В'ячеслав Олександрович Богуслаєв | |
---|---|
Народився |
28 жовтня 1938 (84 роки) Уральськ, Казахська РСР, СРСР |
Країна | СРСР → Україна, Росія[1] |
Національність | росіянин |
Діяльність | політик, промисловий інженер |
Alma mater | Національний університет «Запорізька політехніка» (1965) |
Заклад | Мотор Січ |
Посада |
|
Ступінь | доктор технічних наук |
Членство | Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання |
У шлюбі з | Олена Серафимівна |
Діти | Олександр |
Нагороди | |
Автограф | |
Особ. сторінка | boguslayev.com.ua |
Богуслаєв Вячеслав Олександрович у Вікісховищі |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
5-го скликання | |||
Партія регіонів | 25 травня 2006 | — | 23 листопада 2007 |
Народний депутат України | |||
6-го скликання | |||
Партія регіонів | 23 листопада 2007 | — | 12 грудня 2012 |
Народний депутат України | |||
7-го скликання | |||
Партія регіонів | 12 грудня 2012 | — | 27 листопада 2014 |
Народний депутат України | |||
8-го скликання | |||
Воля народу | 27 листопада 2014 | — | 29 серпня 2019 |
|
В'ячесла́в Олекса́ндрович Богусла́єв (нар. 28 жовтня 1938, Уральськ, Західно-Казахстанська область, КРСР) — український політик, депутат 5-го, 6-го, 7-го та 8-го скликань Верховної ради, доктор технічних наук, професор. Герой України.
До березня 2013 року — керівник ПАТ «Мотор Січ», власник 14,99 % акцій компанії. Статки — $319 млн (2012). Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 906-р від 2012 року отримав повноваження генерального конструктора зі створення та модернізації вертолітної техніки.
Член правління Українського фонду культури. Академік АІНУ, Академії транспорту РФ, Академії наук авіації та повітроплавання.
Почесний доктор Міжнародної кадрової академії, почесний доктор аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут», почесний професор.
Підписав звернення про визнання геноциду поляків українцями під час Волинської трагедії[2]. Російський колаборант.
Народився 28 жовтня 1938 року в Уральську в Західно-Казахстанській області Казахської РСР (нині місто Орал, Казахстан).
З грудня 1961 до грудня 1965 навчався в Запорізькому машинобудівному інституті, факультет «Авіадвигуни», здобув фах за спеціальністю «інженер-механік».
Після Вишу повернувся до рідного Уральська де працював помічником машиніста на заводі ім. Ворошилова (нині «Зеніт»). Служив у війську, як строковик.
З вересня 1960 — слюсар авторемонтних майстерень. Уральськ.
З вересня 1961 до 1962 — слюсар, п/с 18, Запоріжжя.
З лютого 1966 до 1969 — інженер-конструктор Запорізький моторобудівний завод (нині входить до структури «Мотор Січ»). 1969–1973 — начальник відділу.
1973—1988 — директор на Волочиському машинобудівному заводі (нині входить до структури «Мотор Січ»).
З березня 1988 до 1991 — генеральний директор об'єднання заводів.
1991–1994 — генеральний директор підприємства «Мотор Січ». З червня 1994 до травня 2006 — голова правління, генеральний директор, ВАТ «Мотор Січ».
4 грудня 2012 року подав заяву на звільнення з посади голови ради директорів ПАТ «Мотор Січ», через неприпустимість сумісності з посадою народного депутата. 7 березня 2013 року заяву було задоволено[3].
Президент міжрегіональної асоціації промисловців України (1992). Президент міської асоціації «Співдружність».
З серпня 1993 до 1994 року — позаштатний радник 1-го Президента України Леоніда Кравчука.
У 1999 році — довірена особа кандидати у Президенти України Леоніда Кучми у територіальному виборчому окрузі.
У 2004—2005 роках — довірена особа кандидата на Президента України Віктора Януковича.
У березні 1998 року був кандидатом у народні депутати України від виборчого блоку «Партія праці та Ліберальна партія — разом!», № 3 в списку. На час виборів: голова правління, генеральний директор АТ «Мотор Січ» (Запоріжжя), член Партії праці. Партія не здобула місць.
З квітня 2006 до листопада 2007 року — Народний депутат України 5-го скликання від Партії регіонів, № 5 в списку. На час виборів: голова правління ВАТ «Мотор Січ», член ПР. Член фракції Партії регіонів (з травня 2006). Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення оборони держави, оборонно-промислового комплексу, військового та військово-технічного співробітництва Комітету з питань національної безпеки і оборони (з липня 2006).
Народний депутат України 6-го скликання з листопада 2007 до листопада 2012 року від Партії регіонів, № 11 в списку. На час виборів: народний депутат України, член ПР. Член фракції Партії регіонів (з листопада 2007). Заступник голови Комітету з питань національної безпеки і оборони (з грудня 2007).
Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 до листопада 2014 року, виборчій округ № 77, Запорізька область, від Партії регіонів. «За» 50,11 %, 5 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Партії регіонів. Член фракції Партії регіонів (з грудня 2012). Заступник голови Комітету з питань промислової та інвестиційної політики (з грудня 2012).
Народний депутат України 8-го скликання з листопада 2014 року, в.о. № 77, Запорізька область, самовисування. На час виборів: народний депутат України. 53,74 %. Член депутатської групи «Воля народу». Член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.
Кандидат у народні депутати на парламентських виборах 2019 року (виборчій округ № 77, Шевченківський район, частина Олександрівського району м. Запоріжжя)[4]. Програв кандидату від партії «Слуга народу» Сергію Штепі[5].
Один зі співавторів звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму щодо визнання Волинської трагедії «геноцидом поляків»[2].
19 липня 2013 року набуло поширення відео з одного з московських нічних клубів, де 74-річний нардеп перебував у компанії 21-літньої дівчини, що масажувала йому геніталії через одяг[6].
За матеріалами розслідування Bihus.info під час російсько-української війни ПАТ «Мотор Січ» через російські підприємства, якими володів Богуслаєв, попри заборону на експорт до РФ товарів військового призначення та подвійного використання, продовжував постачати деталі для літаків і вертольотів ЗС РФ, це продовжувалося й під час повномасштабного вторгнення РФ до України[7].
22 жовтня 2022 року Богуслаєва разом з начальником Департаменту зовнішньо-економічної діяльності цього підприємства було затримано СБУ[8]. Керівництво заводу затримане в рамках кримінального провадження щодо незаконного постачання товарів військового призначення для російської штурмової авіації, їм оголошено про підозру за колабораційну діяльність та пособництво державі агресору[9]. На початку повномасштабної війни, після звернення українських військових, Богуслаєв наказував співробітникам приховати документи від гелікоптерів, щоби ЗСУ не могли скористатись технікою[10].
23 жовтня 2022 року Богуслаєву СБУ оголосила підозру про державну зраду. За даними слідства, він і начальник Департаменту зовнішньо-економічної діяльності підприємства «Мотор Січ» причетні до передачі окупантам товарів військового призначення, зокрема авіадвигунів, для штурмової авіації РФ. Їм було оголошено про підозру за двома статтями КК України, а саме ст. 111-1 (колабораційна діяльність) та ст. 111-2 (пособництво державі агресору)[11][12][13].
24 жовтня 2022 року СБУ опублікувала аудіозаписи телефонних розмов президента АТ «Мотор Січ», які підтверджують його співробітництво з ворогом[14]. Того ж дня, Богуслаєва було взято під варту[15]. «Протягом наступних 60 днів, поки слідчі СБУ здійснюватимуть досудове розслідування, він не зможе вийти з ізолятора», — було повідомлено пресслужбою СБУ[16][17].
4 листопада 2022 року, Офіс генпрокурора повідомив про арешт майна керівників «Мотор Січ» на майже 1 млрд грн. Зокрема, накладено арешт на майно підозрюваного у держзраді Богуслаєва та начальника Департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства. Серед арештованого — 100 % корпоративних прав фінустанови ПАТ «Мотор Банк», яка належить Богуслаєву, акції кількох українських підприємств[18].
Журнал «Forbes» у 2012 році оцінив статки червоного директора у 319 млн доларів, 24-е місце в Україні. [24]
Мешкав в селищі Сонячне Запорізького району Запорізької області.
|
|
|
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-11-09 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=237664