Беладона звичайна

Беладона звичайна
Atropa belladonna - Köhler–s Medizinal-Pflanzen-018.jpg
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Пасльоноцвіті (Solanales)
Родина: Пасльонові (Solanaceae)
Рід: Беладона (Atropa)
Вид:
Беладона звичайна (A. belladonna)
Біноміальна назва
Atropa belladonna
Commons-logo.svg Вікісховище: Atropa belladonna

Беладо́на звича́йна, беладонна лікарська, белладонна звичайна[1] (Atropa belladonna) — отруйна багаторічна трав'яниста рослина родини пасльонових (Solanaceae).

В Україні трапляється в Криму, Карпатах, західному Лісостепу, Розточчі, Опіллі; отруйна (містить ряд алкалоїдів групи атропіну). При отруєнні беладонною стан збудження нервової системи швидко змінюється її пригніченням; бувають випадки смерті. Характерна риса отруєння — розширення зіниць. Лікування: промивання шлунково-кишкового тракту, у тяжких випадках — серцеві і заспокійливі засоби. Настойки і екстракти беладонни використовують у медицині як болезаспокійливі і протиспазматичні засоби при шлунково-кишкових, нервових та інших захворюваннях.

Беладонна культивується в Україні як лікарська рослина.

Ботанічна характеристика

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 1,5 м. Стебло розгалужене, листки яйцеподібно загострені; квітки брудно-червонуваті, поодинокі, пониклі; плід — чорна блискуча ягода.

Поширення

Росте в листяних лісах, між чагарниками, на молодих лісосіках переважно на відкритих місцях. Природні зарості можна використати як насіннєву базу для селекційної роботи.

Фармакологічні властивості

З лікувальною метою використовують листки (лат. Foliorum belladonnae), корені (Radix belladonnae) і траву (Herba belladonnae). Листки містять в собі алкалоїди, переважно гіосциамін, а також скополамін (гіосцин), глюкозид метилескулін, аспарагін, смолисті речовини. Корінь містить до 1,5 % алкалоїду, в основному гіосциаміну, глюкозид метилескулін і до 12 % дубильних речовин. З листя беладони виготовляють фармацевтичні препарати — екстракти і настойки, новогаленові препарати, які вживають як болезаспокійливий і протиспазматичний засоби при бронхіальній астмі, шлунковокишкових захворюваннях, а також при отруєнні морфієм. Гіосциамін розширює зіниці.

Медичне застосування

Міцний відвар коренів призначають при паркінсонізмі. З коренів і листків одержують атропін.

Заготівля

Листки збирають в період цвітіння, в червні — липні, 3—4 рази, в міру їх відростання. Общипують біля основи листкової пластинки. Сушать негайно в тіні.

Коріння збирають восени (вересень — жовтень) з рослин другого року. Заготовляють тільки м'ясисті, соковиті, бічні корені, видаляючи дерев'янисту основу головного кореня. Сушать в затінених, добре провітрюваних місцях.

Вся рослина отруйна, що слід враховувати під час її збирання і сушіння: не торкатися носа, очей, губ, а після закінчення роботи мити руки.

Примітки

Посилання

Див. також

Джерела


Інформація

Стаття Беладона звичайна в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-12-15 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=162232