Стандартне позначення піхотного батальйону в НАТО

Батальйо́н (італ. Battaglione від італ. Battaglia — загін; та фр. Bataillon від фр. Bataille — битва, бій) або курінь — основний тактичний підрозділ у сухопутних військах, повітряно-десантних військах та частинах морської піхоти, що входить до складу полку, бригади. Батальйон складається з декількох рот і окремих взводів. Залежно від національних особливостей військової організації, чисельність батальйону на сучасному етапі коливається в межах від 400 до 800 осіб.[1] Штатним командиром батальйону є офіцер у ранзі майора або підполковника.

Формування відповідного рівня у артилерії називається дивізіоном. Батальйон є найменшим підрозділом, що має власний штаб.

Особливості найменування

Може бути структурним підрозділом як у полку,[джерело?] так і у з'єднанні. У випадку, коли батальйон входить до складу полку і таких однотипних батальйонів у полку декілька, йому присвоюється порядковий номер за внутрішньою нумерацією — 1-й механізований батальйон, 3-й парашутно-десантний батальйон і т. д.

У випадку, якщо батальйон входить до складу з'єднання або об'єднання — у дивізію/корпус/армію/флот — такий батальйон є окремим і має статус військової частини. І у його повній назві присутній прикметник «окремий». Приклад — 783-й окремий розвідувальний батальйон (військова частина № 53336)[2].

Бригада у ЗС СРСР/ЗС Росії/ЗС України/ЗС Білорусі може бути, у залежності від конкретного випадку, або з'єднанням, або військовою частиною. У першому випадку батальйони, що входять до його складу, іменуються окремими — наприклад, 200-та окрема мотострілецька бригада або 58-ма окрема автомобільна бригада[ru]. У другому випадку батальйони, що складають бригаду, мають внутрішню нумерацію без прикметника окремий, наприклад, 56-та окрема десантно-штурмова бригада або 19-та окрема мотострілецька бригада.

Тимчасово сформований батальйон, військовослужбовці якого зібрані для вирішення будь-якої задачі з різних підрозділів полку/бригади або з різних частин, називається зведеним батальйоном.

На базі батальйону можуть також утворюватися тимчасові військові формування, що отримали назву батальйонних тактичних груп (БТГ) ~600-900 військових. Такі формування розглядаються як важливий засіб ведення бойових дій на період до 2035 року[3]. Вони створюються, як правило, у складі механізованого (танкового) батальйону, посиленого танковою (механізованою) ротою, артилерійським дивізіоном (батареєю), інженерно-саперною ротою (взводом), розвідувальним взводом та іншими підрозділами.[4]

Історія

11-й батальйон (Західна Австралія) 3-ї піхотної бригади, Єгипет, піраміди Гізи, 10 січня 1915 року

Спочатку термін батальйон означав чверть баталії (шикування пікінерів квадратом 100×100, що утворює «ліс пік»), який поділений на чотири менших квадрати з метою зменшення втрат від артилерії. Їхній склад був непостійний (від 1 до 10 тис. бійців).

На початку XX століття стрілецький (піхотний) батальйон складався з 3—4 стрілецьких, кулеметної і мінометної рот, легкої артилерійської батареї і взводів (чот): зв'язку, постачання та санітарного.

В Україні підрозділи рівня батальйону традиційно називалися куренями. Курінь був основною бойовою одиницею УГА і ділився на 4 сотні. Наддніпрянські курені мали по 3 стрілецькі сотні та 1 кулеметну. В УПА тактичною військовою одиницею також вважався курінь, який нараховував 3-4 бойові сотні та потрібні технічні частини.

Розвиток воєнної техніки протягом XX століття привів до організації батальйонів в інших родах військ та спеціальних військах.

Збройні сили СРСР

Організаційно-штатна структура окремого розвідувального батальйону сухопутних військ Республіки Казахстан

Мотострілецький батальйон

Структура мотострілецького батальйону мотострілецького / танкового полку мотострілецької / танкової дивізії наприкінці 1980-х:

  • Управління і штаб (11 чол.)
  • 3 мотострілецькі роти (333 чол., 36 БТР)
  • Мінометна батарея (64-66 чол., 6-9 мінометів)
  • Протитанковий взвод (31 чол.) (тільки в батальйоні на БТР)
  • Гранатометний взвод (26 чол.)
  • Зенітний взвод (19 чол.)
  • Взвод зв'язку (16 чол.)
  • Взвод матеріального забезпечення (20 чол.)
  • Взвод технічного обслуговування (12 чол.)
  • Медичний пункт (8 чол.), у військовий час — взвод.

Всього в батальйоні на БТР: 540 чоловік (37 офіцерів) та 49 БТР. В батальйоні на БМП: 511 чоловік (36 офіцерів) та 44 БМП.

В батальйонах, що вели бойові дії в Афганістані входила також розвідувальна рота.

Значно могло відрізнятися озброєння мінометної батареї. За штатом це були 6 82-мм мінометів 2Б14-1 «Піднос» та 3 82-мм автоматичні міномети 2Б9 «Волошка». Але найкращі батальйони оснащували 120-мм мінометами 2С12 «Сани», чи навіть самохідними артилерійськими установками 2С9 «Нона-С».

На рубежі 90-х взводи матеріального забезпечення і технічного обслуговування зведені в один взвод забезпечення.

Танковий батальйон

Структура танкового батальйону була аналогічною для мотострілецьких і танкових полків, проте у мотострілецьких полках батальйон був посиленим з чотирма танками у взводі замість трьох.

  • Управління і штаб (9 чол.)
  • 3 танкові роти (42 чол., 13 танків)
  • Взвод зв'язку (11 чол., 2 БМП)
  • Взвод забезпечення (25 чол.)
  • Медичний пункт (6 чол.)

Всього в танковому батальйоні мотострілецького полку 177 чоловік, 40 танків, 2 БМП, в танковому батальйоні танкового полку: 144 чоловіки, 31 танк, 2 БМП.[5]

Розвідувальний батальйон

Розвідувальні батальйони входили до складу мотострілкових і танкових дивізій як окремі частини і складались з:

  • Управління і штаб
  • 2 розвідувальні роти
  • Розвідувально-десантна рота
  • Рота радіоперехоплення
  • Взвод розвідки спостереженням
  • Взвод зв'язку
  • Ремонтний взвод
  • Взвод матеріального забезпечення
  • Медичний пункт

Всього в розвідувальному батальйоні: 340 чоловік, 6 танків, 21 БМП, 3 БРМ, 3 БТР, 3 МТ-ЛБ.

Інженерно-саперний батальйон

Інженерно-саперні батальйони входили до складу мотострілкових і танкових дивізій як окремі частини і складались з:

  • Управління і штаб
  • Інженерно-саперна рота
  • Інженерно-дорожня рота
  • Інженерно-технічна рота
  • Понтонна рота
  • Взвод інженерної розвідки
  • Взвод матеріально-технічного забезпечення.

Батальйон налічував 395 чоловік особового складу.[5]

Збройні сили України

Механізований та танковий батальйони є основними загальновійськовими тактичними підрозділами, які, взаємодіючи між собою, з підрозділами артилерії та інших родів військ і спеціальних військ, виконують основне завдання безпосереднього ураження противника в ближньому бою.

Механізований (танковий) батальйон входить зазвичай до складу механізованої (танкової) бригади.

Механізований батальйон

У механізованих військах існують механізовані батальйони на БТР і на БМП. Організаційна структура механізованого батальйону на БТР в загальному аналогічна структурі батальйону на БМП, лише додається протитанковий взвод:

  • Командування батальйону
  • Штаб
  • 3 механізовані роти
  • Танкова рота
  • Мінометна батарея
  • Протитанковий взвод (тільки для батальйонів на БТР)
  • Гранатометний взвод
  • Зенітний ракетний взвод
  • Розвідувальний взвод
  • Інженерно-саперний взвод
  • Вузол зв'язку
  • Рота забезпечення
  • Медичний пункт

Всього в механізованому батальйоні на БМП: 453 осіб, 34 БМП, 6 мінометів (120-мм), 6 гранатометів АГС-17, 33 гранатомети РПГ-7, 2 командирські БМП, 21 автомобіль, 30 радіостанцій.

Всього в механізованому батальйоні на БТР: 545 осіб, 47 БТР, 6 мінометів (120-мм), 6 ПТРК Фагот, 9 ПТРК Метис, 3 гранатомети СПГ-9, 33 гранатомети РПГ-7, 2 командирські БТР, 22 автомобілі, 34 радіостанції.

Танковий батальйон

  • Командування батальйону
  • Штаб
  • 3 танкові роти
  • Механізована рота
  • Зенітний ракетний взвод
  • Взвод зв'язку
  • Рота забезпечення
  • Медичний пункт

Всього в танковому батальйоні: 157 осіб, 31 танк, 1 БМП-1К, 1 МТ-ЛБв, 2 гранатомети РПГ-7, 15 автомобілів[6].

Див. також


Примітки

  1. Моісеєв, Михайло (1990). Советская Военная Энциклопедия в 8-ми томах (2-е издание). Том 2. статья «Батальон». М.: Военное Издательство. с. 404. ISBN 5-203-00298-3. 
  2. Бешкарев Александр Иванович (18/08/2016). Перечень советских воинских частей. http://artofwar.ru/. Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 1 вересня 2016. 
  3. Слюсар В.І. Батальйонна тактична група 2035.// Зб. матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки” 11-12 жовтня 2017 р.. — Київ, 2017. — 27 лютого. — С. 82 - 83.
  4. Бойовий статут Сухопутних військ ЗС України. Частина ІІ (батальйон, рота). Затв. наказом КСВ № 574-2010 р.
  5. а б Штатная структура Сухопутных войск СССР в 80-е годы.. Альтернативная История (ru-RU). 4 березня 2020. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2022. 
  6. ЛЕКЦІЯ № 4 з навчальної дисципліни "ЗАГАЛЬНА ТАКТИКА" НЮУ ім. Ярослава Мудрого. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 12 квітня 2022. 

Джерела

Література

Посилання

Інформація

Стаття Батальйон в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2023-02-27 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=157294