Аскольдова Могила

Аскольдова Могила
50°26′38″ пн. ш. 30°33′05″ сх. д. / 50.44388889002777177° пн. ш. 30.551388890027777023° сх. д. / 50.44388889002777177; 30.551388890027777023Координати: 50°26′38″ пн. ш. 30°33′05″ сх. д. / 50.44388889002777177° пн. ш. 30.551388890027777023° сх. д. / 50.44388889002777177; 30.551388890027777023
Тип	колишній цвинтар[d] (882) і парк
Відкрито	1934[1] і 882
Площа	23,5 га
Країна	Україна
Розташування	Київ
Аскольдова Могила Аскольдова Могила (Київ)
Аскольдова Могила у Вікісховищі

Аско́льдова Моги́ла — одна з найвідоміших історичних місцевостей та урочище у Києві, де колись також містився престижний некрополь, знищений за радянських часів. У наш час — парк, пам'ятка садово-паркового мистецтва^[2]. Розташована між Дніпровським узвозом, вулицею Івана Мазепи і Маріїнським парком, охоплюючи частину Дніпровських схилів.

Історія

Аскольдова Могила, 1911 рік

Вид на Аскольдову Могилу. Початок XX століття

Аскольдова Могила, 1888 рік

Аскольдова Могила виникла на місці урочища Угорського. Цю місцевість здавна пов'язували з легендою про вбивство Аскольда (а іноді — і Діра). За літописом, Аскольда поховано саме на цьому місці. Згідно з переказами, ще княгиня Ольга збудувала тут у X ст. дерев'яну церкву Св. Миколи (Микола — це ім'я, яке прийняв Аскольд при хрещенні у 867 році). У 971 році церкву було зруйновано сином Ольги — Святославом, правління якого пов'язане із жорстокою язичницькою реакцією, переслідуванням християн і нищенням церков. Лише у 990 році князь Володимир відновив раніше зруйнований храм. У 1036 році при церкві було засновано жіночий монастир.

Територія Аскольдової могили пам'ятна ще й тим, що там у XII ст. було поховано князем Святополком Ізяславичем його тестя половецького хана Тугоркана. Відомо, що в Угорському урочищі була стародавня християнська церква, в якій збиралися християни в час, коли панувало язичництво. Перші українські іноки-християни заснували монастир, який проіснував на Аскольдовій могилі до 1715 року. Стара дерев'яна церква на Аскольдовій могилі існувала до 1809 року. У підвалі храму було встановлено гробницю Аскольда. Навколо церкви розмістився цвинтар, де були поховані представники відомих родів, діячі культури, знатні київські міщани.

Археологічна розвідка 1997 року виявила тут гончарний комплекс середини — третьої чверті XVIII ст., пов’язаний з колишньою київською слободою Микільський полик.^[3]

Не пізніше XV ст. на Аскольдовій Могилі виник Микільський Пустинський монастир. У XVII ст. серед київських просвітників поширилася думка, що монастирська церква — це і є стародавня церква Св. Миколи, що згадується у літописі як поставлена над могилою князя Аскольда. Звідси дослідникам XIX ст. вже неважко було зробити висновок, що літописне урочище Угорське — це місцевість навколо Пустинського монастиря. Тоді й розповсюдилася назва «Аскольдова Могила», популяризації якої сприяли однойменні роман Михайла Загоскіна та опера Олексія Верстовського.

Статус пам'ятки садово-паркового мистецтва надано рішенням виконкому міськради від 20.03.1972 р. № 363 та рішенням Київради від 17.02.1994 р. № 15.

Некрополь

Аскольдова Могила
Т.Г.Шевченко. Аскольдова Могила. 1846; папір, сепія, акварель
Інформація про цвинтар
50°26′38″ пн. ш. 30°33′05″ сх. д.H G O
Країна	Україна
Розташування	Київ Печерськ
Відкрито	1715
Закрито	1934–1936
Статус	колишній цвинтар[d] (882) і парк
Площа	23,5±0 гектар
Кількість поховань	понад 2000
Аскольдова Могила у Вікісховищі

Некрополь на Аскольдовій Могилі складався від кінця XVIII до початку XX ст. У 1715 році територія навколо старої Микільської церкви стала цвинтарем — спочатку суто монастирським, а у 1786 році — загальноміським. У 1810 році тут було збудовано нову муровану церкву (зведену за проектом архітектора Андрія Меленського), яку в середині XIX ст. планувалося знести разом з цвинтарем, але втручання імператора Миколи І врятувало й те, й інше. Щоправда, поховання тут припинилися, але з початку 1870-х рр. відновилися. Наприкінці XIX ст. через постійні зсуви схилу цвинтар опинився у аварійному стані, і з того часу, впродовж 20 років, тут велися дренажні та інженерні роботи.

Цвинтар на Аскольдовій Могилі був значно меншим за Байковий, але не поступався йому за елітарністю некрополя. Тривалий час тут ховали відомих і заможних киян, були споруджені численні художні надгробки і склепи. На схилах Дніпра знаходили вічний притулок філософи і лікарі, письменники та актори, інженери й композитори. Тут були поховані як відомі українофіли Олександр Лашкевич та Василь Тарновський, москвофіли Михайло Юзефович та Олександр Дрентельн. Багато ховали тут військових — від ветеранів війни 1812 року з Наполеоном і учасників Кримської війни до героїв Першої світової — пілота Петра Нестерова та гусарів Київського полку. На Аскольдовій Могилі були також поховані лікар Франц Мерінг, антрепренер Йосип Сєтов, акторське подружжя Миколи Соловцова та Марії Глєбової, богослов Василь Певницький, багатій-меценат Василь Симиренко, банкір Михайло Філіппов, меценат Микола Хряков і ще близько 2000 відомих та видатних осіб.

За доби визвольних змагань на кладовищі виникло чимало братських поховань. На Аскольдовій Могилі у лютому 1918 року поховали червоногвардійців, котрі здобували місто; у березні 1918 року — українських юнаків, що загинули під Крутами, обороняючи Київ від більшовицьких військ; пізніше — петлюрівських козаків.

Міський парк

Табличка на вході до парку «Аскольдова могила»

31 травня 1919 року радянські органи оголосили про закриття цвинтаря. У 1934 році почалася ліквідація та перетворення некрополя на парк «Аскольдова Могила». У зв'язку з цим відбулося варварське руйнування численних склепів на надгробків, які були утилізовані (півтора десятки статуй передали як натуру для студентів Художнього інституту). Лише одиничні поховання, перенесені до інших некрополів, збереглися досі, як-от могила пілота Петра Нестерова на Лук'янівському кладовищі, подружжя акторів Миколи Соловцова та Марії Глєбової на Байковому кладовищі, мецената Василя Тарновського на Звіринецькому кладовищі. Що ж до Миколаївської церкви, то у 1936 році її перетворили на ресторан, а у 1938 за проектом архітектора Петра Юрченка перебудували на парковий павільйон: замість пласкої ампірової бані споруджено відкриту іонічну колонаду без даху. У 1940 році набув назву Аскольдів сад^[4].

Востаннє Аскольдова Могила використовувалася як цвинтар за нацистської окупації. Тут було організовано цвинтар німецьких офіцерів і солдатів, яких ховали чіткими рядами під однаковими дерев'яними хрестами. На пагорбі біля церкви-ротонди стояла велика скульптура — голова німецького солдата у шоломі. Ці поховання були знищені невдовзі після відступу німецьких військ. Натомість було влаштовано невелику алею могил радянських воїнів, котрі відзначилися при обороні та визволенні Києва. Пізніше їх перенесли до парку Вічної Слави.

Сучасний цвинтар біля храму св. Миколая. Могили українських героїв Олександра Клітинського і Марка Паславського

Сучасна Аскольдова Могила — частина мальовничого парку на правому березі Дніпра та одне з улюблених місць прогулянок киян. Миколаївську церкву на початку 1990-х рр. віддали релігійній громаді греко-католицької церкви, нині це діючий храм, який у 2001 році відвідав Папа Іван Павло ІІ. Також у 1990-х рр. на Аскольдовій Могилі встановлено великий хрест як символічний надгробок героїв Крут.

Некрополь доби Незалежності

Незалежність повернула суспільну думку до поступового переосмислення спадщини минулого та її відновлення, а Революція Гідності та вторгнення 2022 року підвели риску в ідеологічному питанні політичної деколонізації України від Росії.

Аскольдова Могила знову стала місцем, де спочивають визначні діячі сучасної доби:

• Олександр Клітинський (1988—2014) — громадський активіст, учасник Революції гідності, один із Небесної сотні. Герой України (2014).
• Дмитро Коцюбайло (1995—2023) — доброволець, військовослужбовець, командир 1 ОМБ «Вовки Да Вінчі» Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2021).
• Марко Паславський (1959—2014) — солдат резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Загинув у ході війни на сході України під час визволення Іловайська. Кавалер ордена Данила Галицького (посмертно).

Пам'ятки Аскольдової Могили

• 

  Штернберг В. Аскольдова могила. 1837

• 

  Хрестовоздвиженська каплиця, в минулому склеп генерал-майора Кубанського козачого війська М. М. Демидівського

• 

  Меморіал Героям Крут на Аскольдовій могилі

• 

  Пам'ятний хрест на могилі загиблих крутян

Церква Святого Миколая

Докладніше: Церква Святого Миколая на Аскольдовій Могилі

Каплиця та пам'ятник Андрія Первозваного

Пам'ятник Андрієві Первозваному на однойменній площі

Докладніше: Площа Андрія Первозванного

Меморіал пам'яті Героїв Крут

Меморіальний комплекс пам'яті жертв Голодомору

Докладніше: Національний музей Голодомору-геноциду

Пам'ятний знак «1100-ліття віднайдення угорцями своєї Батьківщини»

Відкрито 1997 року на відзнаку 1100-ї річниці літописної згадки про табір угрів (давніх угорців), які проходили повз Київ під час переселення з Причорномор'я на Дунай. Згідно з Повістю временних літ, саме від назви племені угрів походить топонім Угорське (урочище), що нині локалізується в районі урочища Аскольдова Могила.

Автори пам'ятного знака — скульптор Ю. В. Багаліка, архітектор Я. Я. Віґ.

Пам'ятний знак, присвячений 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка

Пам'ятний знак, споруджений коштом громади церкви Святого Миколая, було відкрито й освячено 9 березня 2014 до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Композиція складається із символічного каменя, на якому сидів художник, етюдника і самої роботи. Для точного відтворення в бронзі малярських приладь за зразок було взято етюдник Тараса Григоровича та інші меморіальні речі, що зберігаються в Національному музеї Тараса Шевченка. Автори — скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов ^[5].

Напис на пам'ятному знакові

Хресна дорога Ісуса Христа

Дванадцята "стація" (зупинка) Хресної дороги на Аскольдовій Могилі

Символічну Хресну дорогу Ісуса Христа створено в 2014 році — 14 рельєфних бронзових скульптур авторства Геннадія Єршова розміщено на дерев'яних хрестах, розташованих по дорозі навколо церкви.^[6]

Галерея

• 

  В історичному приміщенні нині діє Церква Святого Миколая УГКЦ

• 

  Східці до Церкви

• 

  Головний вхід

• 

  Пам’ятник Андрію Першозванному

• 

  Каплиця-склеп

• 

  Церква Святого Миколая

• 

  Східці до Дніпра

• 

  Скульптура Діви-Марії

• 

  Аскольдова Могила, Печерський район, Паркова дорога

• 

  Пам'ятне місце перепоховання вояків студентського куреня, загиблих під ст. Крути

• 

  Культурний шар села Угорське

• 

  Меморіальна дошка на честь Слави Стецько

• 

  У 1786–1934 роках тут містився загальноміський некрополь, який включав поховання багатьох відомих осіб

• 

  Дзвіниця Побудована на кошти Парафії Церкви Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі

Див. також

• Угорське урочище
• Церква Святого Миколая на Аскольдовій могилі

Примітки

Джерела

• Веб-енциклопедія Києва.

• Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
• Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
• Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року
• Київ. історична енциклопедія. 1917—2000 рр.

• Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.
• Третяк К. О. Київ: Путівник по зруйнованому місту. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2001. — 200 с.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Шумило С. В. Древнейшая святыня Православной Руси. Краткая история Свято-Николаевской церкви на Оскольдовой могиле [Архівовано 8 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Шумило С. В. Християнізаційні впливи на Русі в ІХ ст. До 1150-річчя заснування першої Руської митрополії за часів князя Оскольда. Частина I [Архівовано 1 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Шумило С. В. Свято Ризопокладання у Влахерні та пам'ять про перше Оскольдове Хрещення Русі [Архівовано 18 червня 2012 у Wayback Machine.]
• Шумило С. В. 1150 лет киево-русской эры [Архівовано 6 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• Шумило С. В. Первое крещение Руси и убийство князя Аскольда: церковно-историческая память [Архівовано 9 листопада 2012 у Wayback Machine.]
• Шумило С. В. Князь Аскольд — предтеча крещения Киевской Руси. «Церковная православная газета», № 15-16 (265—266), август 2010 г. [Архівовано 21 грудня 2010 у Wayback Machine.]
• В Україні цього року відзначається 1150-річчя Хрещення Русі князем Оскольдом
• Шумило С. В. Миссия свв.равноапп. Кирилла и Мефодия и первое (Оскольдово) Крещение Руси [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
• Шумило С. В. «Это должно быть делом всей православной Руси». К 1150-летию от начала христианизации Руси [Архівовано 18 квітня 2013 у Wayback Machine.]
• Жук П. Ф. 1150-річчя Київської Митрополії та 1950 років поширення християнства: святкуватимемо на державному рівні? [Архівовано 19 січня 2012 у Wayback Machine.]

Посилання

• АСКОЛЬДОВА МОГИЛА [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
• Парками та палацами Печерську
• Парк Аскольдова Могила
• Аскольдова Могила (комплекс)
• Церква Миколая Чудотворця на Аскольдовій Могилі. Історія Аскольдової Могили [Архівовано 4 березня 2008 у Wayback Machine.]
• Сайт истории Киева. Аскольдова Могила
• Ностальгия. Аскольдова Могила
• Достопримечательности Киева. Аскольдова Могила [Архівовано 5 вересня 2007 у Wayback Machine.]
• Пам'ятний знак присвячений 200-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка, 2014 р. [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.]
• "Хресна Дорога з Гданська до Києва " — подарунок на свята від Ательє Єршова [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.]
• Памятный знак в честь написания Т. Г. Шевченко этюда «Аскольдова Могила» [Архівовано 27 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Над Дніпровими кручами вперше зазвучали освячені дзвони стаціонарного карильйону [Архівовано 29 травня 2019 у Wayback Machine.]
• Зоя Єгорова. Аскольдова могила: легенди та факти // Голос України, № 13, 23.01.2020 [Архівовано 21 травня 2020 у Wayback Machine.]

п о р Визначні місця Києва   Храми та монастирі Києво-Печерська лавра • Софійський собор • Михайлівський Золотоверхий монастир • Андріївська церква • Видубицький монастир • Кирилівська церква • Володимирський собор • Покровський Голосіївський чоловічий монастир • Церква Богородиці Пирогощої • Вознесенський Флорівський жіночий монастир • Церква Різдва Христового • Покровська церква • Церква Миколи Притиска • Покровський жіночий монастир • Введенський чоловічий монастир • Троїцький Китаївський чоловічий монастир • Миколо-Тихвінський монастир • Пантелеймонівський собор • Церква святого Миколая на Аскольдовій могилі • Церква святого Олександра • Костел святого Миколая • Синагога Бродського • Галицька синагога • Велика хоральна синагога • Кірха Святої Катерини • Караїмська кенаса • Ар-Рахма   Некрополі Діючі: Байкове кладовище • Берковецьке кладовище • Звіринецьке кладовище • Лісове кладовище • Лук'янівське військове кладовище • Лук'янівське кладовище • Пуща-Водицьке кладовище • Солом'янське кладовище Не збереглися: Щекавицьке кладовище • Аскольдова Могила • Лук'янівське єврейське кладовище Місця масових розстрілів та поховань: Бабин Яр • Биківня Меморіали: Національний музей історії України у Другій світовій війні • Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» • Меморіал Вічної Слави • Чорнобильський меморіал • Бабин Яр (меморіал Голокосту)   Культура та розваги Оперний театр • Колонна зала імені Миколи Лисенка • Філармонія • Консерваторія • Будинок органної та камерної музики • Театр імені Івана Франка • Театр російської драми імені Лесі Українки • Молодий театр • Театр драми і комедії на лівому березі • Ляльковий театр • Оперета • Мала опера Києва • Національна бібліотека України для дітей • Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського • Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого • Національна наукова медична бібліотека України • Цирк • Кіностудія імені Олександра Довженка • Палац «Україна» • Спортивний комплекс «Олімпійський» • Стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського • Палац спорту • Іподром • Велотрек • Київський університет • Києво-Могилянська академія • Київський політехнічний інститут • Конгресно-виставковий центр «Парковий» • Міжнародний виставковий центр • ТРЦ «Океан-плаза» • Центральний універмаг • ТРЦ «Гулівер»   Площі Бессарабська • Галицька • Європейська • Контрактова • Львівська • Майдан Незалежності • Поштова • Слави • Софійська • Толстого • Франка • Михайлівська   Вулиці і мости Хрещатик • Бульвар Тараса Шевченка • Володимирська вулиця • Вулиця Михайла Грушевського • Вулиця Богдана Хмельницького • Вулиця Антоновича • Велика Васильківська вулиця • Прорізна вулиця • Ярославів Вал • Вулиця Олеся Гончара • Велика Житомирська вулиця • Алея Героїв Небесної Сотні • Інститутська вулиця • Банкова вулиця • Шовковична вулиця • Вулиця Шота Руставелі • Вулиця Саксаганського • Вулиця Івана Мазепи • Бульвар Лесі Українки • Вулиця Петра Сагайдачного • Андріївський узвіз • Боричів Тік • Володимирський узвіз • Набережно-Хрещатицька вулиця • Берестейський проспект • Повітрофлотський проспект • Броварський проспект • Проспект Миколи Бажана • Міст Патона   Транспорт Аеропорт «Бориспіль» • Аеропорт «Київ» • Залізничний вокзал • Станція Дарниця • Станція Київ-Волинський • Станція Почайна • Центральний автовокзал • Автостанція «Видубичі» • Річковий вокзал • Метро • Міська електричка • Швидкісний трамвай • Трамвай • Тролейбус • Автобус • Річковий трамвай • Фунікулер • Дитяча залізниця   Фортифікації Золоті ворота • Цитадель • Київська фортеця • Лисогірський форт • Київський укріплений район   Палаци та маєтки Будинок вдови, що плаче • Будинок з котами • Будинок із химерами • Будинок митрополита • Будинок Ікскюль-Гільденбанда • Садиба Мурашка • Будинок Підгорського (Замок барона) • Будинок Сироткіна • Будинок Трубецьких • Генерал-губернаторський будинок • Дача Хрущова • Жовтневий палац • Замок Річарда • Кловський палац • Маріїнський палац • Особняк Беретті • Особняк Гальперіна • Особняк Зайцева • Особняк Ковалевського • Особняк Лібермана • Особняк Полякова • Особняк Ніколи Терещенка • Особняк Федора Терещенка • Палац «Україна» • Шоколадний будиночок • Корпус-палац санаторію «Конча-Заспа» • Будівля-палац Офісу Президента України • Будівля Національного банку України • Корпуси-палаци Національного експоцентру України   Парки та сади Парки Києва • Національний природний парк «Голосіївський» • Ботанічний сад ім. Гришка • Ботанічний сад ім. Фоміна • Ботанічний сад НУБІП • Парк Шевченка • Хрещатий парк • Маріїнський парк • Міський сад • Володимирська гірка • Аскольдова Могила • Парк «Березовий гай» • Парк Вічної Слави • Парк «Київ у мініатюрі» • Пейзажна алея • Сквер Чорновола • Гідропарк • Голосіївський парк • Лісопарк «Голосіївський ліс» • Парк партизанської слави • Парк «Перемога» • Парк «Пуща-Водиця» • Печерський ландшафтний парк • Пушкінський парк • Політехнічний парк • Зоопарк • Парк Національного експоцентру України • Садово-парковий комплекс «Феофанія» • Сирецький парк • Парк головної астрономічної обсерваторії НАН України • Парк клінічної лікарні «Феофанія» • Парк санаторію «Конча-Заспа» • Парк «Диск» • Парк «Кіото» • Парк лікарні відновного лікування МВСУ • Парк «Покол» • Парк «Лиса гора» • Заповідний парк «Жуків острів» • Лісопарк «Конча-Заспа» • Сквер Небесної Сотні • Сквер Василя Стуса • Сквер Героїв Маріуполя   Музеї Києва Музей історії України (Скарбниця; Музей Української революції 1917—1921 років) • Музей історії України у Другій світовій війні • Музей вторсировини • Міський музей «Духовні скарби України» • Лесі Українки • Народної архітектури та побуту України • Мамаєва Слобода • Радянської окупації • Київська картинна галерея • Театрального, музичного та кіно-мистецтва України • Художній музей України • Музей авіації • Музей історії Києва • Музей «Кам'яниця київського війта» • Музей однієї вулиці • Аптека-музей • Археологічний музей • Національний музей бджільництва України • Ботанічний музей • Дім Листовничого (Музей Булгакова) • Музей видатних діячів української культури Лесі Українки, Миколи Лисенка, Панаса Саксаганського, Михайла Старицького • Музей води • Геологічний музей • Музей гетьманства • Музей Івана Гончара • Державний політехнічний музей при НТУУ КПІ • Будинок-музей Марії Заньковецької • Центральний музей Збройних Сил України • Золоті ворота • Зоологічний музей • Державний музей іграшок • Музей історії ветеринарії • Музей історії Михайлівського Золотоверхого монастиря • Музей каналізації • Музей космонавтики • Музей-майстерня Івана Кавалерідзе • Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник • Музей історії туалету • Історико-архітектурна пам'ятка-музей Київська фортеця • Музей Київського метрополітену • Музей книги та друкарства • Музей-квартира Віктора Косенка • Будинок-музей Миколи Лисенка • Музей літератури України • Архів-музей літератури та мистецтва України • Музей медицини • Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків • Мистецький арсенал • Музей науки • Музей побуту Києва першої половини ХІХ століття • Палеонтологічний музей • Педагогічний музей • Поштовий будинок • Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського • Меморіальний будинок-музей Григорія Світлицького • Музей спортивної слави України • Державний історико-архітектурний заповідник «Стародавній Київ» • Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини • Природничий музей • Хата на Пріорці • Музей хліба • Музей «Чорнобиль» • Літературно-меморіальний будинок-музей Тараса Шевченка • Національний музей Тараса Шевченка • Українського декоративного мистецтва • PinchukArtCentre • Alex Art House • Пам'яті жертв голодомору • Музей Шолом-Алейхема • Музей історії київського транспорту • Музей циркового мистецтва • Музей української діаспори • Національний музей народної архітектури та побуту України • Музей головної астрономічної обсерваторії НАН України • Музей НаУКМА • Музей залізничного транспорту

п о р Пам'ятники Києва За районами Голосіївський · Дарницький · Деснянський · Дніпровський · Оболонський · Печерський · Подільський · Святошинський · Солом'янський · Шевченківський Визначні Анні Ярославні-дитині • Анні Ярославні • Архістратигу Михаїлу (2001) • Арка Свободи українського народу • Богданові Хмельницькому • Олені Телізі • Валерію Лобановському • Владиславові Городецькому • Золоті ворота • Зої Космодем'янській • Княгиня Ольга • Колона Магдебурзького права • Монумент Незалежності • Кіт Пантелеймон • Михайлові Глінці • Людині з собакою (Миколі Яковченку) • «Менора» • Тетяні Маркус • Миколі Щорсу • Носу Гоголя • Пальма Мерцалова • Академіку Вернадському • Військовим льотчикам (Леонідові Бикову) • Засновникам Києва • Робітникам заводу Арсенал • Ромська Кибитка • Знищеним у Бабиному Яру дітям • Паніковському • Проні Прокопівні та Голохвастову • Батьківщині-матері • Самсон (фонтан) • Святому Володимирові • Миколі Святоші • Старшинам Армії УНР — уродженцям міста Києва • Тарасові Шевченку • Ярославу Мудрому • Махтумкулі • Шолом-Алейхему • Поселенню Передмостова Слобідка • Кирпоносу • Корольову • Білорусам, загиблим за Україну Колишні Архістратигу Михаїлу (1996) • Олексію Бобринському • Ватутіну • Монумент Великої Жовтневої Революції • Дрентельну • Ірининський стовп • Іскрі та Кочубею • Пам'ятник київської гавані • Дем'янові Коротченку • Станіславу Косіору • Леніну • Мануїльському • Карлові Марксу • Миколі І • Олександру II • Погруддя Олександра ІІ • Погруддя Олександра III • Григорію Петровському • Примакову • Сталіну • Петрові Столипіну • Тріумфальна арка • Власу Чубарю

Словники та енциклопедії Енциклопедія сучасної України Нормативний контроль Freebase: /m/0h55cv8