Азовсталь
 | |
 Вид на комбінат у 2012 | |
| 47°06′00″ пн. ш. 37°34′30″ сх. д. / 47.100000000027776536626334° пн. ш. 37.5750000000277780° сх. д.Координати: 47°06′00″ пн. ш. 37°34′30″ сх. д. / 47.100000000027776536626334° пн. ш. 37.5750000000277780° сх. д. | |
| Тип | ПрАТ |
|---|---|
| Форма власності | відкрите акціонерне товариство і закрите акціонерне товариство |
| Галузь | Чорна металургія |
| Лістинг на біржі | ПФТС, УБ |
| Засновано | 11 серпня 1933 |
| Закриття (ліквідація) | 2022 |
| Штаб-квартира |
 Україна, Маріуполь, вул. Лепорського, 1 |
| Ключові особи | Енвер Цкітішвілі |
| Продукція |
Чавун сталь кокс Вапно рейка |
| Виторг | ▼22 млрд. 390 млн грн. (2014)[1] |
| Чистий прибуток | ▲ 857 млн 200 тис. грн. (2014)[1] |
| Активи | ▲37 млрд. 681 млн грн. (2010)[1] |
| Власний капітал | ▲15 млрд. 908 млн грн. (2010)[1] |
| Власник(и) | Метінвест |
| Співробітники | 12293(2015)[1] |
| Холдингова компанія |
 Metinvest B.V. |
| Код ЄДРПОУ | 00191158 |
| azovstal.metinvestholding.com/ua | |
Нагороди  | |
 | |
 Азовсталь у Вікісховищі | |
ПрАТ «Металургійний комбінат „Азовста́ль“» — металургійний комбінат у Маріуполі. Український монополіст з випуску деяких видів металопрокату, підприємство з повним металургійним циклом. За рівнем валового доходу посідав третє місце серед металургійних підприємств України. Щорічно виробляв 6 млн т чавуну, 7 млн т сталі, 4,5 млн т прокату, 1,5 млн т агломерату.
Під час відкритої російсько-української війни, навесні 2022 року, територія «Азовсталі» продовжує оборонятися ЗСУ, попри окупацію Маріуполя російською армією.
Історія комбінату
Будівництво та модернізація
Рішення про будівництво металургійного заводу «Азовсталь» у Маріуполі було прийняте 2 лютого 1930 року Президією ВРНГ СРСР. 7 листопада 1930 року відбулося закладення фундамента першої доменної печі. 12 серпня 1933 року вона видала свій перший чавун. У 1934 почала роботу друга доменна піч, в 1935 року на «Азовсталі» стартувало сталеплавильне виробництво — запрацювала перша в СРСР 250-тонна хитна мартенівська піч. У травні 1939 року на «Азовсталі» було встановлено світовий рекорд з продуктивності доменної печі за добу — піч № 3 видала 1614 тонн чавуну[2].
Через початок німецько-радянської війни мартенівські та доменні печі «Азовсталі» зупинили. 8 жовтня закінчилася евакуація персоналу «Азовсталі». 7 вересня 1943 року, під час відступу, німецькі війська підірвали майже все устаткування на «Азовсталі». Проте вже 24 жовтня 1944 року запрацювала відбудована пароелектроповітродувна станція. Розпочала роботу киснева станція, що забезпечувала виробничі потреби не тільки «Азовсталі», але й інших підприємств Донбасу. В липні 1945 року відновила роботу одна доменна піч, а в листопаді відбудували та запустили мартенівську[2].
Після війни, в 1948 році, розпочалося будівництво нових прокатних цехів. У 1953 завод почав виробляти власний металургійний агломерат. «Азовсталь» став підприємством з повним металургійним циклом. На «Азовсталі» в 1954 році — вперше в СРСР — було освоєне виробництво залізничних рейок завдовжки 25 м. У наступні роки вводилося в експлуатацію нове устаткування, головним чином для виробництва залізничних рейок[2].
Друга черга розвитку комбінату почалася з введенням в експлуатацію товстолистового стану 3600 у 1973 році. 1977 року запустили киснево-конвертерний цех, 1981 року — електросталеплавильний. У серпні 1983 року «Азовсталь» відзначила 50 років. До того часу там було загалом виплавлено 145,5 млн тонн чавуну, 118,2 млн тонн сталі, 96,4 млн тонн прокату. У травні 1984 року завод «Азовсталь» набув статусу металургійного комбінату[2].
За незалежної України комбінат «Азовсталь» виробляв сертифіковану сталь, зокрема й корабельну, за передовими технологіями. Було відремонтовано низку устаткування та створено об'єкти природоохоронного призначення. В квітні 2003 року відбулося відкриття окремої азовстальської гілки газопроводу для стабільного забезпечення його роботи. З 2006 року «Азовсталь» входить до Групи Метінвест. До 2009 року було успішно освоєно виробництво понад 40 найменувань нових марок сталі. В 2011 припинило діяльність мартенівське виробництво сталі та було встановлено рекорд добового виробництва чавуну (15,5 тис. тонн)[2].
Російсько-українська війна
Після вторгнення Росії на Донбас у 2014 році генеральний директор «Азовсталі» прийняв рішення відновити усі бомбосховища на території комбінату, забезпечити їх сухпайками, водою та рештою необхідного для тривалої оборони[3].
Після 24 лютого 2022 року було ухвалене рішення відкрити прохідні комбінату, щоб забезпечити вільний доступ цивільних у бомбосховища[3].
У ході окупації Маріуполя 19 квітня 2022 року російські війська почали штурмували підприємство[4]. Металургійний комбінат було практично повністю зруйновано російськими авіанальотами під час вторгнення Росії в Україну і боїв за Маріуполь[5][6].
4 травня російські війська, попри заяви, що беруть «Азовсталь» в облогу, прорвалися на територію комбінату[7]. З 1 по 7 травня Україна та Росія за підтримки ООН домовилися про евакуацію цивільних, які ховались у бомбосховищах «Азовсталі»[8]. На процедуру екстрадиції військових-захисників «Азовсталі» окупанти не погодилися[9].
Гурт «Kalush Orchestra», який представляв Україну на «Євробаченні-2022», після виступу звернувся зі сцени із закликом врятувати захисників Маріуполя із «Азовсталі». Це посприяло різкому підвищенню інтересу до «Азовсталі» по світу[10].
Уночі з 16 на 17 травня частину захисників «Азовсталі» було евакуйовано на окуповані РФ території по гуманітарному коридору, для подальшої доставки на підконтрольну українській владі територію. Утримання «Азовсталі» до цього терміну забезпечило Україні час на формування резервів, перегрупування сил та отримання допомоги від партнерів[11]. Командування полку «Азов» залишилося на території комбінату[12].
Виробництво в ХХІ ст.
Спеціалізація
«Азовсталь» був монополістом за випуском кількох видів металопрокату, підприємство з повним металургійним циклом. МК «Азовсталь» входить до Групи Метінвест, яка здійснює стратегію вагомого управління гірничо-металургійним бізнесом Групи СКМ. МК «Азовсталь» — сучасне технологічне підприємство, що виробляє широкий спектр металопродукції, яка займала передові позиції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках, одна з найбільш стабільних компаній на європейському ринку металу. Комбінат має стратегічне значення для економіки України.
Комбінат — єдиний в Україні виробник високоякісного товстолистового прокату завтовшки від 6 до 200 мм і завширшки 1500-3200 мм для суднобудування, енергетичного і спеціального машинобудування, мостобудування, виготовлення труб великого діаметра для магістральних газо- і нафтопроводів північного виконання, глибоководних споруд. МК «Азовсталь», єдиний в Україні, виробляє залізничні рейки різних типів і призначень, великий сортовий і фасонний профіль, рейкові скріплення, помельні кулі.
Продукцію комбінату експортували в понад 30 країн. Якість продукції підтверджують сертифікати класифікаційних товариств: Регістри Ллойда (Британія, Німеччина), Американське бюро судноплавства, Американський інститут нафти, Німецький сертифікаційний центр ТЦУ тощо. Комбінат має призи «Золотий Меркурій» (1998; за високу якість продукції) та «Кришталева башта» (2000; за інвестиційну політику).
Азовсталь є власністю донецької фінансово-економічної групи System Capital Management (Ринат Ахметов). 2005 року відбулося злиття комбінату з маріупольським коксохімічним заводом «Маркохім».
Кіпрська Barlenco Ltd., афілійована з компаніями Metinvest B.V., Metinvest International SA і ТОВ «Метінвест холдинг», яким сумарно належить домінуючий контрольний пакет в 96,77401 % акцій ПАТ "Металургійний комбінат «Азовсталь» (Маріуполь, Донецька обл.), оголосила про намір скористатися правом на примусовий викуп акцій у міноритаріїв.[13]
Продукція
- Заготовки для подальшої переробки
- квадратна гарячекатана для подальшої переробки;
- прямокутна безперервнолита (сляби).
- Прокат листовий
- сертифікований класифікаційними товариствами;
- виготовлений за зарубіжними стандартами;
- для електрозварних труб;
- для суднобудування;
- для котлів і посудин, що працюють під тиском;
- підвищеної міцності;
- з конструкційної якісної сталі;
- звичайної якості;
- для мостобудування.
- Прокат сортовий і фасонний
- сталь кругла гарячовальцьована для стрижнів млинів;
- рейки залізничні;
- рейкові скріплення;
- кутики, балки, швелери;
- профілі спеціального призначення для кріплення гірничих виробок, будівництва, машинобудування;
- кулі помельні.
- Продукція з металургійних шлаків
- продукція із доменного, мартенівського та конвертерного шлаків.
- Побічна продукція
- вапняне борошно, аргон газоподібний, кисень газоподібний.
- Товари народного вжитку
У 2021 році загальне виробництво металевого прокату склало 4,1 млн тонн за рік, сталі - 4,34 млн тонн, чавуну – 3,8 млн тонн[14].
Збутова мережа ВАТ «МК „Азовсталь“»
Компанія мала в розпорядженні офіси в 11 країнах, представництва діють у Стамбулі (Туреччина), Бейруті (Ліван), Пекіні та Шанхаї (Китай), Мілані (Італія), Санто-Домінго (Домініканська республіка), Белграді (Сербія), Тегерані (Іран), Вільнюсі (Литва), Хартумі (Судан), Ашгабаті (Туркменістан), Сінгапурі. Штаб-квартира компанії знаходиться в Донецьку.
Виробничі підрозділи
- аглодоменний комплекс (аглофабрика, доменний цех з 5 печами)
- конвертерний цех
- товстолистовий цех (зі станом 3600)
- рейкобалочний цех
- великосортний цех
- кулепрокатні цехи
- допоможні служби
Чисельність персоналу — 10659 осіб[15].
Екологія
Станом на 22 лютого 2011 року Азовсталь входив до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища в Україні.[16]
У 2018 р. МК «Азовсталь» інвестував 0,5 млрд грн у модернізацію систем екологічного захисту і охолодження доменної печі № 4.[15]
У червні 2019 р Азовсталь зупинила доменну піч № 6 для проведення капітального ремонту. Піч буде обладнана установкою вдування ПВП і установкою гранулювання шлаку. В результаті проекту буде підвищена енергоефективність печі, а викиди пилу будуть знижені на 55 %.[15]
Директори заводу «Азовсталь»
- 1933—1937 — Гугель Яків Семенович
- 1937—1940 — Комов Петро Андрійович
- 1940—1941 — Коган Павло Ісайович
- 1943—1950 — Коган Павло Ісайович
- 1950—1954 — Тищенко Сергій Іларіонович
- 1954—1956 — Куликов Яків Павлович
- 1956—1981 — Лепорський Володимир Володимирович
- 1981—1988 — Шокул Анатолій Олексійович
- 1988—1998 — Булянда Олександр Олексійович
- 1998—2002 — Сахно Валерій Олександрович
- 2002—2006 — Білий Олексій Петрович
- 2006—2010 — Лівшиць Дмитро Арнольдович
- з 2010 — Цкітішвілі Енвер Омарович
Галерея
Скульптура сталевара
Пам'ятник робітникам заводу «Азовсталь», жертвам німецько-радянської війни 1941-1945 рр.
Вид на доменний цех
На фоні міської інфраструктури
Гора шлаку від «Азовсталі» на березі Азовського моря
.jpg)
Див. також
Примітки
- ↑ а б в г д Річна інформація ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» (за 2014р.). Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 20 вересня 2015.
- ↑ а б в г д МЕТІНВЕСТ :: Підприємство :: Історія. azovstal.metinvestholding.com. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ а б Бомбосховища «Азовсталі» почали відновлювати ще з 2014 року – керівництво. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ Окупанти почали штурм "Азовсталі". Це основний осередок опору в Маріуполі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
- ↑ «Завод «Азовсталь» розбомблений та знищений практично повністю» – «Азов». Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
- ↑ Окупанти майже повністю знищили завод Маріуполя "Азовсталь", - "Азов". РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 13 травня 2022. Процитовано 19 квітня 2022.
- ↑ Штурм «Азовсталі» та оголошення шостого пакета санкцій проти росії: головні новини дня 4 травня | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ Верещук: з «Азовсталі» евакуювали всіх жінок, дітей та людей похилого віку | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ російські окупанти не погоджуються на процедуру екстракції українських військових з «Азовсталі» | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ Гурт Kalush закликав світ врятувати захисників Маріуполя зі сцени фіналу «Євробачення-2022» | Громадське телебачення. hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ Україна розпочала операцію з порятунку захисників Маріуполя. Частину евакуювали в «ДНР» і планують звільнити обміном. Громадське. 17 травня 2022. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Командування «Азову» залишилося на «Азовсталі» — «Калина». Громадське радіо (uk-UA). 19 травня 2022. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Пов'язана з "Метінвестом" компанія оголосила про намір примусово викупити акції "Азовсталі" (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 4 березня 2018.
- ↑ «Азовсталь» у 2021 році наростила випуск прокату на 4,1% — Новини — GMK Center. GMK (укр.). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 15 травня 2022.
- ↑ а б в МК «Азовсталь» - Інформація, показники, виробництво - GMK Center. GMK (укр.). Архів оригіналу за 12 листопада 2019.
- ↑ Об'єкти, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища. Міністерство екології та природних ресурсів України. 3 серпня 2012. Архів оригіналу за 5 серпня 2012.
Посилання
- Офіційний сайт Архівовано 25 квітня 2022 у Wayback Machine.
- Метінвест Холдинг Архівовано 25 листопада 2010 у Wayback Machine.
- За перше півріччя “Азовсталь” наростила виробництво прокату на 16%. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 11 липня 2018. Архів оригіналу за 11 липня 2018. Процитовано 11 липня 2018.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Інформація
Стаття Азовсталь в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:
Про сторінку
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-05-24 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=34119