Абельська Ірина Степанівна

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. Абельська Ірина Степанівна
Абельська Ірина Степанівна
біл. Ірына Сцяпанаўна Абельская
Народилася 6 вересня 1965(1965-09-06) (55 років)
Берестя, Білоруська РСР, СРСР
Країна Flag of Belarus.svg Білорусь
Діяльність лікарка
Галузь медицина
Alma mater Білоруський державний медичний університет (1988)[1]
Науковий ступінь доктор медичних наук[d][1]
Вчене звання професор
Заклад Q99929807? і Q99929813?
Мати Постоялко Людмила Андріївна
Діти (2) Микола Лукашенко
Нагороди
орден Пошани

Іри́на Степа́нівна Абельська (біл. Ірына Сцяпанаўна Абельская, рос. Ирина Степановна Абельская; нар. 1965, Берестя) — білоруський педіатр і ендокринолог, певний час була особистим лікарем білоруського лідера Олександра Лукашенка і ймовірна мати його наймолодшого сина Миколи; доктор медичних наук.

Біографія

Освіта

Олександр Лукашенко з сином Миколою – вірогідним сином Ірини Абельської

Ірина Абельська народилася у 1965 році [2] у Бересті, Білоруської РСР[3]. Вона походить з сім'ї з медичними традиціями. Її бабуся була фельдшеркою, і всі її родичі були пов'язані з медициною [4]. Мати Ірини Абельської, Людмила Пастоялко, у 2001—2005 роках працювала міністром охорони здоров'я Республіки Білорусь [5]. Тітка і брат Абельської також є лікарями [4].

У 1988 році Ірина Абельська закінчила кафедру педіатрії Мінського державного медичного інституту [4] за спеціальністю «педіатрія»[5]. У 2004 році здобула ступінь кандидата медичних наук. Тема кандидатської дисертації — Рентгенодіагностика на етапах медичної реабілітації хворих з остеохондрозом шийного відділу хребта. У 2011 році здобула ступінь доктора медичних наук. Тема її докторської дисертації — Шийний остеохондроз: променева візуалізація та технологія медичної реабілітації хворих [4].

Робота

Ірина Абельська закінчила інтернатуру у 3-й дитячій муніципальній клінічній лікарні міста Мінська. Після чого впродовж трьох років працювала педіатром у 25-й дитячій поліклініці. У 1992—1994 роках була ендокринологом Міської ендокринологічної клініки та лікарем ультразвукової діагностики у Мінському діагностичному центрі [4] (за іншим джерелом, у 1990—1994 роках працювала консультантом-ендокринологом Клінічної лікарні № 9 [5]).

З 1994 по 2001 рік працювала лікарем-терапевтом у Республіканській лікарні Головного управління лікувально-профілактичних і санаторно-курортних установ Адміністрації Президента Республіки Білорусь. Вона була особистим лікарем Олександра Лукашенка [4] (за іншим джерелом, восени 1994 року вона почала працювати лікарем вищої категорії в медичній комісії в ендокринологічному відділенні і жіночій консультації[5]). Від 2001 до весни 2007 року, а потім знову з 2 листопада 2009 року — головний лікар Республіканського клінічного медичного центру Ради Президентських справ[5].

Сімейне та особисте життя

Під час навчання Ірина Абельська зустріла свого майбутнього чоловіка. Незабаром після цього вона вийшла заміж і народила старшого сина [2], Дмитра Євгеновича Абельського [6]. Проте її шлюб тривав недовго, і багато років Ірина сама виховувала свого сина [2]. Дмитро закінчив гімназію Білоруського державного університету та медичний факультет, здобувши освіту офтальмолога, і почав працювати в офтальмологічному центрі [4]. Ірина Абельська також має другого, молодшого сина, чия ідентичність неясна [7]. За даними недержавних ЗМІ, існує велика ймовірність, що це — Микола Лукашенко, позашлюбний син білоруського лідера Олександра Лукашенка [7][2]. Згідно з неофіційними джерелами, Микола народився у серпні 2004 року [2].

Ірина Абельська має віллу в елітному мінському районі Дрозди, де мешкають представники влади і тісно пов'язані з Олександром Лукашенком люди [8]. Декларує себе віруючою, сповідує православ'я [4].

Література

  1. ↑ а б https://news.tut.by/society/500773.html
  2. ↑ а б в г д Александр Грабовой: Абельская Ирина: биография с фото (ros.). fb.ru, 2016-02-08. [dostęp 2018-05-21]. [zarchiwizowane z tego adresu (2017-10-31)].
  3. ↑ 25. Ірына Абельская (biał.). Наша Ніва, 2013-03-22 15:47. [dostęp 2018-05-21]. [zarchiwizowane z tego adresu (2014-12-27)].
  4. ↑ а б в г д е ж и Ульяна Бобоед: Главврач лечкомиссии Ирина Абельская: Горжусь тем, что по работе общаюсь с выдающимися людьми (ros.). TUT.BY, 2016-06-17 10:05. [dostęp 2018-05-21]. [zarchiwizowane z tego adresu (2017-09-22)].
  5. ↑ а б в г д Абельская Ирина Степановна (ros.). who.bdg.by. [dostęp 2016-01-17]. [zarchiwizowane z tego adresu (2014-12-27)].
  6. ↑ Абельский Дмитрий Евгеньевич (ros.). clinicsbel.by. [dostęp 2018-05-21]. [zarchiwizowane z tego adresu (2018-05-05)].
  7. ↑ а б Ірына Абельская дала вялікае інтэрв'ю, згадала малодшага сына (biał. • ros.). Європейське радіо для Білорусі, 2016-06-17 12:27. [dostęp 2018-05-21]. [zarchiwizowane z tego adresu (2017-02-14)].
  8. ↑ Ягор Марціновіч: Ад Абельскай да Ярмошынай: уладальнікі катэджаў у Драздах, поўны спіс (biał.). Наша Ніва, 2015-12-31 20:35. [dostęp 2017-02-15]. [zarchiwizowane z tego adresu (2017-08-07)].

Інформація

Стаття Абельська Ірина Степанівна в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=3087236