Ігла (ПЗРК)

Це стаття про переносний зенітно-ракетний комплекс. Стаття про інструмент — Голка

Ігла
Тип	Переносний зенітно-ракетний комплекс (ПЗРК)
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1983-досі
Історія виробництва
Виробник	КБМ
Вартість одиниці	$ 60,000-80,000 (в 2003)
Характеристики
Вага	10,8 кг
Довжина	1,574 м
Діаметр	72 мм
Боєголовка	1,17 кг з 390 г вибухівки
Механізм детонації	contact and grazing fuzes
Двигун	твердопаливний ракетний двигун
Операційна дальність	5,2 км
Практична межа	3,5 км
Швидкість	800 м/с (макс.), Число Маха близько 2,3
Система наведення	two color infrared
Ігла (ПЗРК) у Вікісховищі

«Ігла» (індекс ГРАУ РФ — 9К38Ю за класифікацією КГБ СССР та НАТО — SA_18 Grouse (GR_rüße) («Шотландська куріпка»)) — СССР/СРСР переносний зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження низьколетючих вертольотів і літаків, на зустрічних й паралельних курсах в умовах впливу природних та штучних теплових перешкод. Комплекс прийнятий на озброєння 1983 року.

Головним розробником ПЗРК «Ігла» (9К38) було визначено КБМ МОП СРСР (головний конструктор — С. П. Непобідимий), а теплова ГСН створювалася ЛОМО МОП СРСР (головний конструктор ГСН — О. А. А.).
 
 

Головна мета полягала в тому, щоб створити ракету з кращою стійкістю до заходів протидії та вищою бойовою ефективністю, аніж комплекси попереднього покоління типу «Стріла».

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Докладніше: Війна на Сході України

За час збройного протистояння Російська Федерація доправила декілька десятків комплексів «Ігла».^[1][2]. З їх допомогою було збито кілька вертольотів та літаків Збройних сил України, зокрема Іл-76 в Луганському аеропорту^[3].

4 березня 2022 року в боях за Чернігів на околицях міста за допомогою ПЗРК «Ігла-1» 1985 року випуску Сергій Чижиков збив новітній багатоцільовий надманеврений винищувач четвертого покоління Су-35 (вартість якого 40..65 млн доларів США)^[4].

На початку липня 2022 року 101 ОБрО ГШ ЗСУ поширила фото збитої крилатої ракети. Військові стверджували, що розрахунок з ПЗРК «Ігла» зміг збити російську ракету Х-22, що летіла на Київ^[5].

У вересні 2022 бомбардувальник СУ-34 збили ССО України «Іглою» в одному з районів виконання завдань.^[6]

Оператори

«Ігла» перебуває на озброєнні КГБ СССР, країн СНД, а також з 1994 року експортується більше ніж у 30 країн, зокрема у Болгарію, Боснію і Герцеговину, В'єтнам, Сербію, Словенію, Хорватію, Чорногорію, Польщу, Фінляндію; Індію, Ірак, Малайзію, Сінгапур, Сирію, Південну Корею; Бразилію та Мексику, Ангола, Сурінам, Нікарагуа, Сейшельські острови.

Ігла-1E (SA-16)

Згори ракета ПЗРК «Ігла», її пускова труба і рукоятка управління. Внизу елементи ПЗРК «Ігла-1» — ракета і пускова труба

Ігла (SA-18)

Ігла-С (SA-24)

Країни-оператори «Ігла-С» (SA-24)

•  Бразилія
•  Іран — можливо отримали після громадянської війни 2011 року і у Лівії.
•  Лівія — є фото докази, що авто зі змонтованими двійниками Ігли були на озброєнні Лівійської Армії під час Громадянської війни у Лівії 2011 року, починаючи з березня 2011. 482 Ігли-С були імпортовані з Росії в 2004. Деякі з них не були пораховані наприкінці війни і могли перейти до Ірану.^[7][8][9]

• Словенія
•  Венесуела

Можливі

•  Індія — брала участь у міжнародному тендері на постачання систем протиповітряної оборони малого радіуса дії (VSHORAD) для індійської армії, який розпочався ще в 2012 році. Передбачалось постачання близько 5000 одиниць за $1,5 млрд. Попри те, що РОЕ запропонувала найнижчу вартість (за тендер змагались також Saab із ПЗРК RBS-70 NG та компанія MBDA з ПЗРК Mistral), вона може програти тендер через небажання передавати технології та через технічні збої зброї на випробуваннях^[10].

Примітки

Див. також

• З 2014 на заміну «Іглі» до російської армії став надходити ПЗРК «Верба»

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ігла (ПЗРК)

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (червень 2018)

Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Піхотна зброя ЗСУ та НГУ Пістолети ПМ ПБ ПСМ АПС Форт-12[1] Форт-14ТП Форт-17 vz. 82[2] Автомати та гвинтівки АКМ / АКМС АК-74 / АКС-74 АКС-74У Форт-221 Форт-224 Форт-228[1] Вулкан-М М70[2] vz. 58[2] C7/C8/SFW[2] FNC[2] SCAR-L[2] F2000[2] Grot[2] BREN 2[2] G3[2] M14[2] Пістолети-кулемети MP-5[1] vz. 61[2] Кулемети РПК РПК-74 Кулемет Максима ПК / ПКС ПКМ / ПКМС КМ-7,62 ДШКМ КТ-12,7 MG42/59[2] UK vz. 59[2] LSW[2] M240[2] M2[2] Снайперські гвинтівки Снайперська гвинтівка Мосіна АВ ВМ МП-УОС[1] СВД Форт-301 VPR-308/338 UR-10 SRS-A1 Barret M82A3/M107A1 Barrett MRAD Desert Tech HTI[1] T-Rex Alligator Falcon[2] WKW Wilk[2] Протипіхотні гранатомети ГП-25 АГС-17 УАГ-40 M32 MGL[2] Mk 19[2] RGP-40[2] M320[2] Протитанкові гранатомети та реактивні гранати РПГ-7 PSRL-1[en] РПГ-18 РПГ-22 РПГ-26 СПГ-9 DRTG-73[1] RPG-75 РПГ-76[2] SMAW-D[2] M72 LAW[2] Panzerfaust 3[2] Matador[2] C90-CR (M3)[2] Carl Gustaf[2] AT4[2] Вогнемети РПВ-А РПВ-16 ПТРК Фагот Метис Корсар Скіф Стугна-П Корнет[3] FGM-148 Javelin NLAW[2] MILAN[2] ПЗРК Ігла-1 Ігла Стріла-2 Стріла-3 Piorun[2] FIM-92 Stinger[2] Starstreak[2] Martlet[2] Гладкоствольна зброя Форт-500[1] Ручні гранати РГ-42 РГД-5 Ф-1 РГН РГО РКГ-3 Набої 5,45 × 39 мм 5,56 x 45 мм 7,62 × 39 мм 7,62 × 51 мм 7,62 × 54 мм 9 × 18 мм 9 х 19 мм 12,7 × 99 мм 12,7 × 108 мм Церемоніальна зброя Кавалерійська шашка зразка 1927 року Шабля Почесної варти Збройних сил України  — зброя української розробки та/або виробництва ↑ а б в г д е ж тільки в НГУ. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап заявлене постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься. ↑ трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься.

п о р Засоби ППО Збройних сил України ППО ВПС ЗРК С-75[1] • С-125 • С-200 • С-300 (В1; ПС; ПТ) ППО СВ ЗРК Оса-АКМ • Стріла-10 • Бук-М1 • Бук-М2[2] • Тор • Куб • РК-10[3] • Stormer HVM[4] ПЗРК Ігла-1 • Ігла • Стріла-2 • Стріла-3 • Piorun[4] • FIM-92 Stinger • Starstreak[4] • Martlet[4] ЗСУ і ЗРГК ЗСУ-23-4 • 2С6 «Тунгуска» • Панцирь-С1[2] ЗА ЗУ-23-2 • С-60[1] ППО ВМС ЗРК С-125-2Д1  — зброя української розробки та/або виробництва. ↑ а б станом на 2022 рік знято з озброєння. ↑ а б трофей захоплений у ЗС РФ. ↑ перспективний комплекс, станом на 2022 на озброєння не прийнятий. ↑ а б в г заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься.

Нормативний контроль Freebase: /m/04yqcc