Середній розвідувальний корабель «Іван Хурс» | ||
---|---|---|
рос. Иван Хурс
| ||
Служба | ||
Тип/клас | Середній розвідувальний корабель | |
Держава прапора | Росія | |
Корабельня | «Северная верфь» | |
Закладено | 14 листопада 2013 року | |
Спущено на воду | 16 травня 2017 | |
Введено в експлуатацію | 25 червня 2018 року | |
Статус | у складі флоту; ймовірно, пошкоджений | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 2500 т (стандартне)
4000 т (повне) | |
Довжина | 95,0 м | |
Ширина | 16,0 м | |
Осадка | 4,0 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | ГЕУ:
2 × ДРА-5ДРА дизельні 2 × 11Д42 | |
Швидкість | 16 вузлів (економічна)
20 вузлів (повна) | |
Дальність плавання | 8000 миль (на 16 вузлах) | |
Екіпаж | 131 людина | |
Озброєння | ||
Артилерія | дві МТКУ для 14,5 мм кулемета | |
Ракетне озброєння | ПЗРК «Ігла», «Верба» | |
Радіолокаційне озброєння | РЛС МР-231-3 |
«Іван Хурс» проєкту 18280 (судно зв'язку) (рос. «Иван Хурс») — російський середній розвідувальний корабель ближньої, дальньої морської та океанської зони. Перший серійний і один з двох кораблів проєкту 18280 [1].
До завдань корабля входить забезпечення зв'язку та управління флотом, ведення радіорозвідки та радіоелектронної боротьби, стеження за компонентами американської системи ПРО.
Корабель названий на честь начальника Розвідувального управління Головного штабу ВМФ СРСР у 1979-1987 роках — віцеадмірала Івана Хурса.
Енергетична установка корабля включає два дизель-редукторних агрегати 5ДРА з дизелем 11Д42 розмірності 30/38 виробництва Коломенського заводу ЗАТ «Трансмашхолдинг». Потужність агрегатів - 2 х 2720 к. с., потужність дизелів — 2 х 2516 к. с. Як рушії використано 2 гвинти регульованого кроку.
За словами головного конструктора ЦКБ «Айсберг» Олександра Рижкова, порівняно з «Юрієм Івановим», у проєкт внесено «цілу низку змін, спрямованих на поліпшення бойових і експлуатаційних характеристик, а також на поліпшення умов населеності — для зручності екіпажу».
Розробники розглядали, що такий корабель, як «Іван Хурс», може виступати в ролі «флагмана мережецентричної війни» і стати координатором дій для цілої ескадри або корабельної ударної групи (КУГ), яка перебуває у взаємодії з авіацією і сухопутною армією. До комплексу забезпечення навігації, зв'язку та радіорозвідки входять:
Розрахунковий термін експлуатації — 25 років.
Початковий план передбачав передачу судна Тихоокеанському флоту. Однак у квітні 2017 року в Чорному морі затонув середній розвідувальний корабель «Лиман», зіткнувшись із судном-скотовозом Youzarsif H. В якості заміни флоту було надано «Іван Хурс». За офіційною версією, у Чорному морі судно забезпечує безпеку функціонування трубопроводів «Турецький потік» і «Блакитний потік».
Рано вранці 24 травня 2023 року Збройні сили України атакували корабель «Іван Хурс» трьома безпілотними катерами. У той момент він був в економічній зоні Туреччини, приблизно за 140 кілометрів на північний схід від протоки Босфор. Міноборони Росії звинуватило Україну, відзвітувало про знищення всіх трьох безпілотників і продемонструвало 10-секундний ролик знищення одного з катерів, що наближалися. За офіційною версією, «Іван Хурс» не постраждав.
25 травня було опубліковано запис з одного з катерів, на якому видно, що один з безпілотників досягає лівого боку корми судна[2]. Зйомка обривається, і результатів ймовірного зіткнення не видно. Відео поставило під сумнів твердження Міноборони Росії, що корабель не постраждав [3]. Після публікації цього відео прокремлівські телеграм-канали почали поширювати відео «повернення» корабля після атаки, яке насправді було опубліковано на YouTube ще у 2021 році. Інші опубліковані фотографії з бухти Севастополя не дають змоги напевно ідентифікувати судно[4].
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2023-06-03 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=4940743