Starstreak

Starstreak
ракета Starstreak на виставці Africa Aerospace & Defence, вересень 2006 року
Тип:	переносний зенітно-ракетний комплекс
Походження:	Велика Британія
Історія служби
Термін використання	1986 — т. час
Використання у	див. країни-оператори
Історія виробництва:
Розроблено	1980-і
Виробник	Thales Air Defence[en]
Виготовлено	1986
Кількість	~ 7 000
Характеристики
Маса	14 кг
Тип і модель двигуна	Твердопаливний ракетний двигун
Довжина	1,397 м (ракета)
Обслуга	1
Дульна швидкість	Більше 4 Махів на другій стадії вигорання
Прицільна дальність	300-7 000 м
Максимальна дальність	7 000 м
Приціл	оптичний приціл
Діаметр	0,13 м
Starstreak у Вікісховищі

Старстрік (англ. Starstreak, [’sta:stri:k], буквально зоряний слід) — британський переносний зенітно-ракетний комплекс, призначений для ураження вертольотів та літаків противника, що низько летять. Також позначають Starstreak HVM (від скор. англ. High Velocity Missile — високошвидкісна ракета). В 1997 році прийнята на озброєння британської армії. Позиціонується виробником як багатоцільовий комплекс.

Після пуску та розгону ракети до швидкості понад 3 Махів, відбувається відділення трьох суббоєприпасів, які наводяться далі за принципом «лазерної стежки» (напівавтоматичне командне наведення лазерним променем, так званий «осідланий промінь», який називають SACLOS beam-riding). Використання в бойовій частині трьох кінетичних вольфрамових субелементів, кожен з яких має свою скалкову бойову частину, збільшує імовірність успішного ураження цілі.

Тактико-технічні характеристики

• Довжина ракети: 1,39 м
• Діаметр корпусу: 0,13 м
• Розмах крила: 0,27 м
• Маса ракети: 14 кг^[1]
• Максимальна швидкість: ~3,5 M
• Дальність дії: 300-7000 м
• Час польоту: 8 с
• Бойова частина: три проникні вольфрамові субелементи (так звані «дротики»), що мають скалкові БЧ
  • Маса субелемента: ~0,9 кг

Варіанти

• ATASK («повітря — повітря» Starstreak): Для використання з гелікоптера. Розроблено в поєднанні з електронікою McDonnell-Douglas та Lockheed-Martin у період з 1995 по 1998 рік спеціально для використання з AH-64 Apache. На озброєння не надійшов.
• LML: Випускається з легкої багаторазової пускової установки (LML), яка містить три ракети, готові до стрільби, і може використовуватися як стаціонарний пусковий блок або встановлений на легкий транспортний засіб, такий як Land Rover або HMMWV (Humvee) .
• Seastreak для військово-морського використання — кріплення, подібне до LML, але містить 6 або 24 ракети.
• Самохідний (SP) HVM: Розміщений на Alvis Stormer^[en] AFV, з восьмизарядною пусковою установкою з внутрішнім місцем зберігання ще 8 ракет. Це найпоширеніший варіант.
• Starstreak Avenger: Створена відповідно до вимог армії США на початку 1990-х років, ця система інтегрувала ракету Starstreak в автомобіль Boeing Avenger, замінивши 1 капсулу ракет Stinger на 1 капсулу з 4 Starstreak і відповідно змінивши систему управління вогнем.
• Starstreak Mark II: покращена Starstreak.
• THOR/Multi Mission System (MMS): Чотириракетна вежа, встановлена на позашляховому шасі Пінцґауер^[en] (6×6)^[2], представлена Thales в 2005 році^[3].
• RapidRanger — Пускова установка RapidRanger на автомобілі URO VAMTAC.

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014)

Зовнішні відеофайли
	Українські військові збили російський гелікоптер за допомогою британських ракет Starstreak (англ. Dramatic moment Ukrainian troops shoot down Russian helicopter using British ‘Starstreak’ missiles), The Sun

Україна отримала ПЗРК Starstreak від Великої Британії як матеріально-технічну допомогу для відбиття російської навали.

1 квітня 2022 року в мережі Інтернет з'явилось відео, на якому було показано знищення одного Мі-28Н російських загарбників. Це сталось неподалік Попасної в Луганській області. Пара вертольотів виконувала стрільбу некерованими ракетами з кабрування (так званий «танок страху»)^[4].

На відео добре видно, що перший вертоліт — Ка-52 відстрілює НУРСи, потім аналогічний маневр повторює Мі-28Н, який попри відстрілювання теплових пасток все-таки отримує ракетою під хвостову балку внаслідок чого хвостова частина відокремилась від основної частини корпусу й він майже одразу впав на землю^[4].

За твердженням низки британських ЗМІ в даному випадку вертоліт був збитий британським ПЗРК Starstreak. Цілком імовірно, цей випадок став бойовим хрещенням для британського ПЗРК^[5]. За даними ЗМІ, на той момент ПЗРК Starstreak перебували на озброєнні українських військових в зоні бойових дій вже близько тижня. На думку журналістів та опитаних ними фахівців на поширеному відео видно, що хвостову балку перебито саме вольфрамовими дротиками зенітної ракети цього ПЗРК^[6][7].

Оператори

 Велика Британія

• HVM SP — орієнтовно 40 систем.
• HVM LML — орієнтовно 16 систем.

ПАР

• LML — 8 LML пускових систем.

Таїланд

• замовлено в 2012^[8].

Індонезія

• в січні 2014 року укладено контракт на оснащення п'яти батарей ракетами Starstreak.

Малайзія

• У липні 2015 року замовив нерозкриту кількість LML та транспортних варіантів.

 Україна

• 9 березня 2022 року, на тлі російського вторгнення в Україну, стало відомо про поставки комплексів Старстрік в Україну^[9][10].

Див. також

• Blowpipe
• Javelin (ПЗРК)
• Switchblade (БПЛА)

Примітки

Посилання

• Improved Starstreak
• Starstreak short-range surface-to-air missile man portable system(Army recognition)
• Starstreak High Velocity Missile — Armed Forces International
• Starstreak HVM — British Army website
• STARSTREAK HIGH VELOCITY MISSILE — armedforced.co.uk
• Starstreak HVM — Global Security

п о р Піхотна зброя ЗСУ та НГУ Пістолети ПМ ПБ ПСМ АПС Форт-12[1] Форт-14ТП Форт-17 vz. 82[en][2] Автомати АКМ / АКМС АК-74 / АКС-74 АКС-74У Форт-221 Форт-224 Форт-228[1] Вулкан-М М70[2] vz. 58[2] FNC[2] MSBS Grot[2] G3[2] Пістолети-кулемети MP-5[1] vz. 61[2] Кулемети РПК РПК-74 Кулемет Максима ПК / ПКС ПКМ / ПКМС КМ-7,62 M240 ДШКМ КТ-12,7 MG42/59[2] UK vz. 59[en][2] M2[2] Снайперські гвинтівки Снайперська гвинтівка Мосіна АВ ВМ МП-УОС[1] СВД Форт-301 VPR-308/338 UR-10 SRS-A1 Barret M82A3/M107A1 Barret MRAD Desert Tech HTI[1] T-Rex Alligator Falcon[2] Протипіхотні гранатомети ГП-25 АГС-17 УАГ-40 RGP-40[2] Протитанкові гранатомети та реактивні гранати РПГ-7 PSRL-1[1] РПГ-18 РПГ-22 РПГ-26 DRTG-73[1] SMAW-D[2] Panzerfaust 3[2] M72 LAW[2] C90-CR (M3)[2] Carl Gustaf[2] AT4[2] Вогнемети РПВ-А РПВ-16 ПТРК Конкурс Фагот Метис Корсар Скіф Стугна-П FGM-148 Javelin NLAW[2] MILAN[2] ПЗРК Ігла-1 Ігла Стріла-2 Стріла-3 FIM-92 Stinger[2] Starstreak[2] Гладкоствольна зброя Форт-500[1] Ручні гранати РГ-42 РГД-5 Ф-1 РГН РГО РКГ-3 Набої 5,45 × 39 мм 7,62 × 39 мм 7,62 × 51 мм 7,62 × 54 мм 9 × 18 мм 12,7 × 99 мм 12,7 × 108 мм Церемоніальна зброя Кавалерійська шашка зразка 1927 року Шабля Почесної варти  — зброя української розробки та/або виробництва ↑ а б в г д е ж и тільки в НГУ ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ заявлене постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься

п о р Засоби ППО Збройних сил України ППО ВПС ЗРК С-751 • С-125 • С-200 • С-300 (В1; ПС; ПТ) ППО СВ ЗРК Оса-АКМ • Стріла-10 • Бук М1 • Тор • Куб • РК-102 ПЗРК Ігла-1 • Ігла • Стріла-2 • Стріла-3 • FIM-92 Stinger • Starstreak3 ЗСУ і ЗРГК ЗСУ-23-4 • 2С6 «Тунгуска» ЗА ЗУ-23-2 • С-601 ППО ВМС ЗРК С-125-2Д1  — зброя української розробки та/або виробництва. Прим. 1 — станом на 2022 рік знято з озброєння. Прим. 2 — перспективний комплекс, станом на 2022 на озброєння не прийнятий. Прим. 3 — поставка оголошена 9.03.2022.

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Вікісховище · YouTube video (англ.) Нормативний контроль Freebase: /m/01tsym · GKG: /g/11b6dn67d0

Це незавершена стаття про ракетну зброю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.