Тип | Приватна компанія |
---|---|
Форма власності | Delaware corporationd і приватна компанія |
Галузь | Аерокосмічна промисловість |
Спеціалізація | Аерокосмічна техніка |
Засновано | 6 травня 2002 |
Засновник(и) | Ілон Маск |
Штаб-квартира | Готорн, Каліфорнія, США, 33°55′14″ пн. ш. 118°19′41″ зх. д. / 33.920624° пн. ш. 118.328182° зх. д. |
Ключові особи | Ілон Маск (генеральний директор і технічний директор); Гвен Шотуелл (президент)[2] |
Продукція | ракети Falcon, КК Dragon |
Послуги | Виробництво ракет космічного призначення, космічних кораблів |
Власник(и) | Ілон Маск |
Співробітники | Близько 8000 |
spacex.com | |
SpaceX у Вікісховищі |
Space Exploration Technologies Corporation (SpaceX) — американське приватне підприємство, яке працює в галузі будівництва космічного транспорту, виробник Ракет-носіїв сімейства Falcon та космічних кораблів Dragon. Штаб квартира розташована у Готорні, Каліфорнія. Компанія створена інженером і винахідником Ілоном Маском.
Компанія розробила ракети-носії Falcon 1 і Falcon 9, одразу маючи на меті зробити їх багаторазовими за рахунок повернення і повторного використання 1-го ступеню ракети. Також розроблено космічний корабель Dragon (виводиться на орбіту Falcon 9 Full Thrust), призначений для поповнення запасів на Міжнародній космічній станції.
6 лютого 2018 року під час тестового польоту ракети Falcon Heavy було запущено на ГЦО власний автомобіль Tesla Roadster Ілона Маска.[3]
Наразі SpaceX займається розробкою надважкої ракети BFR, у якої багаторазовим буде не лише нижній ступінь, а і верхній. Він буде виконаний у трьох варіантах: космічний корабель BFR (вантажна версія та пілотована) і Танкер BFR (для доставки на орбіту палива для дозаправки). У вересні 2018 року SpaceX представила першого пасажира для BFR, що полетить з туристичною місією навколо Місяця — #dearMoon. Ним став японський мільярдер Юсаку Маедзава.
Для контролю якості і вартості, розробка, виробництво і тестування більшості компонентів продукції SpaceX виконується з опорою на внутрішні ресурси, зокрема ракетні двигуни Merlin, Kestrel, Draco і SuperDraco, які використовуються на ракетах-носіях Falcon і кораблі Dragon.
Компанія також розробляє проект «Starlink» щодо побудови і запуску на певні орбіти сузір'я супутників зв'язку. Завдяки їм високошвидкісний інтернет буде доступним навіть у віддалених від комунікацій місцях на Землі. У лютому 2018 року було запущено у тестовий політ перші два прототипи.[4]
З 2015 року на території SpaceX проводяться міжнародні змагання транспортних капсул для Hyperloop. У 2018 році пройшли вже треті.[5] Там же у 2018 році був пробурений тестовий тунель Boring.
Пасажирська версія корабля Dragon 2 для транспортування космонавтів на МКС здійснила політ 30—31 травня 2020 із двома астронавтами на борту (місія «Crew Dragon»). Після цього НАСА надала дозвіл на повторне використання космічної капсули Crew Dragon для доставки людей в космос
7 червня 2020 року стало відомо, що Ілон Маск у корпоративній розсилці заявив: головним пріоритетом SpaceX є створення космічного корабля Starship для польотів на Місяць і Марс. Бізнесмен закликав працівників компанії не спочивати на лаврах після успішної місії Crew Dragon.[6]
Станом на березень 2021 року було зроблено кілька тестових запуски корабля Starship (SN8, SN9 та SN10). Три з них на висоту 10-12 км. Перші два такі запуски пройшли вдало, проте під час посадки кораблі вибухали. Останній раз 3 березня 2021 року Starship SN10 хоч і приземлився вдало, але через 2 хв після посадки вибухнув.[7]
20 січня 2021 року SpaceX запустила восьмий раз один і той же перший ступінь, це був 105-й запуск ракет покоління Falcon 9.[8]
SpaceX була створена у червні 2002 співзасновником відомої платіжної системи PayPal Ілоном Маском.
Кількість співробітників зростала від 160 у листопаді 2005 до понад 500 в липні 2008. Малий штат співробітників порівняно з іншими організаціями, що запускають ракети-носії подібного класу, пов'язаний з прагненням максимально здешевити запуски.
У січні 2005 компанія SpaceX викупила 10%-ву частку британської компаніїї Surrey Satellite Technology Ltd, розробника космічних апаратів.
21 лютого 2019 року SpaceX вивела на орбіту індонезійський супутник зв'язку Nusantara Satu і місячний космічний апарат Beresheet ізраїльської компанії SpaceIL[9].
23 квітня 2021 року американський багаторазовий космічний корабель Crew Dragon-2 компанії SpaceX із чотирма астронавтами на борту був виведений на орбіту. Менше ніж через 24 години було здійснено стикування в автоматичному режимі до модуля Harmony американського сегмента Міжнародної космічної станції.[10]
2 травня 2005 компанія уклала контракт на 100 млн $ з Центром ракетно-космічних систем ВПС США з виведення на орбіту військових супутників. Незважаючи на невдачу першого запуску компанія продовжувала отримувати замовлення. Зокрема, укладено угоду з канадською MDA Corporation на запуск супутника CASSIOPE[en]. Усього компанія має близько 10 замовлень на доставку супутників на орбіту.
18 серпня 2006 компанія оголосила, що виграла тендер НАСА з доставки вантажу до Міжнародної космічної станції і, можливо, польоту екіпажу в пілотованому варіанті транспортного корабля.
22 квітня 2008 НАСА оголосила, що SpaceX отримала контракт на запуски Falcon 1 і Falcon 9. Контракт вартістю ~ 1 млрд $, залежно від кількості місій. Контракт передбачав запуски, замовлені НАСА до 30 червня 2010 і вони мали відбутися до грудня 2012.
22 квітня 2008 Ілон Маск заявив, що SpaceX продала 14 контрактів для польотів на різних транспортних засобах Falcon. 16 червня 2009 SpaceX оголосила про відкриття свого Департаменту космічної безпеки і забезпечення польотів. Для цього він найняв колишнього космонавта НАСА Кеннета Баверсокса як віце-президента компанії.
22 грудня 2008 року SpaceX підписала контракти з НАСА щодо співпраці у першій фазі програми Commercial Resupply Services постачання до МКС космічними кораблями Dragon. Буде здійснено двадцять польотів протягом 2008—2019 років.
2012 SpaceX уклала перший комерційний контракт на запуск супутника Intelsat за допомогою Falcon Heavy 2017-го року.
У січні 2016 НАСА повідомило, що компанія SpaceX виграла контракт на доставку вантажів до МКС по другій фазі програми Commercial Resupply Services, що розраховано на 2019—2024 роки[11].
5 березня 2021 українські ЗМІ повідомили, що SpaceX запустить український супутник Січ-2-30 у кінці 2021 року. Вартість запуску складе 1 млн дол. Запуск буде здійснено Falcon 9.[12]
SpaceX виготовляє дві основні космічні ракети-носії: Falcon 1, яка зробила свій перший успішний політ 28 вересня 2008, і велика ракета-носій класу Falcon 9, яка успішно вийшла на заплановану орбіту уже при першому запуску 4 червня 2010.
Планувалося запускати Falcon 5, але розробку було припинено на користь Falcon 9.
SpaceX також розробила пілотований орбітальний човник Dragon, який запускається ракетою-носієм Falcon 9.
SpaceX успішно розробила і запустила в космос ракети-носії
Перший запуск ракети Falcon 1 планувався на авіабазі Ванденберґ. Запуск носія був перенесений з VAFB через затримки і в кінцевому підсумку стартував з атолу Кваджалейн.
Falcon 1 є невеликим, частково багаторазовим носієм, здатним виводити кілька сотень кілограмів на низьку навколоземну орбіту. Він також функціонував як стенд для розробки концепцій і компонентів для більшої ракети-носія Falcon 9.
Перші запуски Falcon 1 були здійснені в США з Випробувального центр імені Рейгана на острові атолу Кваджалейн у Тихому океані, і були першими спробами виведення ракетою на орбіту вантажу з цього майданчика.
Falcon 1 здійснив свій перший успішний комерційний політ з виведення корисного вантажу на орбіту 13 липня 2009. Це був п'ятий запуск Falcon 1.
Ракета-носій проміжної вантажопідйомності між Falcon 1 і Falcon 9. Проект було скасовано, оскільки вирішено було зосередитися на проекті Falcon 9.
8 вересня 2005 SpaceX оголосила про розробку Falcon 9 — ракети, що має дев'ять двигунів Merlin на першому ступені і має конкурувати з ракетами Delta IV і Atlas V. Обидві ступені були розроблені для повторного використання.
Компанія придбала тестувальний майданчик МакГрегор, штат Техас неробочої компанії Белл Ейрспейс, де звела найбільший випробувальний стенд для Falcon 9. 22 листопада 2008 випробувано на стенді дев'ять двигунів Merlin 1С для Falcon 9, які видали потужність 350 метричних тонн-сили (3,4МН) тяги.
Перший носій Falcon 9 був зібраний на мисі Канаверал 30 грудня 2008. Перший політ кілька разів відкладався і відбувся 4 червня 2010, о 2:50 вечора EST Falcon 9 успішно досяг орбіти.
Другий старт Falcon 9 відбувся в рамках програми COTS, як демонстраційний політ № 1 о 15:43 GMT 8 грудня 2010. Ракета успішно вивела космічний апарат Dragon о 15:53 GMT.
Під час четвертого польоту 8 жовтня 2012 Falcon 9 вивела на орбіту корабель «Dragon», який через кілька днів доставив вантаж на МКС[13].
22 грудня 2015 перший ступінь ракети-носія Falcon 9 Full Thrust, яка вивела на орбіту 11 супутників Orbcomm OG2, успішно здійснив посадку на спеціальний майданчик на мисі Канаверал. Це був перший в історії космонавтики запуск ракети-носія, яка вивела на орбіту корисне навантаження та здійснила м'яку посадку на землю[14].
8 квітня 2016 після виведення на орбіту вантажного корабля Dragon ракета-носій Falcon 9 FT здійснила першу вдалу вертикальну посадку на плавучу в Атлантичному океані платформу ASDS[15]. До успішного запуску 8 квітня Space X зробила дві невдалі спроби посадки першого ступеню повторного використання ракети-носія Falcon 9 на плавучу платформу ASDS. У січні зламалася одна з опор. 4 березня при посадці ступінь ракети зруйнувався.
1 вересня 2016 на майданчику SLC-40 на мисі Канаверал під час заливання ракетного палива стався вибух ракети Falcon 9. Ракету із супутником ізраїльської компанії «Spacecom Ltd» було втрачено, постраждалих немає. У результаті інциденту стартову платформу частково зруйновано[16].
14 січня 2017 тридцятий запуск було успішно здійснено зі стартового майданчика SLC-3 на базі Ванденберг у Каліфорнії. Ракета-носій Falcon 9 вивела на орбіту одразу 10 супутників Iridium NEXT 1-10, а перший ступінь успішно повернувся на плавучу платформу в Тихому океані ASDS.[17]
6 березня 2018 р. Компанія SpaceX успішно здійснила запуск ракети-носія Falcon 9 з іспанським супутником зв'язку Hispasat 30W-6 вагою близько шести тонн.[18]
19 квітня 2018 року SpaceX провела успішний запуск космічного телескопа TESS, мисливця за екзопланетами наступного покоління. Запуск був проведений за допомогою ракети-носія Falcon 9, яка стартувала з космодрому на мисі Канаверал. Телескоп TESS під час виконання своєї основної наукової місії простежить за більш ніж 200 тисячами найяскравіших зірок, що знаходяться по сусідству в Сонячною системою, і буде шукати планети, використовуючи традиційний транзитний метод[19].
20 січня 2021 року SpaceX запустила восьмий раз один і той же перший ступінь, вивівши на орбіту супутники Starlink, це був 105-й запуск ракет покоління Falcon 9. Перед цим ще один ступінь полетів 7 раз.[8]
Falcon 9 Full Thrust — також відомий як Falcon 9 v1.2 — третя версія SpaceX Falcon 9 орбітального ракети-носія. Проектувалась у 2014—2015, запуски розпочались у грудні 2015. Планується здійснити більше 50 запусків за період 2017—2019. У грудні 2015 версія Falcon 9 Full Thrust здійснила перший запуск на орбіту з вертикальним приземленням першого багаторазового ступеня.
Falcon 9 Full Thrust — це суттєво оновлена версія ракети-носія Falcon 9 v1.1, який здійснив останній політ у січні 2016 року. Були вдосконалені двигуни першого і другого ступеня, збільшений паливний бак другого ступеня і паливне ущільнення, носій здатен виводити корисне навантаження на геостаціонарну орбіту і здійснювати приземлення для повторного використання.[20]
Фінальна модифікація ракети Фалькон 9. В новій модифікації буде збільшена тяга на всіх двигунах, вдосконалені посадкові стійки, буде покращення багаторазового першого ступеня і багато інших.
Ракета-носій Falcon Heavy заявлена найпотужнішою діючою ракетою у світі на момент майбутнього запуску. Розробляється, перший політ призначений на листопад 2016[21]. Перенесено на листопад 2017[22], а потім на грудень 2017 року.[2] У грудні Ілон написав у твітері, що запуск відбудеться у січні 2018.[23] Ракета стартувала 6 лютого 2018 року і запустила на ГЦО автомобіль Tesla Roadster Ілона Маска.[24]
10 грудня 2020 року SpaceX провела масштабні льотні випробування прототипу міжпланетного багаторазового космічного корабля Starship SN8. Запуск та підйом на 12,5 кілометрів і точне управління закрилками ракети до точки посадки пройшли вдало, але через замалий тиск палива один з трьох двигунів не працював, тому швидкість приземлення була завеликою. Прототип космічного корабля вдарився об майданчик для посадок і вибухнув.[25]
7 січня 2021 року SpaceX провела передстартовий запуск прототипу міжпланетного багаторазового космічного корабля Starship SN9. Для виправлення проблеми, яка стала причиною аварії SN8, були внесені "незначні зміни". Двигуни прототипу, який встановлено на пусковому комплексі в містечку Бока Чика, штат Техас, вдало пройшли вогневі випробування.[26] Проте сам запуск закінчився вибухом.
Станом на березень 2021 року було зроблено кілька тестових запуски корабля Starship (SN8, SN9 та SN10). Три з них на висоту 10-12 км. Перші два такі запуски пройшли вдало, проте під час посадки кораблі вибухали. Останній раз 3 березня 2021 року Starship SN10 хоч і приземлився вдало, але через 2 хв після посадки вибухнув.[27][7]
Dragon — приватний транспортний космічний корабель компанії SpaceX. Розроблений на замовлення NASA в рамках програми Commercial Orbital Transportation Services (COTS) і призначений для доставки та повернення корисного вантажу і, в перспективі, людей на Міжнародну космічну станцію. Виводиться в космос ракетою-носієм Falcon 9.
2005 SpaceX оголосила плани розвитку комерційної пілотованої космічної програми до кінця десятиліття.
18 серпня 2006 НАСА оголосило, що компанія була однією з двох обраних для доставки екіпажів та вантажу до Міжнародної космічної станції (МКС) в рамках програми комерційних орбітальних транспортних послуг (COTS). SpaceX запропонувала здійснювати доставку екіпажів та вантажів шляхом використання корабля Dragon.
Корабель — конусна балістична капсула, здатна вміщувати 7 осіб, або екіпаж і вантажі, для доставки на низьку навколоземну орбіту і повернення на Землю. Запускається ракетою-носієм Falcon 9. Носовий конус транспортного корабля має відкидну кришку, через яку можна відкрити стандартний шлюз після приєднання до американського сегменту МКС.
План НАСА вимагав від SpaceX демонстраційних польотів в період між 2008 і 2010.
Перший політ демонстраційного макета корабля «Dragon» відбувся 4 червня 2010 зі стартового комплексу № 40 на мисі Канаверал під час першого польоту Falcon 9. Хоча макету «Dragon» не вистачало авіоніки, теплозахисного екрану, а також інших ключових елементів космічного апарату, «Dragon» був запущений 8 грудня 2010, а в другому запуску Falcon 9, він вже штатно повернувся на Землю після двох обертів навколо Землі.
Під час четвертого польоту, здійсненого 8 жовтня 2012 космічний корабель Falcon 9 вперше вивів на потрібну орбіту корабель «Dragon», який через кілька днів доставив вантаж на МКС.
У період 2013—2015 було здійснено п'ять успішних запусків корабля «Dragon» з вантажем до МКС.
Сьома комерційна місія до МКС[28] була невдалою: 28 червня 2015 через 2 хвилини 19 секунд після запуску двигунів відбувся вибух ракети-носія[29].
8 квітня 2016 під час 10-го запуску космічного корабля Dragon в рамках місії CRS-8 було здійснено успішну посадку першого ступеню ракети-носія на плавучу платформу ASDS «Of Course I Still Love You» в Атлантичному океані. Посадка відбулась через 9 хвилин 10 секунд після запуску ракети[30].
Dragon 2 — приватний пілотований космічний корабель, який розробляється на замовленням NASA у рамках Commercial Crew Development[31][32], призначений для доставки людей на МКС і повернення їх на Землю. Корабель буде виводитись на орбіту ракетою-носієм Falcon 9 зі стартового майданчика LC-39 в космічному центрі Кеннеді. Ця пасажирська версія космічного корабля була презентована 30 травня 2014 Ілоном Маском.
Перший тестовий політ SpaceX DM-1 відбувся 2 березня 2019 (спочатку було заплановано на грудень 2016).
З моменту заснування компанії SpaceX 2002, компанія розробила три типи ракетних двигунів — Merlin і Kestrel для ракети-носія Falcon, а також двигуни малої тяги Draco RCS для космічного корабля Dragon. SpaceX розробляє ще два ракетні двигуни: SuperDraco і Raptor.
У листопаді 2018 року Ілон Маск заявив, що другий ступінь важкої ракети Falcon 9 планується перетворити на зменшений варіант корабля BFR (Big Falcon Rocket) — проєкт отримав назву Starship.[33]
Starship оснащується 6-ма двигунами Raptor (перший ступінь — 31-м), які відрізняє рекордна для ракетних двигунів тягоозброєнність. Система BFR у багаторазовому варіанті розрахована на виведення на навколоземну орбіту до 150 тонн корисного навантаження і повернення на Землю до 50 тонн, а також комфортне транспортування до 100 осіб (по 2-3 особи в каюті) до Місяця і Марса. Практичний запуск системи запланований на 2022 рік.
16 липня 2019 року під час статичних вогневих випробувань шостого побудованого компанією SpaceX ракетного двигуна Raptor загорівся прототип космічного корабля Starship (відомий як Starhopper).[34] Перша частина випробувань (перевірка працездатності ракетного двигуна) пройшла успішно, пожежа на пусковому майданчику трапилася під час другого етапу (коли Starhopper мав піднятися на висоту бл. 20 метрів та зробити кілька маневрів убік).
Варіант носія виведення | Falcon 1 | Falcon 1e | Falcon 9 | Falcon Heavy |
---|---|---|---|---|
Перший ступінь | 1 × Merlin1A (2006—2007); | 1 x Merlin 1C | 9 × Merlin 1C | 3 прискорювачі з 9 × Merlin 1C |
Другий ступінь | 1 × Kestrel | 1 x Kestrel | 1 × Merlin | 1 × Merlin 1C Vacuum |
Висота (max; М.) |
21,3 | 26,83 | 50 або 54 | 54 |
Діаметр (М.) |
1,7 | 1,7 | 3,6 | 3,6 |
Стартова тяга (kN) |
318 | 454 | 3400 | 12258 |
Стартова маса (Тонна) |
27,2 | 38,56 | 325 | 885 |
Діаметр обтічникаа (м.) |
1,5 | 1,71 | 3,6 або 5,2 | 5,2 |
Корисне навантаження (НОО; кг) |
570 | 1010 (430 до SSO) | 9900 | 27500 |
Корисне навантаження (ГПО; кг) |
— | — | 4900 | 12000 |
Вартість запуску (Млн. USD) |
6,7 | 9,1 | 2005 оголошено що 27 з обтікачем діаметром 3,7 м; 35 з обтікачем діаметром 5,5 м на НОО. 2009 заявлялось: 44 чи 49,5 на НОО чи ГПО з обтікачем діаметром 5,2 м. | 95 до НОО або між 55 і 95 (залежить від маси супутника) до ГПО |
Мінімальна Вартість/кг (НОО; USD) |
11754 | 9010 (21163 до ССО) | 4737 | 3273 |
мінімальна Вартість/кг (ГПО; USD) |
— | — | 10903 | 7826 |
Коефіцієнт надійності (успішних/всього) |
2/5 | — | 2/2 | — |
У маніфесті SpaceX запуски Falcon 9 заплановані на мисі Канаверал SLC-40 і Ванденберг AFB SLC-4E (для полярних пусків). Успішний перший політ Falcon 9 4 червня 2010 також відбувся зі стартового комплексу SLC-40 миса Канаверал.
2 серпня 2008 третій запуск Falcon 1 зазнав невдачі. Вантажем були один військовий американський супутник, два малайзійські мікросупутники і вантаж праху для поховання в космосі. На третій хвилині польоту зв'язок з системою керування ракетою було втрачено. За офіційною заявою компанії, у ракети-носія не відбулося від'єднання першого ступеня і вона була втрачена.
Сьома комерційна місія до МКС[28] була невдалою: 28 червня 2015 через 2 хвилини 19 секунд після запуску двигунів відбувся вибух ракети-носія[29].
28 вересня 2008 четвертий запуск ракети-носія Falcon 1 виявився першим успішним запуском. На еліптичну орбіту на висоті від 500 до 700 кілометрів було доставлено масовий еквівалент корисного вантажу.
14 липня 2009 п'ятий запуск ракети-носія Falcon 1. На орбіту було успішно виведено комерційний супутник RazakSat, що належить Малайзії. Це був перший в історії повністю успішний політ ракети-носія на рідкому паливі, розробленої та створеної приватною компанією. Маса супутника становила 180 кг, висота орбіти 685 км, кут нахилу 9°.
Перший важкий носій Falcon 9 був зібраний на мисі Канаверал 30 грудня 2008. Перший політ кілька разів відкладалося і відбувся 4 червня 2010 зі стартового комплексу № 40 на мисі Канаверал, о 2:50 вечора EST Falcon 9 успішно досяг орбіти.
Другий старт Falcon 9 відбувся в рамках програми COTS, як демонстраційний політ № 1 о 15:43 GMT 8 грудня 2010. Ракета успішно вивела космічний апарат Dragon о 15:53 GMT. Корабель вийшов на орбіту, передав телеметричну інформацію, зійшов з орбіти і успішно приводнився на поверхню океану. Таким чином, SpaceX стала першою у світі неурядовою організацією, яка запустила орбітальний вантажний корабель і успішно повернула його назад на Землю.
8 грудня 2010 в другому запуску Falcon 9 було запущено макет «Dragon» без авіоніки, теплозахисного екрану, а також інших ключових елементів космічного апарату, він штатно повернувся на Землю після двох обертів навколо Землі.
Під час четвертого польоту 8 жовтня 2012 Falcon 9 вивела на орбіту корабель «Dragon», який через кілька днів доставив вантаж на МКС[13].
22 грудня 2015 перший ступінь ракети-носія Falcon 9 FT, яка вивела на орбіту 11 супутників Orbcomm OG2, успішно здійснив посадку на спеціальний майданчик на мисі Канаверал. Це був перший в історії космонавтики запуск ракети-носія, яка вивела на орбіту корисне навантаження та здійснила м'яку посадку на землю[14]. Це був останній запуск варіанту ракети-носія Falcon 9 v1.0.
8 квітня 2016 під час 10-го запуску космічного корабля Dragon в рамках місії CRS-8 після виведення на орбіту вантажного корабля Dragon 1-ий ступінь Falcon 9 FT здійснила першу вдалу вертикальну посадку на плавучу в Атлантичному океані платформу ASDS[15]. Посадка відбулась через 9 хвилин 10 секунд після запуску ракети[30]. До успішного запуску 8 квітня Space X зробила дві невдалі спроби посадки ступеня повторного використання ракети-носія Falcon 9 на плавучу платформу. У січні зламалася одна з опор. 4 березня при посадці ступінь ракети зруйнувався.
1 вересня 2016 на майданчику SLC-40 на мисі Канаверал під час заливання ракетного палива стався вибух ракети Falcon 9. Ракету із супутником ізраїльської компанії «Spacecom Ltd» було втрачено, постраждалих немає. У результаті інциденту стартову платформу частково зруйновано[16].
Повідомлено, що компанія SpaceX наприкінці 2018 року відправить в політ навколо Місяця двох космічних туристів у рамках місії SpaceX lunar tourism mission.[35]
SpaceX запустила ракету з першими супутниками Starlink для роздачі інтернету.[36]
На початку 2000-х Ілон Макс тричі їздив до Росії, щоб там купити готові російські ракети. Тільки отримавши остаточну відмову від росіян, почав розробляти з нуля власну.
|
|
|
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=877841