PzH 2000

Panzerhaubitze 2000
Самохідна гаубиця PzH 2000
Тип	Самохідна артилерійська установка
Походження	Німеччина
Історія використання
Оператори	Україна Німеччина Нідерланди Італія Литва Катар
Війни	Війна в Афганістані, Російське вторгнення в Україну (2022)
Історія виробництва
Розроблено	1996
Виробник	Krauss-Maffei Wegmann
Вартість одиниці	US$4.5 млн
Характеристики
Вага	55,8 тонн
Довжина	11,7 м
Довжина ствола	8,06 м (52 калібра)
Ширина	3,6 м
Висота	3,1 м
Обслуга	5 (командир, водій, навідник, 2 заряджаючих)
Темп вогню	3 постріли за 9.0 сек. (шквал) 20 пострілів за 2 хв. 8 пострілів за хв. у тривалому режимі
Дальність вогню
Ефективна	30-36 км стандартним снарядом DM121 40-47 км снарядом з донним газогенератором M1711 67 км активно-реактивним снарядом
Головне озброєння	Гармата Рейнметалл 155 мм L52 (60 снарядів та 288 зарядів)
Другорядне озброєння	Кулемет Рейнметалл MG3 7.62 мм
Двигун	Дизельний двигун MTU 881 Ka-500 986 к.с.
Питома потужність	17.83 к.с./тонну
Підвіска	торсіонна
Ємність паливних баків	1000 л
Операційна дальність	420 км (261 миля)
Швидкість	По шосе: 67 км/год (41 миль/год) Поза шляхом: 45 км/год (28 миль/год)
PzH 2000 у Вікісховищі

PzH 2000, Panzerhaubitze 2000 — 155-мм САУ розроблена німецьким концерном Krauss-Maffei Wegmann і прийнята на озброєння бундесверу восени 1998. У її розпорядженні — ствол довжиною 52 калібри (8 м), автоматична система заряджання з боєкомплектом у 60 снарядів і 228 модульних метальних зарядів плюс сучасна точна система наземної навігації^{[джерело?]}.

21 червня 2022 року стало відомо про отримання Збройними силами України перших PzH 2000 із підготовленими українськими екіпажами^[1].

Історія створення

PzH-2000 розроблена німецьким концерном Krauss-Maffei Wegmann і почала надходити до частин бундесверу восени 1998 замість 155-мм самохідних гаубиць M109, а також 155-мм гармат FH-70, які поступово виводять зі служби. Рішення про початок робіт над зброєю прийняли в середині 1970-х років, коли невдачею завершилася німецько-англо-італійська програма з розробки 155-мм самохідної гармати-гаубиці SP-70. Перші 14 серійних установок PzH-2000 скерували до розквартированого в Касселі 345-го артилерійського батальйону наприкінці 1998 р.

PzH-2000 (абревіатура: PzH — від Panzerhaubitze, «2000» вказує на нове тисячоліття) призначена для знищення різних групових і точкових цілей, у першу чергу укріплень, вогневих засобів (у тому числі танків і бойових броньованих машин), а також живої сили. З гармати можна вести вогонь як по навісній, так і по настильній траєкторії. Самохідка відома також під іншим позначенням — SP-2000 (SP — скорочення від самохідні).

Опис конструкції

Самохідна гармата-гаубиця PzH-2000 являє собою гармату закритого типу на гусеничному шасі, побудованому на базі вузлів та агрегатів танка «Леопард-2». Моторно-трансмісійне відділення та відділення управління розміщені в передній частині корпусу (місце механіка-водія знаходиться праворуч), а бойове відділення та відділення для зберігання боєприпасів — в центральній і кормовій частинах корпусу і вежі.

Оснащений дульним гальмом і ежектором ствол гармати з нарізним каналом має довжину 52 калібри і зарядну камеру, відповідає нормам НАТО. Клиновий затвор, який здійснює рух у вертикальній площині (відкривається вгору), — напівавтоматичний (автоматика відкриває затвор після пострілу і закриває його після подачі в казенник снарядів та зарядів). Всередині затвора розміщений магазин для капсульних трубок (на 32 штуки).

Самохідна гармата-гаубиця PzH-2000 оснащена механізованою напівавтоматичною системою заряджання (метальні заряди модульного типу DM72 досилаються в зарядну камеру вручну), що приводиться в дію електродвигунами і керованою електронікою. Вона складається з транспортера (знаходиться в корпусі, під підлогою), подавача (у центральній частині корпусу) і досилача снарядів. Заряджання може здійснюватися за будь-якого кута піднесення ствола. Система заряджання дозволяє здійснювати також автоматичне досилання снарядів, що подаються в машину зовні. Наведення гармати в обох площинах проводиться за допомогою електроприводів або вручну (в аварійному режимі). Гармата-гаубиця має два врівноважуючих механізми пневматичного типу (змонтовані під дахом башти) й гідропневматичний противідкатний пристрій.

Конструкція башти дозволяє робити заміну ствола без необхідності її демонтажу і підйому.

Товщина броні башти забезпечує захист екіпажу від куль стрілецької зброї (калібру до 14,5 мм) і осколків артилерійських снарядів. Самохідка оснащена системою захисту від зброї масового ураження, розташованими в моторному відсіку системами попередження про пожежу і пожежогасіння, системою вентиляції, комбінованим прицілом (денної і нічної дії) з лазерним далекоміром, а також реактивним бронезахистом, що оберігає від дії касетних снарядів. Комп'ютерна система управління вогнем дозволяє екіпажу швидко відкривати вогонь як самостійно, так і у взаємодії з батарейним (дивізійним) пунктом командування і управління вогнем. Батареї установок PzH-2000 потрібно 120 секунд для того, щоб бути готовою до відкриття вогню після переходу з похідного положення в бойове, здійснити 8 артилерійських залпів, повернутися в похідне положення і залишити вогневу позицію.

Додаткове озброєння складається з 7,62-мм кулемета MG-3 і восьми гранатометів для відстрілу димових гранат (2х4). На борту машини перевозяться 60 артилерійських снарядів, 48 повних метальних зарядів (шестисегментних), 2000 патронів для кулемета і 8 гранат для гранатомета.

Для стрільби використовуються стандартні в арміях країн НАТО постріли роздільного заряджання. На PzH-2000 встановлено 8-циліндровий дизельний двигун з турбонаддувом МТ881 Ка 500 потужністю 736 кВт (виробництва німецької фірми MTU), а також трансмісія HSWL-284C (фірми RENK), що забезпечує чотири передачі для руху вперед і одну — назад. Індивідуальна підвіска містить 14 торсионів разом з балансирами та гідравлічними амортизаторами.

Застосування

PzH 2000 добре підходить для сучасної концепції війни — з великої відстані уразити ціль одним залпом і швидко залишити позиції. Накрити ціль без пристрілювальних пострілів допомагає автоматизована система управління вогнем, яка наводить відразу всю батарею. PzH 2000 здатна випускати три снаряди за 9 секунд або 10 за 56 секунд. Далі темп становить від 10 до 13 пострілів за хвилину в залежності від нагрівання ствола.

Дальність стрільби стандартним натовським снарядом L15A2 — 30 км. PzH 2000 належить і світовий рекорд серед гаубиць калібру 155 мм. У минулому році (2014?) на полігоні в Південній Африці вона вистрілила спеціально розробленим снарядом V-LAP виробництва південноафриканської фірми Denel на 56 км. Причому це була не межа — дальність визначалася розмірами полігону.

У Panzerhaubitze застосована цікава технологія MRSI, сенс якої зводиться до наступного: роблячи траєкторію кожного наступного пострілу більш пологою, PzH 2000 може накривати ціль одночасно п'ятьма снарядами. Наприклад, дивізіон з 24 гаубиць здатний протягом двох секунд обрушити на ціль 120 снарядів.

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

На початку липня 2022 року міністерство оборони України підтвердило застосування PzH 2000 по російських загарбниках на східних рубежах^[2].

Оператори

•  Німеччина — 121 одиниця, станом на 2021 рік^[3]
•  Греція — 24 одиниць, станом на 2021 рік^[4]
•  Італія — 69 одиниць, станом на 2021 рік^[5]
•  Нідерланди — 18 на службі, 38 на зберіганні, станом на 2021 рік^[6]
•  Литваー16, станом на 2021 рік^[7]
•  Катарー24, станом на 2021 рік^[8]
•  Хорватія — 12 одиниць, станом на 2021 рік^[9]
•  Україна — 15 одиниць, станом на 26.07.2022.

Майбутні

•  Угорщина ー 24

Угорщина

Перші з 24 замовлених самохідних артилерійських установок PzH 2000 будуть доставлені збройним силам Угорщини у лютому 2022 року^[10].

Вісім угорських артилеристів вже пройшли підготовку тривалістю три місяці на базі артбатальйону у Баварії, курс завершився бойовою стрільбою у листопаді 2020 року. Вони продовжать навчання у першому кварталі 2021 року аби стати командирами артилерійських установок, з березня четверо угорських військових будуть навчатися на посади командирів взводів та один як командир батареї^[10].

Майбутні інструктори — це діючи військові Угорщини, що до цього проходили службу на причіпних гаубицях Д-20^[10].

Україна

За даними джерел видання Bloomberg у німецькому уряді Нідерланди мали намір передати певну кількість САУ PzH 2000 Україні^[11].

Наприкінці квітня-початку травня видання Die Welt з посиланням на свої джерела в німецькому уряді повідомило, що розглядають можливість передачі певної кількості САУ з наявності Бундесверу Україні^[12].

А на початку травня (3 травня) видання Die Welt з посиланням на власні джерела в німецькому уряді повідомило, що схвалено рішення передати 7 САУ з наявності Бундесверу на додачу 5 САУ від Нідерландів. Передачу було схвалено урядом попри заперечення військових, оскільки начебто із наявних в Бундесвері 119 САУ боєздатними є лише 40^[13].

Нарешті, 6 травня представник Міністерства оборони ФРН підтвердив, що «Німеччина планує передати Україні сім гаубиць Panzerhaubitze 2000». Він також пояснив, що ці гаубиці не зі складу військ, а із «запасів інвентаризаційної логістики». Коли системи будуть приведені в належний стан, вони будуть передані Україні. І швидше за все, невдовзі має розпочатись спільне з Нідерландами навчання українських військових^[14].

Таким чином Збройні Сили України матимуть дивізіон 155-мм самохідних гаубиць PzH 2000 у кількості 12-ти одиниць^[15].

Українські військові почали навчання користуванню цими гаубицями 11 травня в артилерійській школі Бундесверу у місті Ідар-Оберштайн^[16]. Очікується, що повний курс навчання триватиме 40 днів. Українським військовим доведеться опанувати доволі складну систему самої артилерійської установки та системи управління вогнем, пристосувати її до умов російсько-української війни^[17].

За даними видання Der Spiegel ці САУ можуть надійти до України не раніше липня 2022 року^[18].

Станом на 21 червня 2022 року перші САУ були вже в Україні та готові до бою^[19][20]. А 22 червня уже міністр оборони Німеччини Крістин Ламбрехт повідомила про надходження всіх 12 САУ PzH 2000 в Україну^[21].

29 червня 2022 року речник Бундесверу підтвердив плани передати Україні разом з Нідерландами наступні шість САУ Panzerhaubitze 2000. При цьому він зазначив, що підготовка військових для управління цими САУ завершена, готувати нові команди недоцільно^[22].

В другій половині липня 2022 року стало відомо, що Литва передасть Україні командно-штабні машини М577, які після модифікації можуть служити для управління гаубицями PzH 2000^[23].

26 липня 2022 року міністерка оборони ФРН Крістін Ламбрехт повідомила про передачу іще трьох одиниць PzH 2000 та трьох установок MARS II^[24].

Наприкінці липня 2022 року німецьке видання Der Spiegel повідомило, що з власних джерел дізналось про схвалення іще 13 липня німецьким федеральним урядом угоди на продаж Україні 100 одиниць PzH 2000 на суму €1,7 млрд. Це будуть машини нового виробництва^[25].

Крім того, з огляду на інтенсивне застосування наявних та майбутніх САУ, федеральний уряд вів переговори про створення сервісного центру в Польщі для оперативного ремонту українських САУ^[26].

Галерея

• 

  Нідерландська гаубиця веде вогонь в Афганістані

• 

  PzH 2000 Бундесвер

• 

  Голландська PzH 2000 транспортується в Афганістан.

• 

  Голландська PzH 2000 обстрілює позиції талібів в Чурі. 16 червня 2007 року.

• 

  PzH 2000 в німецькій армії, що використовуються для навчання.

• 

  Боєприпаси

Див. також

• Мста-С
• Коаліція-СВ
• AS-90 та AHS Krab
• G6
• M109
• Vulcano (боєприпас)

Примітки

Посилання

• PzH 2000 – «панцергаубиця» третього тисячоліття. Ukrainian Military Pages. 24 березня 2021. Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 25 березня 2021. 
• (нім.) Panzerhaubitze 2000 — Konzepte zur Schließung der Reichweitenlücke [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] — про розробки для підвищення максимальної дальності вогню гаубиць PzH 2000

п о р Сучасна військова техніка Німеччини Танки Leopard 1 (танк) • Leopard 2 (танк) БМП Schützenpanzer Kurz • HS.30 • Marder • Puma • TH-495 БТР UR-416 • SpPz 2 Luchs • UR-425 Condor • TPz 1 Fuchs • Wiesel • Boxer Бронеавтомобілі Dingo ATF • Fennek • Grizzly Винищувачі танків Kanonenjagdpanzer • Jaguar 1 • Jaguar 2 САУ LARS-1 • LARS-2 • PzH 2000 • DONAR Зенітні самохідні установки Roland • Gepard • LeFlaSys/ASRAD Вантажні та легкі автомобілі MAN • Unimog • Mungo ESK • Yak • Serval AGF

п о р Бронетехніка ЗСУ та НГУ Танки Т-551 Т-621 ПТ-761 Т-64 Т-64БМ «Булат» БМ «Оплот» Т-72 Т-72БА[1] Т-72Б3/Б3М[1] Т-80 Т-80БВМ[1] Т-80У/УК/УЕ1[1] Т-90[1] M-84[2] САУ 2С1 «Гвоздика» 2С3 «Акація» 2С5 «Гіацинт-С» 2С7 «Піон» 2С9 «Нона» 2С19 «Мста-С» 2С19 «Мста-СМ2»[1] 2С34 «Хоста»[1] 2С23 «Нона-СВК»[1] PzH 2000[2] M109[2] M2000 Zuzana[2] Dana[2] CAESAR[2] AHS Krab[2] 2С22 «Богдана» Самохідні ПТРК Конкурс Штурм-С БМП та БМД БМП-1 БМП-2 БМП-3 БМД-1 БМД-2 БМД-4М[1] БТР БТР-60 БТР-70 БТР-80 БТР-82А[1] БТР-3 БТР-4 БТР-7 МТ-ЛБ БТР-Д БТР-МД «Ракушка»[1] Saxon M113[2] YPR-765[2] FV103 Spartan[2] БРМ та БРДМ БРДМ-2 БРМ-1К КШМ 1В13М[1] 1В14[1] 1В15 1В119 «Реостат»[1] ПУ-12 ППРУ-1 СНАР-10 «Леопард» БМП-1КШ[1] Р-149МА1[1] «Барнаул-Т»[1] БА Дозор-Б Spartan Cougar Cobra Shrek Raptor Фортеця ББМ «Козак 2» СБА «Варта» HMMWV Mastiff[2] Bushmaster PMV[2] ГАЗ «Тигр/Тигр-М»[1] БММ «Лінза»[1] КамАЗ-53949 «Тайфун-К»[1] КАМАЗ-63968 «Тайфун»[1] «Рись»[1] БРЕМ та ІМР БРЕМ-1 БРЕМ-4 VT-72B[2] БРЕМ-Ч[1] БРЕМ-К[1] БТР РЕМ-КЛ[1] ІМР-3[1] ЗСУ, ЗРГК та ЗРК ЗСУ-23-4 2С6 «Тунгуска» Stormer HVM[2] БТР-3Д «Скрежет»[1] - зброя української розробки та/або виробництва 1 - станом на 2019 рік знято з озброєння ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься

п о р Артилерія ЗСУ та НГУ Міномети 2Б11 2Б9 «Волошка» 2Б14 «Піднос» 2С12 «Сани» КБА-118 М60-16 «Камертон» КБА-48М УПІК-82 М120-15 «Молот» МП-120 Барс-8ММК БТР-3М2[ru][1] LMP-2017[2] M224[2] 20N5[2] Причіпні гармати і гаубиці Д-44[ru][3] Д-48[ru] МТ-12 Д-30* Д-20 2А36 «Гіацинт-Б» 2А65 «Мста-Б» 2Б16 «Нона-К»[4] L118[2] M777[2] FH70[2] M114[2] САУ 2С1 «Гвоздика» 2С3 «Акація» 2С5 «Гіацинт-С» 2С7 «Піон» 2С9 «Нона» 2С19 «Мста-С» 2С34 «Хоста»[4] 2С23 «Нона-СВК»[4] 2С22 «Богдана» PzH 2000[2] M109[2] M2000 Zuzana[2] Dana[2] CAESAR[2] AHS Krab[2] РСЗВ БМ-21 «Град» БМ-27 «Ураган» БМ-30 «Смерч» 9К51М «Торнадо-Г»[4] ТОС-1А[4] Верба Буревій Вільха RM-70[2] HIMARS[2] M270 MLRS[2] Зенітна артилерія С-60[3] ЗУ-23-2 ЗСУ-23-4 2С6 «Тунгуска» Gepard[2] Безвідкатні гармати Pvpj 1100[en] Танкові гармати Д-10Т[3] Д-56Т[ru][3] 2А46 КБА3 Гармати (гаубиці) САУ 2А31 2А33 2А37 2А44 2А51 2А64 Гармати бойових машин 2А28 2А42 (ЗТМ-2) 2А70 2А72 (ЗТМ-1)  — зброя української розробки та/або виробництва * — в ЗСУ та НГУ ↑ дослідний зразок, на озброєння не прийнятий. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься. ↑ а б в г станом на 2019 рік знято з озброєння. ↑ а б в г д трофей захоплений у ЗС РФ, можливо інформація щодо використання в ЗСУ корегуватиметься.

п о р KMW+Nexter Defense Systems Дочірні підприємства Krauss-Maffei Wegmann Nexter Systems Krauss-Maffei Wegmann KraussMaffei Maffei[en] Wegmann & Co.[en] Продукти Artillery Gun Module ATF Dingo GTK Boxer Fennek Flakpanzer Gepard Krauss-Maffei Wegmann FLW[en] Henschel-Wegmann Train[en] KMW F2[en] KMW Grizzly Krauss-Maffei ML 4000[en] Leopard 1 Leopard 2 M270 MLRS Mungo ESK Panzerhaubitze 2000 Puma Nexter Systems CTA International[en] Продукти 20-мм автоматична гармата modèle F2 AMX Leclerc APILAS CAESAR FAMAS FR F2[en] GIAT 30 GIAT LG1[en] Nexter Aravis Nexter Titus[en] TRF1[en] VBCI Véhicule de l'Avant Blindé Wasp 58[en] Особи Георг Краус[en]

Тематичні сайти Google Новини Нормативний контроль FAST: 1052275 · Freebase: /m/03mbbp · GND: 7683778-6 · J9U: 987007290981905171 · LCCN: sh00000267 · NKC: ph263231

Портал «Військова техніка»