Piorun (ПЗРК)

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. Piorun (ПЗРК)
Piorun
PPZR Piorun Grom-M.jpg
Тип переносний зенітно-ракетний комплекс
Походження  Польща
Історія використання
На озброєнні 2018-
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розробник Mesko
Розроблено 2010—2015
Виробник Mesko
Характеристики
Вага 16,5 кг
Довжина ствола 1596 мм
Діаметр 72 мм
Обслуга 1 особа
Дальність вогню
Ефективна 500-6500 м
Практична межа 4000 м

ПЗРК Piorun (укр. блискавка, Перун) — переносний зенітно-ракетний комплекс польського виробництва, призначений для боротьби з низьколітаючими цілями: літаками, гелікоптерами та безпілотними літальними апаратами. Спільна розробка Військово-технологічного університету, а також компаній CRW Telesystem-Mesko sp. і Mesko S.A.[pl]. Також відомий як Grom-М[1].

Нова пускова установка є глибокою модернізацією ПЗРК Grom, прийнятого на озброєння польської армії у 1995 році, який своєю чергою був розроблений на базі радянських ПЗРК «Ігла-1» та «Ігла»[2].

Історія

Програма модернізації тривала з 2010 по 2015 рік. В результаті було значно підвищено ефективність пасивної інфрачервоної головки самонаведення — завдяки збільшенню чутливості зросла відстань, на якій ракета здатна націлюватися та вразити ціль, підвищено стійкість до завад, встановлено безконтактний підривач та пристосовано до роботи у нічних умовах[2][3].

Навесні 2022 року внаслідок успішного застосування цих ПЗРК Силами оборони України проти російських загарбників та зростання попиту на них було оголошено про збільшення виробничих потужностей[4].

Якщо у минулі роки кількість виготовлених ПЗРК становила до 300 одиниць на рік, то у 2022 році буде поставлено 600 ракет, а вже у 2023 році компанія Mesko планує вийти на обсяги у 1000 одиниць на рік[4].

Опис конструкції

ПЗРК «Перун» відрізняється від свого попередника модифікованим пусковим механізмом і прицілом, що збільшує можливість виявлення цілі, що наближається. Нова пускова установка має спеціальну рейку, що дозволяє встановлювати приціли, що дозволяють оператору підвищити можливість виявлення цілі.

Механізм пуску має перемикач режимів переслідування/зустрічі, який використовується для активації відповідного режиму ракети для боротьби з ціллю, яка віддаляється або наближається до оператора пускової установки.

Додано касету з батареями, що живлять пусковий механізм та систему авторизації, яка запобігає використанню комплекту сторонніми особами.

У ПЗРК «Перун» як охолоджувач детектора самонаведення використано аргон.

Ефективність знищення невеликих цілей, таких як безпілотні літальні апарати, була покращена за рахунок використання безконтактного запалу поруч із ударним запалом та боєголовки, начиненої сумішшю октогену та алюмінієвого порошку.

Одним з завдань модернізації було отримання більшої дальності виявлення цілей. Розроблено нову головку самонаведення, стабілізовану лазерним гіроскопом. Модифікація головки самонаведення дозволила отримати підвищення стійкості до перешкод.

У зв'язку з цим необхідно було оптимізувати діапазони виявлення, підвищити динаміку систем обробки сигналів та використовувати нові спектральні діапазони та кінематичний відбір.

Ракета Перун, як і Гром, автоматично направляється до джерела теплового випромінювання, наприклад, до літака, який виділяє тепло. Завдяки використанню нового детектора, в тому числі унікального охолоджуваного фотодіода, який має в чотири рази більшу чутливість, ніж раніше, ракета виявляє засоби повітряного нападу на значно більшій відстані. Також було модернізовано ракетний двигун[3][5][6].

Тактико-технічні характеристики

  • Обслуга: 1 особа
  • Висота цілі: від 10 до 4000 м,
  • Відстань до цілі: від 500 до 6500 м
  • Максимальна швидкість цілі:
    • до 400 м/с на зустрічних курсах, та
    • до 320 м/с при стрільбі навздогін.
  • Швидкість ракети: 660 м/с.
  • Габарити ракети:
    • діаметр: 72 мм,
    • довжина: 1,596 м,
  • Вага:
    • ПЗРК: 16,5 кг,
    • ракети: 10,5 кг,
    • бойової частини: 1,82 кг.

Бойове застосування

Російсько-українська війна

Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014) та Російське вторгнення в Україну (2022)

Наприкінці березня 2022 року міністр оборони Польщі повідомив про плани збільшити замовлення на ПЗРК «Piorun» оскільки вони довели свою ефективність у війні проти російського загарбника. Так, за даними видання Defence24 за допомогою ПЗРК «Piorun» Силами оборони знищувалися російські гелікоптери та літаки, зокрема Мі-24 та Су-25 і навіть Су-34[7].

11 травня 2022 року у Харківській області військовослужбовці 95 ОДШБр збили з цього ПЗРК російський розвідувально-ударний вертоліт Ка-52 «Алігатор»[8].

Окрім ураження пілотованих літальних апаратів, було зафіксоване й успішне застосування ПЗРК Piorun проти розвідувальних БПЛА типу «Орлан-10»[9].

Оператори

  •  Польща: надходить на озброєння з кінця 2018 року
  •  Україна: отримано від Польщі як міжнародну технічну допомогу у війні проти російських загарбників у лютому 2022 року

Польща

У Польщі ПЗРК Piorun призначені для регулярних підрозділів та військ територіальної оборони. Крім власне ПЗРК ракети Piorun входять до складу зенітних комплексів, зокрема систем Poprad, Pilica, та, після незначних змін, комплекси Biała i Jodek-G[2].

Контракт на постачання ПЗРК Piorun для польської армії був підписаний у грудні 2016 року, і до 2022 року передбачалося постачання 420 пускових установок та 1300 ракет. Перші ПЗРК повинні були надійти ще у 2017 році, але внаслідок виявлених проблем на приймальних випробуваннях та подальшого їх усунення, перша партія надійшла лише у грудні 2018 року[2].

Україна

1 лютого 2022 року міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак повідомив, що Рада Міністрів прийняла постанову про допомогу Україні. Буде надане найсучасніше польське обладнання — переносні зенітно-ракетні комплекси Piorun та боєприпаси[2][10].

Примітки

  1. ↑ Pierwsze strzelanie Piorunami z Popradów. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 3 лютого 2022. 
  2. ↑ а б в г д Польща передасть Україні свій найсучасніший ПЗРК. Ukrainian Military Pages. 2 лютого 2022. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022. 
  3. ↑ а б PPZR PIORUN
  4. ↑ а б Польща прискорює виробництво ПЗРК Piorun, які чудово збивають рашистів: з 300 до 1000 на рік. Defense Express. 13 травня 2022. 
  5. ↑ «Piorun» ma szansę być polskim przebojem eksportowym [WIDEO] — Defence24. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 3 лютого 2022. 
  6. ↑ Zestawy przeciwpancerne, przeciwlotnicze i rakiety — Mesko. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022. 
  7. ↑ Поляки оцінили ефективність ПЗРК "Перун" під час війни в Україні: збиває і гелікоптери, й літаки. Defense Express. 31 березня 2022. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022. 
  8. ↑ Українські десантники збили ще один російський «Алігатор». Укрінформ. 11 травня 2022. Архів оригіналу за 11 травня 2022. Процитовано 11 травня 2022. 
  9. ↑ Українські десантники знешкодили два безпілотники з ПЗРК “Piorun”. Мілітарний. 19 травня 2022. 
  10. ↑ Олександр Аргат (2 лютого 2022). Польща передає Україні новітні ПЗРК “Перун”. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022. 

Посилання

Інформація

Стаття Piorun (ПЗРК) в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-05-24 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=4449521