AGM-114 Hellfire (англ. Helicopter launched fire-and-forget) (укр. Гелікоптерний набій типу вистрілив-забув) (Hellfire — укр. Пекельний вогонь) — американська керована протитанкова ракета класу «повітря — земля» (англ. AGM – Air-to-Ground Missile), що запускається із закритої позиції без прямого візуального контакту з ціллю. Скеровується на ціль променем лазера або іншими системами. Застосовується з гелікоптерів (AH-64 Apache), літаків, безпілотних апаратів (Northrop Grumman MQ-8), наземних транспортних засобів (HMMWV). Дальність AGM-114 Hellfire є найбільшою серед аналогічної зброї США.
Історія
Розробка AGM-114 розпочалась у 1970-х роках як протитанкової зброї гелікоптерів. Rockwell International 1976 підписав угоду на виготовлення ракет, боєголовку до яких постачатиме Martin Marietta. Ракету встановлювали на усіх типах ударних гелікоптерів з 1970-х рр. до нашого часу. Сьогодні ракету випускають компанії Martin Marietta і The Boeing Company. Її вартість становить 58.000 доларів.
Заміною ракет Hellfire має стати ракетна система розроблена за програмою Joint Air-to-Ground Missile (JAGM)[1].
Модифікації
Дрон MQ-9 Reaper з ракетами AGM-114 Hellfire
Запуск AGM-114 Hellfire з HMMWV
- AGM-114A — базова модифікація з дальністю 8000 м і лазерним наведенням, боєголовкою HEAT вагою 8 кг при вазі ракети 45 кг.
- AGM-114B/C Hellfire — удосконалена базова модифікація з менш димним двигуном M120E1 і електронним запобіжником боєголовки SAD (Safing/Arming Device)
- AGM-114D/E Hellfire — модифікація AGM-114B/C з цифровим автопілотом. Проєкт
- AGM-114F Hellfire перехідна модифікація з дальністю 7000 м, лазерним наведенням, тандемною боєголовкою HEAT масою 9 кг. Вага ракети 48,5 кг, довжина 180 см.
- AGM-114G Hellfire — модифікація AGM-114F з запобіжною системою SAD. Проєкт
- AGM-114H Hellfire — модифікація AGM-114F з цифровим автопілотом. Проєкт
- AGM-114K Hellfire II — модифікація з цифровим автопілотом, лазерна боєголовка з можливістю захвату цілі після втрати лазерного наведення, новий запобіжник SAD. Дальність 9000 м. Тандемна кумулятивна боєголовка HEAT масою 9 кг. Вага 45 кг, довжина 163 см (1993)
- AGM-114M Hellfire II — модифікація з осколково-фугасною боєголовкою для застосування проти кораблів, укриттів, цілей в урбаністичному середовищі, об'єктів ППО. Маса 48 кг.
- AGM-114R Hellfire II — модифікація багатоцільового застосування, що має можливості головок K/M/N та може запускатися з армійських вертольотів і платформ БПЛА.
- AGM-114N Hellfire II — модифікація з термобаричною боєголовкою для застосування проти будівель, укриттів, живої сили ворога.
- AGM-114L Longbow Hellfire — протитанкова модифікація з системою радарного наведення, стійкою до перешкод. Дальність 9000 м, боєголовка HEAT масою 9 кг, маса 49 кг, довжина 176 см
Станом на 2018-2020 рр., версії K, M, та N більше не вироблялися.
Технічні дані модифікації Modells AGM-114K
Запуск ракети з Apache AH64D
- Призначення: Ракета «повітря — поверхня» з лазерним наведенням
- Прийняття на озброєння — 1985
- Швидкість — M 1,17 = 1235 км/год
- Дальність (HELLFIRE II AGM-114R):
- Пряме ураження - 7,1 км
- Непряме ураження - 8 км
- Мінімальна відстань - 0,5-1,5 км
- Вага — 46 кг
- Довжина — 163 см
- Діаметр — 18 см
- Розмах стабілізаторів — 33 см
- Боєголовка
- Модель К — 9 кг, тандемний боєприпас
- Модель М — бронебійна
- Модель N — боєголовка з додаванням металевого заряду, що виковистовується для ураження міських споруд, бункерів, радіолокаційних майданчиків, комунікаційних установок і мостів
Носії ракет AGM-114 Hellfire
Гелікоптери
Літаки
Дрони
Кораблі
8 вересня 2022 року уряд Норвегії оголосив передачу Україні близько 160 ракет ракет Hellfire термін експлуатації яких добігає завершення. Згідно до офіційного повідомленя, пакет допомоги також включає пускові та блоки наведеня[2].
Джерела
- Norman Friedman — World Naval Weapons Systems, 1997/98, Naval Institute Press 1997 (англ.)
- Christopher Chant — World Encyclopaedia of Modern Air Weapons, Patrick Stephens Ltd. 1988 (англ.)
- Hajime Ozu — Missile 2000 — Reference Guide to World Missile Systems, Shinkigensha 2000 (англ.)
- Robert Wall — Cobras in Urban Combat, artykuł w Aviation Week & Space Technology 14 kwietnia 2003 (англ.)
Посилання
Примітки