9К55 «Град-1»

9К55 «Град-1»
Бойова машина 9П138 «Град-1»
Тип	РСЗВ
Походження	Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні	1976 — по т.ч.
Оператори	див. Оператори
Історія виробництва
Виготовлення	1976 — по т.ч.
Виготовлена кількість	більше 500
Характеристики
Вага	11.500 кг
Довжина	6.900 мм
Ширина	2.500 мм
Висота	2.480 мм
Екіпаж	3
Головне озброєння	ПУ ???
Двигун	150 кс
Трансмісія	6х6
Дорожній просвіт	330 мм
Операційна дальність	по шосе: 850 км
Швидкість	по шосе: 80 км/год
9К55 «Град-1» у Вікісховищі

9К55 «Град-1» — радянська полкова реактивна система залпового вогню, створена на базі РСЗВ 9К51 «Град».

Історія створення

Робота по створенню системи «Град-1» була розпочата за постановою Ради міністрів СРСР № 71-26 від 21 січня 1970 року. Головним розробником системи було призначено НВО «Сплав». Розробка бойової машини була доручена Державному конструкторському бюро компресорного машинобудування під керівництвом головного конструктора О. І. Яскіна. У 1976 році РСЗВ 9К55 була прийнята на озброєння^[1][2].

Опис конструкції

Основним призначенням 9К55 є оснащення полкових підрозділів морської піхоти. Система здатна знищувати живу силу противника, неброньовану техніку і бронетранспортери в районах скупчення ворожих підрозділів. До складу системи 9К55 входять^[1][2]:

1. Бойова машина 9П138;
2. Транспортна машина 9Т450;
3. Некеровані реактивні снаряди 9М28Ф;
4. Комплект зі спеціальним арсенальним обладнанням 9Ф380.

Бойова машина 9П138

Бойова машина 9П138 являє собою полегшену версію БМ-21. Як база використовується вантажний армійський автомобіль ЗІЛ-131. На вантажній платформі автомобіля встановлений станок з пакетом із 36 напрямних. У задній частині платформи знаходяться відкидні упори з двома амортизаторами, для поглинання розгойдування при веденні вогню^[1][2].

В номенклатуру боєприпасів входять такі типи снарядів^[1]:

1. 3М16 — реактивний снаряд з касетною головною частиною, в складі головної частини перебуває 5 протипіхотних мін ПОМ-2;
2. 9М28К — реактивний снаряд з касетною головною частиною, в складі головної частини перебуває 3 протитанкові міни ПТМ-3;
3. 9М28С — реактивний снаряд з відокремлюваною запалювальною головною частиною;
4. 9М28Ф — реактивний снаряд з відокремлюваною фугасної головною частиною.

Заряджання машини проводиться вручну, або з ґрунту, або з транспортно-заряджаючої машини 9Т450. Завдяки нижчій посадці пакета з напрямними, процес заряджання істотно полегшений. Повний цикл перезаряджання становить від 12 до 15 хвилин. Пуск може здійснюватися як одиночними пострілами, так і залпом як з кабіни, так і з виносного пульта на відстані до 60 метрів від машини. Механізми наведення ручні. Станок може наводитися в горизонтальній площині без перестановки шасі в діапазоні кутів від -60° до +60°, а у вертикальній — від 0° до +55°^[1].

Транспортна машина 9Т450

9Т450
Виробник	ЗІЛ
Роки виробництва	з 1983
Клас	транспортно-заряджальна машина
Стиль кузова	Фургон
Платформа	ЗІЛ-131
Довжина	7130 мм
Ширина	2500 мм
Висота	2975 мм
Кліренс	330 мм
Вага	7400 кг
Найвища швидкість	80 км/год

Для перевезення боєприпасів, можуть використовуватися як вантажівки ЗІЛ-130, ЗІЛ-157К або Урал-4320 з комплектом стелажів РСЗВ, так і транспортна машина 9Т450 з комплектом стелажів, виконана також на базі ЗІЛ-131 і прийнята на озброєння у 1983 році. Для ведення нічних бойових дій машина обладнується приладом нічного бачення ПНВ-57Е. Радіозв'язок забезпечується за допомогою радіостанції Р-108М^[1].

Модифікації

• 9К55 «Град-1» — колісний варіант з бойовою машиною 9П138 та транспортною машиною 9Т450
• 9К55-1 «Град-1» — гусеничний варіант з бойовою машиною 9П139 на базі самохідної гаубиці 2С1 «Гвоздика» і транспортно-заряджальної машини 9Т451 на базі багатоцільового гусеничного транспортера МТ-ЛБу «Маргаритка»

Оператори

•  СРСР
•  Білорусь — 5 9П138, станом на 2010 рік^[3]
•  Ірак — кількість і статус невідомі^[2]
•  Казахстан — кількість і статус невідомі^[2]
•  Росія:
  • Сухопутні війська Росії — 420 9П138, станом на 2012 рік^[4]
  • Морська піхота Росії — 96 9П138, станом на 2012 рік^[5]
•  Туркменістан — 9 9П138, станом на 2012 рік^[6]
•  Узбекистан — 24 9П138, станом на 2012 рік^[7]
•  Україна — 20 9П138, станом на 2012 рік^[8] Станом на 2018 рік не стоїть на озброєнні ЗСУ

Бойове застосування

1. Афганська війна (1979—1989) — застосовувалися радянськими військами^[2].

Збережені екземпляри

•  Росія:
  • Музей техніки Вадима Задорожного в Московській області;
  • У Військово-історичному музеї Східного (Далекосхідного) військового округу в Хабаровську.

Див. також

• Номенклатура боєприпасів до РСЗВ «Град»
• 9П139 — бойова машина реактивної системи залпового вогню «Град-1» на базі самохідної гаубиці 2С1
• 9К54 «Град-В» — десантована машина реактивної системи залпового вогню

Примітки

Література

• Карпенко А. В. Реактивная система залпового огня «Град-1» с боевой машиной 9П138 // Современные реактивные системы залпового огня. — С. 18-19.

Посилання

• Гуров С. В. Реактивная система залпового огня 9К55 «Град-1» ((рос.)). Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 10 листопада 2014.