77-ма окрема аеромобільна бригада (Україна)

77-ма окрема аеромобільна бригада
Нарукавний знак бригади, 2022 рік
Засновано 2022
Країна  Україна
Вид ЗСУ Збройні сили
Тип  Десантні війська
Чисельність Бригада
Пункт базування  Дніпропетровська область,
м. Кривий Ріг
Гасло «Народжені перемагати»
Річниці 28 жовтня
Війни/битви Битва за Бахмут (2022—2023)
Вебсайт facebook.com/77oaembr

77-ма окрема аеромобільна бригада (77 ОАеМБр, в/ч А4355) — військове з'єднання у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України чисельністю у бригаду.

Історія

Бригада почала формуватися влітку 2022 року.[1]

12 січня 2023 року відзначена президентом України, разом з 46-ю бригадою, за утримання позицій в Соледарі та завдання ворогу «відчутних втрат».

Лютий-березень 2023 року бригада веде важкі бої за утримання Бахмута.

4 березня 2023 року особливо відзначені президентом України бійці 77-ї окремої аеромобільної бригади за оборону Бахмута.

З квітня 2023 року бригада продовжує запеклі бої за Бахмут.

Структура

  • управління
  • 1-й аеромобільний батальйон;
  • 2-й аеромобільний батальйон;
  • 3-й аеромобільний батальйон;
  • 4-й аеромобільний батальйон;
  • Бригадна артилерійська група:
    • Самохідний гаубично-артилерійський дивізіон
    • Гаубичний артилерійський дивізіон
    • Протитанкова батарея
  • Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
  • Розвідувальна рота
  • Танкова рота
  • Рота снайперів
  • Рота матеріального забезпечення
  • Рота десантного забезпечення
  • Ремонтна рота
  • Група інженерного забезпечення
  • Медична рота
  • Рота радіаційно-хімічної розвідки
  • Клуб

Втрати

Євенко Віктор Миколайович — сержант (2-й аеромобільний батальйон, 6 рота, 1 взвод). Героїчно загинув 18 березня 2023 року при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області. Похований 24.03.2023 р. в рідному селі Панасівка Роменського району (Липоводолинська громада) Сумської області. Йому назавжди залишиться 35 років.[2]

Рільник Богдан — загинув 27 лютого 2023 поблизу н.п. Дубово-Василівка від кулі снайпера, похований на Личаківському кладовищі.[3][4]

Хавер Віталій — 26.02.2023 отримав поранення у стрілецькому бою поблизу н.п. Часів Яр, Донецької області. Лікарі робили усе можливе, щоб врятувати його життя. Та, на жаль, 1 березня серце Віталія зупинилося. Похований на Батьківщині в с. Остап‘є.[5]

Сергій Андрейчук — загинув 2 березня 2023 в Бахмуті[6].

Владислав Шмалій — загинув 2 березня 2023 в Бахмуті[6].

Бугайський Павло Віталійович — загинув 23 лютого 2023 поблизу н.п. Дубово-Василівка, Донецької області[7].

Дударенко Дмитро Васильович — загинув 16 січня 2023 року під Соледаром. Похований в рідному селі на Житомирщині 27 січня. Не дожив 5 днів до 32 років.[джерело?]

Клімов Олександр Олександрович — загинув 17 січня 2023 року під Соледаром. Йому було 33 роки. Похований на Батьківщині 26.01.2023 року в смт. Доброслав, Одеської області на центральному кладовищі.[джерело?]

Слишик Михайло Вікторович — командир інженерно-саперного взводу, лейтенант. Загинув 11 січня 2023 року під Соледаром. 08.01.23 йому виповнилось 40 років. Похований 23.01.2023 року в м. Києві, на Лісовому кладовищі.[джерело?]

Магула Микола Михайлович — мав звання рядового. Обіймав посаду стрільця. Мужньо виконуючи військовий обов'язок, в бою за Україну, загинув 27.02.2023 р. в результаті мінометного обстрілу в районі н.п. Бахмут. Похований на Батьківщині в селі Покровське. [джерело?]

Кущ Олег Сергійович - сержант, командир протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 8 роти 3 батальйону. Героїчно загинув в бою за Україну 27.02.2023 р. в районі міста Бахмут Донецької області. Похований в рідному селі Прогрес, Кобеляцького району Полтавської області. Олегу назавжди залишиться 31 рік.

Кривий Віктор - навчався у Великобританії. Був гранатометником. Загинув 24 квітня 2023.[8]

Коваленко Юрій Михайлович — героїчно загинув в бою за Україну 5 травня 2023 р. в місті Бахмут Донецької області, мужньо виконуючи військовий обов'язок. Похований в рідному місті Богодухів Харківської області. Юрію назавжди залишається 42 роки.

Осієвський Євгеній Євгенович — мав звання солдата. Був журналістом, автором науково-популярного журналу «Куншт» та журналу соціальної критики «Спільне». Героїчно загинув в бою за Україну 22 травня 2023 року в районі міста Бахмут Донецької області внаслідок того, що біля нього вибухнув снаряд. Похований в рідному місті Кропивницький Кіровоградської області. Євгенію назавжди залишиться 29 років.[9]

Малий Сергій Станіславович - мав звання старший лейтенант,командир 2 взводу 10 роти. Був поранений при виконанні завдання у Соледарі, але це його не зупинило. Знову повернувся на фронт та мужньо загинув 26 лютого 2023 року, під час стрілкового бою в районі міста Бахмут Донецької області. Похований в рідному місті Олександрія Кіровоградської області на військовому цвинтарі.

Сімдянкін Євгеній Валентинович - командир десантно-штурмового саперного взводу, старший лейтенант. Загинув 27 лютого 2023 р. під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут Донецької області. Похованний в рідному місті Чорноморськ. Лейтенант не дожив до свого дня народження 49 років, також був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня[10] (посмертно).

Цислевський Владислав - старший солдат, стрілець-снайпер. Загинув 25 серпня 2023р. у віці 28 років у н.п. Бахмут, Донецька область. Похований у рідному місті Дніпро.

Яровий Артур Сергійович — молодший сержант, був розвідником-снайпером 1 розвідувального відділення 3 розвідувального взводу розвідувальної роти. 27 квітня 2023 року в результаті ворожого артилерійського обстрілу в населеному пункті Бахмут Донецької області отримав поранення, евакуйований до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.Мечникова, а пізніше у Київ, де в реанімаційному відділенні помер 06. 05. 2023. Йому назавжди залишається 32 роки.

Посилання

Примітки

  1. Ukraine forms a new Airmobile Brigade (англ.)
    Україна формує нову елітну десантну бригаду
    Західне ЗМІ натякнуло на місію, яка може чекати на десантників ЗСУ після підготовки у Британії
  2. На Роменщині поховали військового Віктора Євенка, який загинув під Бахмутом. 
  3. У Львові прощаються із захисником Богданом Рільником. 
  4. Рільник Богдан
  5. Пішов на війну у грудні: на Донеччині в бою загинув 19-річний військовий. 
  6. а б Кривий Ріг провів в останню путь двох оборонців Бахмуту із 77 аеромобільної бригади: Сергія Андрейчука та Владислава Шмалія. 
  7. «Говорив: хто, як не я». У Тернополі поховали 28-річного Героя. Терен (укр.). Процитовано 15 березня 2023. 
  8. Віктор Кривий. 
  9. У боях під Бахмутом загинув журналіст, військовий Євгеній Осієвський. 
  10. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №262/2023. Википедия (укр.). 11 січня 2023. Процитовано 29 червня 2023. 

Інформація

Стаття 77-ма окрема аеромобільна бригада (Україна) в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2023-11-21 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=4727543