77-ма окрема аеромобільна бригада | |
---|---|
Нарукавний знак бригади, 2022 рік | |
Засновано | 2022 |
Країна | Україна |
Вид | Збройні сили |
Тип | Десантні війська |
Чисельність | Бригада |
Пункт базування |
Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг |
Гасло | «Народжені перемагати» |
Річниці | 28 жовтня |
Війни/битви | Битва за Бахмут (2022—2023) |
Вебсайт | facebook.com/77oaembr |
77-ма окрема аеромобільна бригада (77 ОАеМБр, в/ч А4355) — військове з'єднання у складі Десантно-штурмових військ Збройних сил України чисельністю у бригаду.
Бригада почала формуватися влітку 2022 року.[1]
12 січня 2023 року відзначена президентом України, разом з 46-ю бригадою, за утримання позицій в Соледарі та завдання ворогу «відчутних втрат».
Лютий-березень 2023 року бригада веде важкі бої за утримання Бахмута.
4 березня 2023 року особливо відзначені президентом України бійці 77-ї окремої аеромобільної бригади за оборону Бахмута.
З квітня 2023 року бригада продовжує запеклі бої за Бахмут.
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Євенко Віктор Миколайович — сержант (2-й аеромобільний батальйон, 6 рота, 1 взвод). Героїчно загинув 18 березня 2023 року при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області. Похований 24.03.2023 р. в рідному селі Панасівка Роменського району (Липоводолинська громада) Сумської області. Йому назавжди залишиться 35 років.[2]
Рільник Богдан — загинув 27 лютого 2023 поблизу н.п. Дубово-Василівка від кулі снайпера, похований на Личаківському кладовищі.[3][4]
Хавер Віталій — 26.02.2023 отримав поранення у стрілецькому бою поблизу н.п. Часів Яр, Донецької області. Лікарі робили усе можливе, щоб врятувати його життя. Та, на жаль, 1 березня серце Віталія зупинилося. Похований на Батьківщині в с. Остап‘є.[5]
Сергій Андрейчук — загинув 2 березня 2023 в Бахмуті[6].
Владислав Шмалій — загинув 2 березня 2023 в Бахмуті[6].
Бугайський Павло Віталійович — загинув 23 лютого 2023 поблизу н.п. Дубово-Василівка, Донецької області[7].
Дударенко Дмитро Васильович — загинув 16 січня 2023 року під Соледаром. Похований в рідному селі на Житомирщині 27 січня. Не дожив 5 днів до 32 років.[джерело?]
Клімов Олександр Олександрович — загинув 17 січня 2023 року під Соледаром. Йому було 33 роки. Похований на Батьківщині 26.01.2023 року в смт. Доброслав, Одеської області на центральному кладовищі.[джерело?]
Слишик Михайло Вікторович — командир інженерно-саперного взводу, лейтенант. Загинув 11 січня 2023 року під Соледаром. 08.01.23 йому виповнилось 40 років. Похований 23.01.2023 року в м. Києві, на Лісовому кладовищі.[джерело?]
Магула Микола Михайлович — мав звання рядового. Обіймав посаду стрільця. Мужньо виконуючи військовий обов'язок, в бою за Україну, загинув 27.02.2023 р. в результаті мінометного обстрілу в районі н.п. Бахмут. Похований на Батьківщині в селі Покровське. [джерело?]
Кущ Олег Сергійович - сержант, командир протитанкового відділення взводу вогневої підтримки 8 роти 3 батальйону. Героїчно загинув в бою за Україну 27.02.2023 р. в районі міста Бахмут Донецької області. Похований в рідному селі Прогрес, Кобеляцького району Полтавської області. Олегу назавжди залишиться 31 рік.
Кривий Віктор - навчався у Великобританії. Був гранатометником. Загинув 24 квітня 2023.[8]
Коваленко Юрій Михайлович — героїчно загинув в бою за Україну 5 травня 2023 р. в місті Бахмут Донецької області, мужньо виконуючи військовий обов'язок. Похований в рідному місті Богодухів Харківської області. Юрію назавжди залишається 42 роки.
Осієвський Євгеній Євгенович — мав звання солдата. Був журналістом, автором науково-популярного журналу «Куншт» та журналу соціальної критики «Спільне». Героїчно загинув в бою за Україну 22 травня 2023 року в районі міста Бахмут Донецької області внаслідок того, що біля нього вибухнув снаряд. Похований в рідному місті Кропивницький Кіровоградської області. Євгенію назавжди залишиться 29 років.[9]
Малий Сергій Станіславович - мав звання старший лейтенант,командир 2 взводу 10 роти. Був поранений при виконанні завдання у Соледарі, але це його не зупинило. Знову повернувся на фронт та мужньо загинув 26 лютого 2023 року, під час стрілкового бою в районі міста Бахмут Донецької області. Похований в рідному місті Олександрія Кіровоградської області на військовому цвинтарі.
Сімдянкін Євгеній Валентинович - командир десантно-штурмового саперного взводу, старший лейтенант. Загинув 27 лютого 2023 р. під час виконання бойового завдання в районі міста Бахмут Донецької області. Похованний в рідному місті Чорноморськ. Лейтенант не дожив до свого дня народження 49 років, також був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня[10] (посмертно).
Цислевський Владислав - старший солдат, стрілець-снайпер. Загинув 25 серпня 2023р. у віці 28 років у н.п. Бахмут, Донецька область. Похований у рідному місті Дніпро.
Яровий Артур Сергійович — молодший сержант, був розвідником-снайпером 1 розвідувального відділення 3 розвідувального взводу розвідувальної роти. 27 квітня 2023 року в результаті ворожого артилерійського обстрілу в населеному пункті Бахмут Донецької області отримав поранення, евакуйований до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.Мечникова, а пізніше у Київ, де в реанімаційному відділенні помер 06. 05. 2023. Йому назавжди залишається 32 роки.
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2023-11-21 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=4727543