28-ма окрема механізована бригада (1998—дотепер) 89-й механізований полк (1992—1998) | |
---|---|
Нарукавний знак бригади | |
На службі | 1992 — дотепер |
Країна | Україна |
Вид | Сухопутні війська |
Тип | Механізовані війська |
Чисельність | бригада |
У складі | ОК «Південь» |
Пункт базування |
Одеська область, смт. Чорноморське |
Оборонець | Лицарі Зимового Походу |
Гасло | «Волею та Залізом» |
Операції | |
Нагороди | |
Командування | |
Поточний командувач |
полковник Віталій Гуляєв |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
28-ма окрема механізо́вана брига́да імені Лицарів Зимового Походу (28 ОМБр, в/ч А0666, пп В0095) — військове формування механізованих військ Сухопутних військ Збройних сил України. За організаційно-штатною структурою входить до складу ОК «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Бригада носить почесну назву на честь Лицарів Зимового Походу — учасників Першого зимового походу, рейдових дій тилами Червоної та Добровольчої армій під час Перших визвольних змагань.
Після здобуття Україною незалежності 89-й гвардійський мотострілецький полк Радянської армії увійшов до складу Збройних сил України як «89-й гвардійський механізований полк». Полк входив до складу 28-ї механізованої дивізії.
В 1998 році, в результаті першого експерименту з апробування бригадно-дивізійної структури[1], на базі полку була створена 28-ма окрема механізована бригада.[джерело?] Новостворене з'єднання успадкувало регалії лише цього полку.
Під час війни на сході України підрозділи бригади утримували позиції в Секторі «Д» на півдні Донецької області[2].
У липні 2014 року батальйонна тактична група 28 ОМБр прикривала державний кордон із Росією на ділянці Ізварине — Кумачове[3].
28 серпня 2014 року батальйонна тактична група 28 ОМБр, була перекинута з сектора «Д» на посилення угрупування українських військ в секторі «Б»[3].
Згодом підрозділ бригади спільно з іншими підрозділами успішно відбивав атаки на Донецький аеропорт.
20 січня 2018 року бригада повернулася з ротації в оновлене військове містечко[4].
У квітні 2018 року ініціативна група військовослужбовців, ветеранів, волонтерів і журналістів запропонувала присвоїти бригаді почесну назву, з метою увічнити пам'ять про видатного одесита, начальника 2-го, розвідувального, відділу Генерального штабу Української Народної Республіки генерал-хорунжого Всеволода Змієнка[5].
23 серпня 2019 року 28-ма окрема механізована бригада отримала почесне найменування «імені Лицарів Зимового Походу» на честь учасників Першого зимового походу (1919—1920) під час Перших визвольних змагань[6].
25 лютого 2022 року в ході відбиття російського вторгнення в Україну, 28-ма окрема механізована бригада вступила у бій з російськими військами. За даними голови Громадської ради при Одеській ОДА Сергія Братчука, росіяни спробували висадити морський і повітряний десант в районі с. Коблеве на Чорноморському узбережжі Миколаївської області. В результаті спроба ворога висадити десант була припинена. Противник відступив, втративши вбитими до 25 осіб. Ще двох диверсантів було затримано в самому селі Коблево[7][8].
Станом на листопад 2017 року, Книга Пам'яті містила дані про 110 загиблих військовиків бригади[12].
Станом на середину січня 2018 року, за даними одеського інформаційного порталу «Думська», втрати становили 144 загиблих військовиків, ще 426 отримали поранення[13].
Станом на квітень 2019 року, за даними одеського інформаційного порталу «Думська», втрати 28 ОМБр склали 158 загиблих військовиків. В пункті постійної дислокації з'єднання було відкрито Кімнату Пам'яті, в якій розміщено 158 фотографій військовослужбовців бригади, загиблих у боях російсько-української війни[14].
Станом на серпень 2021 року втрати 28 ОМБр складали 186 загиблих військових.
23 липня 2022 року під час Російського вторгнення в Україну, на Миколаївщині загинув командир бригади Віктор Гуляєв[15].
Станом на 2015 рік частина мала назву: 28-ма окрема гвардійська механізована бригада[16].
В 2016 році, в рамках загальновійськової реформи, з назви було виключене найменування «гвардійська»[17].
22 серпня 2019 року, з метою відновлення історичних традицій національного війська щодо назв військових частин, зважаючи на зразкове виконання поставлених завдань, високі показники в бойовій підготовці, а також з нагоди 28-ї річниці незалежності України, Президент України своїм наказом № 618/2019 присвоїв 28-й окремій механізованій бригаді почесне найменування «імені Лицарів Зимового Походу» та з подальшим її іменуванням — 28 окрема механізована бригада імені Лицарів Зимового Походу[18][19].
6 травня 2022 року бригада була відзначена почесною відзнакою «За мужність та відвагу»[20].
В 2015 році бригада видозмінила емблему. З неї прибрали георгіївську (гвардійську) стрічку, залишивши тільки стрічку кольорів національного прапора. При цьому змінилася техніка, присутня на емблемі — раніше на ній були зображені бойова машина піхоти БМП-2 і танк Т-72 (знятий з озброєння в Україні), який замінили два танки Т-34 часів Другої світової війни. Драгунські шаблі 1881 року замінили козацькими шаблями XVII сторіччя[21].
На початку 2019 року почав застосовуватися новий нарукавний знак бригади, а восени начальник Генштабу Збройних Сил України, офіційно, затвердив нарукавну емблему нового зразку для 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Нарукавна емблема має вигляд британського геральдичного щита, стандартного для ЗСУ форми та оливкового кольору, який оздоблено золотим кантом. На щиті зображено чорний хрест з золотою облямівкою. У центрі хреста розташоване синє коло із вписаним до нього золотим тризубом, накладене на золоту чотирипроменеву зірку. В емблемі бригади використано елементи нагороди Залізного хреста «За зимовий похід і бої» Української Народної Республіки (1917—1921 рр.). З офіційно затвердженої версії було прибрано девізну стрічку, яка являла собою вигнуту вгору посередині фігурну стрічку з девізом «Волею та Залізом»[22][23].
У листопаді 2011 року повідомлялося, що військова частина незаконно передала фермерам 2126 га своєї землі у Комінтернівському районі Одеської області. Вартість землі оцінювалася у понад 22 млн грн.[24]
У січні 2013 року прокуратура повідомляла про недостачу продуктів харчування для солдатів на суму понад 750 тис. грн.[25]
У листопаді 2014 року волонтер Наталія Пранжу повідомила, що командир бригади В'ячеслав Ліщинський не оформляв заяви до МО України для замовлення бійцям польової кухні, теплих речей та предметів гігієни, а також не оформляв акти прийому-передачі волонтерської допомоги[26].
24 червня 2015 року пресслужба Одеської обласної прокуратури повідомила, що начальник складу стрілецької зброї роти матеріального забезпечення був засуджений до 5 років позбавлення волі за викрадення, привласнення, зберігання та збут боєприпасів. За три місяці він збув охочим 93 ручних гранати та понад 2,8 тис. патронів різного калібру. Свою провину військовослужбовець визнав[27][28].
У вересні 2015 року головний військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив, що один з комбатів бригади отримав хабар у понад мільйон гривень, за пропуск 10 фур через лінію зіткнення в зоні бойових дій. Спеціальний підрозділ «Альфа» СБУ і слідчі військової прокуратури затримали підозрюваного, до операції готувалися два місяці — чекали, поки всю бригаду відведуть із передової[29][30][31].
У січні 2017 року військова прокуратура почала розслідування щодо факту викрадення 164 пістолетів Макарова. Вони були вкрадені з липня 2016 по січень 2017 року зі складів ракетно-артилерійського озброєння бригади. Підозоюваного було затримано 1 листопада 2017 року[32].
У березні 2017 року лейтенант Ігор Тарновецький заявив про те, що командування частини змушує його прийняти посаду, за якою зафіксована нестача на 67 мільйонів гривень[33].
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-08-01 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=1746191