144-та мотострілецька дивізія | |
---|---|
рос. 144-я гвардейская мотострелковая Ельнинская Краснознамённая, ордена Суворова дивизия | |
На службі | 2017 — дотепер |
Країна | Росія |
Вид | Сухопутні війська |
Тип | Мотострілецькі війська |
Чисельність | дивізія |
У складі | 20-та гвардійська армія |
Дислокація | Єльня |
Війни/битви | |
Нагороди | |
Почесні найменування | Єльнінська |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
144-та гвардійська мотострілецька Єльнінська Червонопрапорна, ордена Суворова дивізія (144 МСД) — з'єднання мотострілецьких військ Сухопутних військ Росії чисельністю в дивізію. Базується у м. Єльня, за 100 км від білоруського кордону. Перебуває у складі 20-ї загальновійськової армії.
Дивізія створена у 2017 році неподалік кордону з Білоруссю та Україною. У 2022 році частини дивізії брали участь у повномасштабному вторгненні Росії до України, де вели бої під Харковом.
У січні 2016 року з'явилися повідомлення про розгортання нової дивізії у м. Єльня, що знаходиться за 100 км від білоруського кордону і у 200 км від Вітебська та Могильова.[1][2][3] Формування дивізії відбувалося у рамках оголошеної Міністром оборони РФ Сергієм Шойгу «протидії нарощуванню сил НАТО біля російських кордонів», що передбачає створення трьох дивізій.[4] Згідно з оголошеними планами, дивізія завершить формування влітку 2017 року, і нараховуватиме приблизно 6000 осіб, з яких 3600 — офіцери та військовослужбовці за контрактом.[2] За даними ж «Російської газети», з'єднання нараховуватиме 10000 чоловік особового складу.[5] За даними ІнформНапалму від липня 2016 року, дивізія мала увійти до складу 1-ї танкової армії.[3] За тими ж даними, дивізія формується на базі перебазованої з Центрального військового округу 28-ї мотострілецької бригади.[3]
За повідомленням російського видання Ведомости від листопада 2016 року, дивізія увійшла до складу 20-ї загальновійськової армії.[6]
У 2022 році дивізія брала участь у повномасштабному вторгненні Росії до України. З першого дня війни 24 лютого під Харків в с. Мала Рогань і с. Вільхівка увійшли дві батальйонних тактичні групи 138-ї мотострілеьцкої бригади і зведена БТГ 59-го танкового полку ЗС РФ. Вони були перекинуті з полігону в Курській області, де 4 військовослужбовців відмовилися воювати на території України. У складі батальйонних груп було близько половини солдат строкової служби.[7]
5 березня і 12 березня українські чиновники повідомляли про «повне знищення» 488-го мотострілецького полку під Харковом.[8][9][10][11][12]
24 березня повідомлялося, що батальйонно-тактична група зі складу 59-го танкового полку потрапила під вогонь української артилерії і зазнала втрат.[13] 25 березня голова Харківської ВЦА Олег Синегубов повідомив, що під Харковом була розбита група з 59-го полку.[14]
Зачистка с. Мала Рогань і с. Вільхівка від російських сил тривала три дні з 25 березня до 28 березня.[7]
30 березня Юрій Бутусов повідомив про розгром підрозділів 59-го полку на висоті біля с. Мала Рогань під Харковом. Цю висоту підрозділи полку зайняли після того, як на цьому місці були розбиті підрозділи 138-ї мотострілецької бригади ЗС РФ, яка зазнала значних втрат і була змушена відступити.[15]
Запланований склад станом на 2016 рік:[5]
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-07-15 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=2402800