Олег Цоков Цоков Олег Юрійович | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-лейтенант | |||||||
Загальна інформація | |||||||
Народження |
23 вересня 1971 СРСР | ||||||
Смерть |
11 липня 2023 (51 рік) Бердянськ, Запорізька область, Україна (ракетний удар[d][1][2][3]) | ||||||
Alma Mater | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації | ||||||
Військова служба | |||||||
Роки служби | 1990 — 2023 | ||||||
Приналежність | Росія | ||||||
Війни / битви | |||||||
Командування | |||||||
| |||||||
Оле́г Ю́рійович Цо́ков (Олег Юрьевич Цоков; 23 вересня 1971, СРСР — 11 липня 2023, Бердянськ, Україна) — російський воєначальник, генерал-лейтенант Збройних Сил РФ. У липні 2023 року був ліквідований ракетним ударом Сил оборони України.
Цей розділ потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення його перевірності. |
Народився в сім'ї військовослужбовця і вчительки. Змінив 11 шкіл, перш ніж отримав атестат про середню освіту.
Закінчив Ташкентське вище загальновійськове командне училище (1994), Військову академію ім. М. В. Фрунзе (2000).
Після закінчення училища проходив службу в Сибірському військовому окрузі командиром взводу, роти. Брав участь у першій чеченській війні.
З 2000 по 2004 рік командир 2-го мсб 74-ї омсбр, майор, підполковник (Юрга). Брав участь у другій чеченській війні.
З 2004 року — заступник командира 74-ї окремої гвардійської мотострілецької Звенигородсько-Берлінської орденів Кутузова і Суворова бригади.
З 2006 року — командир 228-го мотострілецького Севастопольського ордена Олександра Невського полку.
На 2011 рік обіймав посаду заступника командира 36 ОМСБр[4].
У серпні 2014 року призначений командиром 810-ї окремої бригади морської піхоти[5].
З 2015 по 2018 рік — командир 205-ї окремої мотострілецької бригади (м. Будьонновськ, Ставропольський край).
З 2018 по 2019 рік — заступник командувача 49-ї загальновійськової армії Південного військового округу (м. Ставрополь).
З вересня 2019 по червень 2021 року — слухач Військової академії Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (факультет національної безпеки і оборони держави).
З серпня 2022 року — командир 144-ї гвардійської мотострілецької Єльнінської Червонопрапорної, ордена Суворова дивізії (м. Смоленськ).
Станом на 2023 рік — заступник командувача Південного військового округу (м. Ростов-на-Дону). Знищений внаслідок ракетного удару ЗСУ по запасному командному пункту 58-ї загальновійськової армії[6][7][8].
11 липня 2023 стало відомо про смерть Цокова внаслідок ракетного удару Сил оборони України по готелю «Дюна» на Бердянській косі, в якому був російський командний пункт. Ймовірно, було застосовано британські або французькі крилаті ракети Storm Shadow[9].
Олег Цоков, як військовослужбовець Чорноморського флоту Збройних сил Росії, який безпосередньо брав участь у незаконному вторгненні в Україну в 2022 році шляхом нанесення ракетних ударів по мирним громадянам та містам України, є підсанкційною особою багатьох країн світу[10].
19 жовтня 2022 року був внесений до санкційного списку України[11].
13 грудня 2022 року через вторгнення Росії в Україну потрапив під санкції Великої Британії та Нової Зеландії[12], як причетний до ракетних ударів по українських містах[13].
2 лютого 2023 року доданий до санкційного списку Швейцарії[14].
25 лютого 2023 року внесений до санкційного списку всіх країн Євросоюзу за «участь у російській агресивній війні проти України»[15].
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2023-07-19 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=4553335