Тупицький Олександр Миколайович | |
---|---|
Народився |
28 січня 1963 (58 років) с. Білозір'я Черкаського району Черкаської області СРСР |
Громадянство | Україна |
Діяльність | суддя |
Галузь | суддя |
Alma mater | Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого |
Науковий ступінь | Кандидат наук з державного управління |
Посада | Суддя Конституційного Суду України від Президента України |
Олекса́ндр Микола́йович Тупицький (нар. 28 січня 1963, с. Білозір'я Черкаського району Черкаської області) — український правознавець. Голова Конституційного суду України. Фахівець у галузі правового забезпечення діяльності судів та судочинства, кандидат наук з державного управління.
Після закінчення школи проходив строкову військову службу. Працював фрезерувальником на радіоприладному заводі Сміли та Черкаському заводі «Строммашина».
1988 — закінчив Харківський юридичний інститут за спеціальністю «Правознавство».
1988—1993 — стажист прокуратури Донецька, слідчий, старший слідчий прокуратури Куйбишевського району міста.
1993—2010 — суддя Куйбишевського суду Донецька, у 2002—2009 роках — голова цього суду. У цей період був членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області та членом Ради суддів Донецької області.
2006 — проходив навчання в США за програмою «Відкритий світ».
2010—2013 — суддя в Донецькому, Львівському, Дніпропетровському апеляційних господарських судах, голова Львівського та Дніпропетровського апеляційних господарських судів.
15 травня 2013 року призначений суддею Конституційного суду (за квотою Президента України)[1], у 2018—2019 роках був заступником Голови. 17 вересня 2019 року на спеціальному пленарному засіданні Конституційного суду України обраний головою КСУ терміном на три роки[2].
У жовтні 2020 року під головуванням Тупицького Конституційний суд визнав неконституційною значну частину антикорупційної реформи в Україні, це рішення жорстко розкритикували українські та міжнародні політики, експерти та журналісти, розцінивши як наступ на боротьбу з корупцією в Україні[3]. 7 листопада 2020 року активісти ГО «Центр протидії корупції» приїхали до його будинку, зареєстрованого на тещу, у Василькові і, після сутичок з поліцією, встановили біля паркану шибеницю.[4]
У грудні 2020 року Президент Зеленський заявив, що голова КСУ Тупицький не може лишатися на посаді й має піти у відставку[5].
29 грудня Зеленський підписав указ про відсторонення Тупицького на два місяці від посади судді Конституційного суду України[6][7], підставою для чого було клопотання Офісу Генерального прокурора[8]. Наступного дня в КСУ заявили, що цим самим «Зеленський вийшов за межі конституційних повноважень, порушивши Конституцію»[9]. Офіс Президента України назвав цю заяву «юридично нікчемною»[10], у Генеральній прокуратурі заявили, що президент відсторонив Тупицького згідно з вимогами законодавства, а позиція Конституційного суду необґрунтована[11].
19 січня 2021 року працівники Управління державної охорони не пустили Тупицького до Конституційного суду та його робочого кабінету[12], після чого він викликав поліцію і написав заяву про «перешкоджання виконанню ним службових обов'язків»[13]. 28 січня Тупицький подав позов до Окружного адміністративного суду Києва, вимагаючи «визнати протиправними дії Управління державної охорони» та зобов'язати УДО «утриматись від перешкоджання йому в доступу до території Конституційного суду»[14]. 8 лютого суд відмовив у забезпеченні позову, оскільки дійшов висновку про відсутність правових підстав для цього[15][16].
1 лютого Указ Зеленського про відсторонення Тупицького від посади було оскаржено у Верховному Суді України[17], але 3 лютого Верховний суд ухвалив рішення про відмову у відкритті провадження[18].
26 лютого 2021 року Указом Президента України Тупицького було знову відсторонено від посади судді Конституційного Суду України ще на один місяць, починаючи з 28 лютого 2021 року[19].
17 березня КСУ мав зібратися на спеціальне пленарне засідання для розгляду питання про відсторонення Тупицького, але воно не відбулося через те, що самого Тупицького не пропустили до будівлі суду[20][21][22].
27 березня Зеленський підписав указ, яким скасував укази експрезидента Януковича від 2013 року про призначення суддями Конституційного Суду України Олександра Тупицького та Олександра Касмініна. Таким чином, Тупицький як суддя КС та голова суду був позбавлений повноважень. «Вказані особи можуть відправлятися на заслужений відпочинок», — заявив президент[23]. Згодом представник президента у КСУ Федір Веніславський пояснив, що таким чином вони також втратили статус судді (загальної юрисдикції) і право на довічне забезпечення як судді КСУ. Усім незгодним із цим рішенням Федір Веніславський порадив звертатися до Верховного або до Конституційного Суду, оскільки тільки в них можна оскаржити указ президента[24][25].
8 квітня до Конституційного суду надійшло конституційне подання групи із 49 народних депутатів, у якому оскаржується указ президента про скасування указів про призначення Тупицького та Касмініна на посади суддів КСУ[26]. У партії «Європейська солідарність» пояснили звернення до Конституційного суду наміром не допустити «узурпації влади» Зеленським[27].
У грудні 2020 року програма «Схеми» опублікувала запис розмови Тупицького про причетність до суддівського шахрайства та отримання хабарів, здійснений СБУ[28]. Тупицький переконував свідка не давати свідчень правоохоронцям і говорив про бізнес-схеми, у яких він, ймовірно, задіяний.
Також було оприлюднено дані, що Тупицький купив і не задекларував землю в тимчасово окупованому РФ Криму, власником якої він став 2018 року за законами Росії, з РФ було отримано підтвердження[29]. Тупицький пояснив це тим, що «не знає як» задекларувати її, аргументуючи це російською окупацією Криму.[30]
19 січня 2021 року ДБР повідомило Тупицькому про підозру у злочинах за ч.2 ст.384, ст.386 ККУ (завідомо неправдиві показання, поєднані зі штучним створенням доказів захисту, підкуп свідка з метою відмови від дачі показань)[31][32].
1 березня 2021 року ДБР порушило проти Тупицького кримінальну справу про самоправство[33].
26 березня Голова НАЗК Олександр Новіков склав протокол щодо Тупицького, оскільки той скасував засідання КСУ, на якому мали розглядати звернення Державного бюро розслідувань про вчинення ним проступку[34][35][36]. Протокол складено за фактом «неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів». Заступник голови КСУ Сергій Головатий скликав пленарне засідання суду, але Тупицький, за твердженням НАЗК, «незаконно видав розпорядження, яким скасував раніше видане розпорядження».
6 січня колишній народний депутат Сергій Лещенко повідомив, що Тупицький із дружиною покинули Україну й вилетіли в ОАЕ[37]. 10 січня видання «Цензор.нет» оприлюднило репортаж з ОЕА, у якому йшлося про відпочинок Тупицького на королівській віллі в Дубаї, вартість добової оренди якої становить понад 300 тисяч гривень[38].
12 січня у Конституційному суді підтвердили, що Тупицький разом із дружиною і сином перебуває у відпустці в Об'єднаних Арабських Еміратах, проте заявили, що вартість відпочинку є нижчою від тієї, про яку писали ЗМІ[39]. Апарат суду також повідомив, що загальна сума нарахованого доходу Тупицького за 2020 рік склала 3 мільйони 715 тисяч 35 гривень 02 копійки[40].
Кандидат наук з державного управління за спеціальністю «Механізми державного управління» (2009)[41].
|
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=2291028