ТОС-1 «Буратіно»

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. ТОС-1 «Буратіно»
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Буратіно (значення).
ТОС-1 «Буратіно» / ТОС-1А «Солнцепек»
ТОС-1А «Солнцепек» на виставці «Армія-2020»
ТОС-1А «Солнцепек» на виставці «Армія-2020»
Тип РСЗВ
Походження Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні 1988 — по т.ч.
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розробник КБТМ, Омськ
Розроблено 1987
Виробник ОЗТМ, Омськ
Виготовлення 1988 — по т.ч.
Варіанти ТОС-1, ТОС-1М, ТОС-1А
Характеристики (ТОС-1)
Вага 46.000 кг
Довжина 6.860 мм
Ширина 3.460 мм
Висота 2.600 мм
Екіпаж 3
Головне
озброєння
 ПУ ???
Двигун 840 кс
Дорожній просвіт 470 мм
Операційна
дальність
 по шосе: 550 км
Швидкість по шосе: 65 км/год
Commons-logo.svg ТОС-1 «Буратіно» у Вікісховищі

ТОС-1 «Буратіно» (рос. ТОС-1 «Буратино», тяжёлая огнемётная система (ТОС)) — російська важка вогнеметна система залпового вогню калібру 220-мм на базі танка Т-72. Веде вогонь запалювальними або термобаричними боєприпасами. В 2001 році на озброєння російської армії була прийнята вдосконалена система ТОС-1А «Солнцепек»[1].

Історія

Ідея розробки потужної РСЗВ для використання запалювальних і термобаричних ракет виникла в СРСР в кінці 70-х років. Робо́ти з цього проекту було доручено «Конструкторському бюро транспортного машинобудування» (м.Омськ). Нова система мала заводську назву «Объект 634» або ТОС-1. Комплекс складався з 30 направляючих на шасі танка Т-72 і зарядної машини ТЗМ на базі КрАЗ-255Б. Використання бази танка дозволяло використовувати комплекс прямо у бойових порядках. Отже, це був вимушений крок, також у комплексу була замала бойова дальність використання — усього в 3,5 кілометра.

Комплекс призначався для виведення з ладу легкоброньованої й автомобільної техніки, підпалу та руйнування споруд та будівель, знищення живої сили супротивника (розташованої на відкритій місцевості і в фортифікаційних спорудах) осколками та ударною хвилею, а також виникнення пожеж.

Система не була[на коли?] офіційно прийнята на озброєння артилерійських частин, а була в штатах допоміжних підрозділів: військ радіаційного, хімічного і біологічного захисту[2]. У військах комплекс мав неофіційну назву «Буратіно» за характерний зовнішній вигляд.

Конструкція

Пакет з 30 направляючих для некерованих реактивних снарядів змонтований на поворотній платформі. Всі дії з наведення установки на ціль, задання кута піднесення пускової установки екіпаж здійснює, не виходячи з машини, за допомогою прицілу і зовнішніх систем.

У комплексі використовується спеціальна система керування вогнем, яка включає оптичний приціл, лазерний далекомір, датчик крену та електронний балістичний обчислювач. За допомогою лазерного далекоміра відстані до цілі визначаються з точністю до 10 метрів. Ці дані автоматично вводяться в балістичний обчислювач, що розраховує необхідний кут підняття пускової установки. Кут крену пакета ракет фіксується автоматичним датчиком і також автоматично враховується обчислювачем.

Некерована ракета складається з головної частини з наповнювачем (запалювальним або термобаричним), детонатора і твердопаливного реактивного двигуна.

Модифікації

ТОС-1А «Солнцепек»

ТОС-1А «Солнцепек» на параді в Баку, 26 червня 2013 року

2001 року на озброєння російської армії взяли систему ТОС-1А. Її основні відмінності:

  • кількість направляючих зменшена з 30 до 24;
  • встановлена нова система управління вогнем;
  • транспортно-заряджаюча машина виконана на базі Т-72;
  • нові некеровані ракети типів MO.1.01.04 та MO.1.01.04M з дальністю польоту до 6 км.

До складу системи ТОС-1А входять:[3]

  1. Бойова машина БМ-1 (виріб 634Б) з пусковою установкою на шасі танка - 1 од;
  2. Транспортно-заряджаюча машина ТЗМ-Т (виріб 563) на шасі танка - 2 од;
  3. Некеровані реактивні снаряди (НКРС) калібра 220 мм МО.1.01.04 або МО.1.01.04М.

ТОС-2 «Тосочка»

Вперше ТОС-2 «Тосочка» була показана широкому загалу на параді Перемоги у Росії літом 2020 року. Розробником є тульське НПО «Сплав» ім. А.Н. Ганичева, а випускає машину «Мотовилихінські заводи» в Пермі. До кінця 2020 року перші бойові машини повинні пройти державні випробування, за результатами котрих буде прийнято рішення про прийняття на озброєння. З відмінностей, кількість направляючих зменшено до 18 та встановлено на новому шасі Урал-63706 з повним приводом і броньованою кабіною та має кран для перевантаження ракет, нова СУВ. Нова ракета збільшить дальність (з нинішніх 6 км до 15 км) та влучність стрільби, зросте площа враження. [4][5]

Бойове застосування

Афганістан

Докладніше: Війна в Афганістані 1979—1989

У період з грудня 1988 року по лютий 1989 дві машини ТОС-1 брали участь у бойових діях в Чарікарській долині і на Південному Саланзі (в ході операції «Тайфун»). Тактика застосування РСЗВ полягала в раптовому вогневому ураженні противника, швидкому виведенні бойових машин і охорони з-під можливого обстрілу і відхід у пункти постійної дислокації радянських військ. Практично з обраної вогневої позиції удару завдавали тільки один раз, а час перебування бойової машини на вогневій позиції було скорочено до мінімуму[6].

Чечня

Докладніше: Друга чеченська війна

«Буратіно» використовували у Другій чеченській кампанії, зокрема в боях за село Комсомольське в березні 2000 року.

Ірак

Докладніше: Наступ у Північному Іраці (2014)

Поставлені в Ірак комплекси можливо використовуються в боях проти ІДІЛ.

Російсько-українська війна

Докладніше: Війна на сході України, Російська зброя на Донбасі та Російське вторгнення в Україну (2022)

На Донбасі 13 січня 2015 року російсько-терористичні формування застосували 220-міліметрову важку вогнеметну систему залпового вогню ТОС-1 «Буратіно», з якої відкрили вогонь по околицях села Веселого,[7][8][9] розташованого неподалік міжнародного аеропорту в Донецьку[10]. За словами представників Міністерства оборони України українські військові знищили щонайменше одну установку ТОС-1 «Буратіно» в боях 3 лютого 2015 року[11].

У звіті за 27 вересня 2015 року СММ ОБСЄ заявила, що 26 вересня спостерігачі СММ виявили щонайменше 36 танків (невідомого типу) на підконтрольному бойовикам ЛНР полігоні в Круглику. Напередодні спостерігачі СММ помітили на тому ж полігоні одну важку вогнеметну систему залпового вогню (ТОС-1 «Буратіно», калібр 220 мм)[12][13].

15 жовтня 2015 року делегація Великої Британії в ОБСЄ звернулася до російської делегації за поясненнями стосовно наявності системи залпового вогню ТОС-1 «Буратіно» в бойовиків на Донбасі[14][15][16][17].

У січні 2016 року ГУР МО України передало представникам СММ ОБСЄ інформацію стосовно наявності в російських бойовиків у районах н.п. Новогригорівка, Макіївка і Донецьк забороненого Мінськими домовленостями озброєння — танків і важкої вогнеметної системи ТОС-1 «Буратіно»[18][19].

У березні 2022 стало відомо, що Росія планує застосувати системи термобаричної зброї (ТОС-1А) під час вторгнення в Україну[20][21].

2 березня була захоплена ТЗМ-Т система ТОС-1А «Солнцепек» українськими військовими у Чернігівській області[22].

30 березня стало відомо що була захоплена російська важка транспортно-заряджальна машина зі складу важкої вогнеметної системи ТОС-1А «Солнцепек» українськими військовими[23].

2 квітня 2022 року, Сухопутні війська, ССО й тероборона знищили російську важку вогнеметну систему «Буратіно» [24].

5 квітня 2022 року, українські військові вперше застосували захоплені російські ТОС-1А «Солнцепек» в Ізюмському напрямку проти російських загарбників, про це повідомив речник Одеської ОВА Сергій Братчук[25].

Громадянська війна в Сирії

Докладніше: Громадянська війна в Сирії та Участь Росії в сирійській громадянській війні

В жовтні 2015 року була помічена принаймні одна установка ТОС-1А «Солнцепек» на транспортері в Сирії. Пускова установка виконана на шасі Т-72, на відміну від експортних машин російського виробництва на шасі Т-90С, вона була пофарбована не в пустельний, а типовий для російських ЗС «зелений» камуфляж, номери на ній були зафарбовані[26][27][28].

22 жовтня 2015 року в інтернеті з'явились відео і фотографії застосування системи ТОС-1 в боях у провінції Латакія. Згідно з оприлюдненою інформацією, події відбувались в місцевості Джабаль аль-Акрад[29][30].

27 серпня 2016 року в інтернеті публікують відеоролик на YouTube, в коментарях до якого стверджують про знищення важкої вогнеметної системи залпового вогню російського виробництва. На сайті www.baladi-news.com/ar стверджується, що мова може йти про систему ТОС-1А «Солнцепек». Відзначається, що кадри зняті в районі Алеппо. Вогонь вівся з протитанкового ракетного комплексу «Корнет» виробництва КБ машинобудування (Тула)[31]

За словами міністра оборони РФ Сергія Шойгу, російські збройні сили випробували в бойових умовах війни в Сирії понад 160 нових видів зброї і військової техніки. За даними «Валдайського клубу» серед випробуваних видів озброєнь були й системи ТОС-1А «Солнцепек»[32].

Друга карабаська війна

Докладніше: Друга карабаська війна

24 жовтня 2020 року міністерство оборони Вірменії повідомило про знищення важкої вогнеметної системи залпового вогню калібру 220-мм ТОС-1 сил Азербайджану оприлюднивши відповідне відео.[33]

Через рік після завершення бойових дій у Нагірному Карабасі з’явилось відео застосування важкої вогнеметної системи ТОС-1 «Солнцепек» ЗС Вірменії проти Азербайджану.[34]

Оператори

Потенційні

Втрати

Галерея

  • Репетиція параду в РФ, 2010

  • Репетиція параду в РФ, 2010

  • ТОС-1А «Солнцепек» ЗС РФ

  • ТОС-1А захваченный ВСУ.jpg

    Захоплена ЗСУ ПУ ТОС-1А «Солнцепек

  • Знищена ТЗМ із комплексу ТОС-1А «Солнцепек»

  • ТЗМ захопленна в селі Гусарівка у Харківській області

Примітки

  1. ↑ Тяжёлая огнемётная система ТОС-1А. Информационно - новостная система Ракетная техника. Процитовано 16 жовтня 2015. 
  2. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 14 лютого 2010. Процитовано 27 листопада 2014. 
  3. ↑ Тяжёлая огнемётная система ТОС-1А. https://missilery.info (російська). Процитовано 14 березня 2022. 
  4. ↑ «Тосочка»: «зажигательная» новинка. https://rostec.ru. Процитовано 14 березня 2022. 
  5. ↑ Наближаючись до ядерної зброї: чим небезпечна нова російська вогнеметна система ТОС-2 "Тосочка". https://defence-ua.com. Процитовано 14 березня 2022. 
  6. ↑ «Буратино» на «Солнцепеке». topwar.ru (рос.). 2 листопада 2013. 
  7. ↑ Терористи вже використовують надпотужну зброю. Веселе обстріляли з «Буратіно». Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 14 січня 2015. 
  8. ↑ “Буратіно” передала терористам Росія - штаб АТО. Українська правда (укр.). 14 січня 2015. 
  9. ↑ Штаб: Ситуація в зоні АТО стабілізувалася, за добу - 75 обстрілів. Українська правда. Процитовано 12 серпня 2017. 
  10. ↑ Бойовики обстріляли Веселе з вогнеметної установки «Буратіно». УкрІнформ. 14 січня 2015. [недоступне посилання з липня 2019]
  11. ↑ Nicholas de Larrinaga (4 лютого 2015). Russian TOS-1 and Pantsyr-S1 systems reported in east Ukraine. IHS Jane's Defence Weekly. IHS Jane's 360. 
  12. ↑ Latest from OSCE Special Monitoring Mission (SMM) to Ukraine based on information received as of 27 September 2015. OSCE SMM. 28.09.2015. 
  13. ↑ ОБСЄ виявила у бойовиків ЛНР систему залпового вогню Буратіно. Ліга.net. 29.09.2015. 
  14. ↑ Британія вимагає від РФ пояснень, звідки на Донбасі «Буратіно». Укрінформ. 16 жовтня 2015. 
  15. ↑ UK Delegation OSCE @UKOSCE (15 жовтня 2015). Follow the link for the full press release. Twitter. 
  16. ↑ На переговорах у Мінську торкнулися питання присутності на Донбасі новітньої російської зброї. www.unian.ua (укр.). 7 жовтня 2015. 
  17. ↑ Великобританія хоче від Росії пояснень, звідки у бойовиків взялася установка "Буратіно". www.unian.ua (укр.). 16 жовтня 2015. 
  18. ↑ ОБСЄ доповіли про російські «Буратіно» у трьох пунктах. Укрінформ. 6 січня 2016. 
  19. ↑ В Донбассе обнаружены российские ТОС "Буратино" - ОБСЕ. Страна IN.UA - Свежие новости Украины. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 6 січня 2016. 
  20. ↑ Британія звинувачує Росію в розміщенні в Україні руйнівних «вакуумних бомб». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 5 березня 2022. 
  21. ↑ Росіяни везуть з Білорусі снаряди для вогнеметних систем "Сонцепік" (ФОТО). www.depo.ua (укр.). Процитовано 5 березня 2022. 
  22. ↑ Смертоносний трофей: ЗСУ захопили в окупантів потужну вогнеметну систему "Буратіно" – фото. 5 канал (укр.). Процитовано 5 березня 2022. 
  23. ↑ "Холодноярці" взяли рашистів "у капкан", трофей – машина до вогнемету "Буратино". https://defence-ua.com (укр.). Процитовано 30 березня 2022. 
  24. ↑ Українські військові знищили російську важку вогнеметну систему «Буратіно». espreso.tv. 2 квітня 2022.
  25. ↑ ЗСУ вперше застосували проти росіян їхню ж вогнеметну систему ТОС-1А “Солнцепек”. Новинарня. 5 квітня 2022. 
  26. ↑ В Сирии замечены российские тяжелые огнеметные системы “Солнцепек”. ІнформНапалм. 12 жовтня 2015. 
  27. ↑ ТОС-1А "Солнцепек" в Сирии. Информационно - новостная система Ракетная техника. 12 жовтня 2015. 
  28. ↑ Перегрелись на "Солнцепеке". Радио Свобода. 16 жовтня 2015. 
  29. ↑ Pierre Vaux (22 жовтня 2015). TOS-1 Buratino Thermobaric Weapons Used Against Rebels In Latakia. Putin in Syria. The Interpreter. 
  30. ↑ Syria Daily Report 22/10/2015. Syria Daily Report. The Waha Report. 22 жовтня 2015. Архів оригіналу за 23 жовтня 2015. Процитовано 23 жовтня 2015. 
  31. ↑ Боевики в Сирии утверждают, что из ПТРК "Корнет" уничтожили ТОС-1А "Солнцепёк" в районе Алеппо. Процитовано 27 серпня 2016. 
  32. ↑ Testing New Types of Weapons by the Russian Armed Forces in Syria. Valdai Discussion Club. 21.02.2017. 
  33. ↑ Вірменія повідомила про знищення ТОС-1 Азербайджану. Мілітарний. Процитовано 9 листопада 2021. 
  34. ↑ З'явилось відео застосування ТОС-1 Вірменії проти Азербайджану. Мілітарний. Процитовано 9 листопада 2021. 
  35. ↑ Еще одна сенсационная сделка: Азербайджан закупил огнеметные системы ТОС-1А на базе Т-90. vestnik-rm.ru (рос.). 15 червня 2013. 
  36. ↑ Russia to deliver another batch of TOS-1A heavy flamethrowers to Azerbaijan in the near future. apa.az (англ.). 24 травня 2014. Архів оригіналу за 7 жовтня 2015. Процитовано 27 листопада 2014. 
  37. ↑ Jeremy Binnie (14 травня 2018). Algeria unveils Tos-1A. IHS Jane's Defence Weekly. Архів оригіналу за 17 травня 2018. Процитовано 16 травня 2018. 
  38. ↑ bmpd (29 липня 2014). ТОС-1А в Ираке. livejournal.com. 
  39. ↑ Gurov, Sergei. TOS-1A Heavy Flamethrower System. www.military-today.com. 
  40. ↑ Saudi Arabia Signs Agreement With Russia To Buy S-400 Air Defence System, Other Weapons. Defense World Net. 5 жовтня 2017. 
  41. ↑ а б На Чернігівщині захопили машину важкої вогнементної системи ТОС-1. mil.in.ua. 3 березня 2022. 
  42. ↑ Офіційних підтверджень від оперативного штабу ЗСУ поки що нема, але є міні|інформація та фото з власних джерел.
  43. ↑ Оккупантов выбили из села в Харьковской области - убито больше 100 человек: фото. Апостроф (рос.). Процитовано 27 березня 2022. 
  44. ↑ УНИАН - новости Украины | война с Россией | новини України | війна з Росією. Telegram. Процитовано 5 квітня 2022. 
  45. ↑ Украинские бойцы с помощью ПТРК "Стугна-П" подбивают ТОС-1А "Солнцепёк" (uk-UA). Процитовано 2 квітня 2022. 
  46. ↑ Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. 
  47. ↑ Трофей, Буратино. Twitter (укр.). Процитовано 2 квітня 2022. 

Матеріали

Посилання

Інформація

Стаття ТОС-1 «Буратіно» в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-04-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=1753235