Ігор Скочиляс | |
---|---|
Народився |
5 квітня 1967 Цигани, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
Помер |
20 грудня 2020 (53 роки) Львів або Личаківський цвинтар, Львів ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) |
Поховання | |
Країна |
СРСР Україна[1][2] |
Національність | українець |
Діяльність | історик |
Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
Галузь | історія |
Заклад | Український католицький університет |
Звання | Старший науковий співробітник |
Ступінь | Доктор історичних наук |
Роботи у Вікіджерелах |
Ігор Ярославович Скочиляс (5 квітня 1967, с. Цигани Борщівського району Тернопільської області — 20 грудня 2020[3]) — український історик, краєзнавець. Кандидат (1999) та доктор історичних наук (2011), професор.
Закінчив Львівський університет з відзнакою (1991).
До 1993 — старший науковий співробітник ДАТО. Співзасновник краєзнавчого товариства «Джерело» (м. Борщів), співредактор науково-краєзнавчого збірника «Літопис Борщівщини».
1992—1995 — член редколегії наукового збірника «Україна в минулому»; голова Історичної та член Археографічної комісій НТШ. Член Українського геральдичного товариства.
Від 1993 — старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, 1999 — викладач (з 2020 — завідувач) кафедри церковної історії Українського католицького університету, декан Гуманітарного факультету (2010), проректор з наукової роботи (2016)[4] Українського католицького університету.
З 2013 по 2015 був гостьовим професором для студентів Українського Вільного Університету / Ukrainische Freie Universität (Мюнхен)[5]
Помер від ускладнень Covid-19 у Львові , похований на полі № 75 Личаківського цвинтаря.
Автор історико-краєзнавчих нарисів:
Автор понад 250 статей, розвідок з історії Тернопільщини, історії церкви в Україні українською, а також англійською, італійською, литовською, польською і російською мовами.
2015 — нагорода «Feniks» Товариства католицьких видавців у категорії «Церковні науки» за публікацію монографії «Kościoły wschodnie w państwie polsko-litewskim w procesie przemian i adaptacji: metropolia kijowska w latach 1458—1795» (Варшава).
2015 — нагорода в рамках 55-го Конкурсу Польського товариства книговидавців «Найгарніші книжки 2014 року» в номінації «Наукові та науково-популярні книги (гуманітаристика)» за публікацію монографії «Kościoły wschodnie w państwie polsko-litewskim w procesie przemian i adaptacji: metropolia kijowska w latach 1458—1795» (Варшава).
2014 — нагорода ректора Українського католицького університету «За виняткові досягнення у наукових дослідженнях».
2011 — відзнака Національної академії наук України «За вагомий внесок у розвиток науки, активну науково-організаційну роботу».
2011 — відзнака Львівської архиєпархії УГКЦ «За дослідження історії Української Греко-Католицької Церкви»[5]
|
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=666854