Разумков Дмитро Олександрович

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. Разумков Дмитро Олександрович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Разумков.
Дмитро Разумков
Дмитро Разумков
Logo of the Verkhovna Rada of Ukraine.svg 14-й Голова Верховної Ради України
29 серпня 2019 — 7 жовтня 2021
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Олексій Гончарук
Денис Шмигаль
Попередник Андрій Парубій
Наступник Руслан Стефанчук
Народився 8 жовтня 1983(1983-10-08) (38 років)
Бердичів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як political adviser, політик
Громадянство Україна Україна
Освіта Інститут міжнародних відносин Київського університету і КНУ імені Тараса Шевченка
Політична партія Слуга народу
Раніше: Партія регіонів
Батько Разумков Олександр Васильович
Мати Кудря Наталія Іванівна
Wikiquote-logo.svgВисловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg

Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Дмитро Олександрович Разумков (нар. 8 жовтня 1983(19831008), Бердичів, Житомирська область, УРСР) — український державний і політичний діяч. Голова Верховної Ради IX скликання з 29 серпня 2019[1][2] до 7 жовтня 2021[3]. Співголова міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща. Співголова міжпарламентської асамблеї Парламенту Грузії, Парламенту Республіки Молдова і Верховної Ради України. Голова Виконавчого комітету Національної парламентської групи в Міжпарламентському Союзі.[4]

Під час обрання Головою Парламенту отримав найбільшу за час існування Верховної Ради України підтримку народних депутатів: за його кандидатуру проголосувало 382 парламентарії.

Голова партії «Слуга народу» (27 травня — 10 листопада 2019).[5][6]

Життєпис

Народився 8 жовтня 1983 року в Бердичеві Житомирської області в родині комсомольського активіста, а згодом політика Олександра Разумкова й акторки театру Наталі Кудрі.

Освіта

1990—1998 — навчався в Бердичівській школі № 3. У 14-річному віці переїхав до Києва, де з 1998 по 2001 рік навчався в Київському ліцеї № 38 ім. Валерія Молчанова.

2007 з відзнакою закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Шевченка за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини».

2011 з відзнакою закінчив Національний університет державної податкової служби України за спеціальністю «Правознавство».

Діяльність

2006—2010 — був політтехнологом Партії регіонів, але заявляв, що не відіграв велику роль, не був головним політтехнологом з 2006 р., адже по віку і досвіду не міг ним бути[7]. Вийшов з партії, коли Віктор Янукович переміг на президентських виборах 2010 року[8]. У інтерв'ю ZIK за 2 квітня 2019 р. він пояснив, що ніколи не був політтехнологом Партії регіонів і не був у «молодих Регіонах». У липні 2007 року розпочав роботу у Міністерстві регіонального розвитку та будівництва України у Департаменті із забезпечення діяльності Міністра та Колегії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України. Після цього працював у Кабінеті Міністрів України.

2009—2011 — працював на керівних посадах у комерційному секторі.

2010—2014 — працював з Сергієм Тігіпком, з яким знався ще батько Дмитра ще з часів роботи у Дніпропетровському комсомолі і якого Олександр Разумков запропонував на посаду віцепрем'єра в уряд Павла Лазаренка.

2013—2014 — радник Голови Кіровоградської обласної державної адміністрації (Ніколаєнко Андрій Іванович​).

2015—2019 — директор та керівний партнер консалтингової компанії Ukrainian Politconsulting Group.

2019 — головний радник з політичних питань та речник штабу кандидата в Президенти України Зеленського[9].

З травня — 10 листопада 2019 — голова партії «Слуга народу». На парламентських виборах 2019 року був обраний народним депутатом від партії «Слуга народу»[10].

29 серпня 2019 року став 14-тим Головою Верховної Ради України, отримавши рекордний рівень підтримки — 382 голоси.

З 2015 року почав регулярно з'являтися на медіазаходах і сторінках сайту «РИА Новости-Украина», редактором якого був Кирило Вишинський[11].

У грудні 2019 увійшов до рейтингу «100 найвпливовіших українців[12]» за версією журналу «Фокус», посівши 7-му сходинку.

Член Національної інвестиційної ради (з 24 грудня 2019)[13].

У кінці серпня 2021 року зустрівся із Вселенським патріархом Варфоломієм[14].

7 жовтня 2021 року відкликаний з посади Голови Верховної Ради України[15]. За відкликання Разумкова проголосували: «Слуга народу» — 215, «Батьківщина» — 20, «За майбутнє» — 19, «Голос» — 6, «Довіра» — 18, позафракційні — 6[16][17].

Родина

Одружений. Виховує двох синів — Олександра та Олексія.[18] Дружина — Юлія Чайка, донька колишнього міського голови Миколаєва Володимира Чайки, відомого як «мер-рекордсмен», що пробув на цій посаді чотири терміни[19]. Рідний брат Юлії — Владислав Чайка — зареєстрований кандидатом на пост мера Миколаєва від партії «Опозиційна платформа — За життя» на місцевих виборах в Україні 2020 року[20].

Батько — Олександр Разумков, колишній перший помічник Президента України Леоніда Кучми. З 1997 по 1999 рік був заступником Секретаря Ради національної безпеки та оборони України. Коли народився Дмитро, батько працював у Дніпропетровському обласному комітеті ЛКСМУ та в ідеологічному відділу ЦК ЛКСМУ.

Мати — Наталія Кудря, акторка Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. Народна артистка України.

Дмитро має рідного брата по батьку — Гліба, з яким жодного разу не бачився. Гліб народився 1998 року у цивільному шлюбі Олександра Разумкова з головним редактором «Дзеркала тижня» Юлією Мостовою. Гліба всиновив Анатолій Гриценко, який побрався з Мостовою 2003 року.[21]

Громадянська позиція

Дмитро публічно принципово говорив російською мовою[8]:

« Поки я не займаю державних посад, поки у нас триває російська агресія і поки є бажання російської держави захищати російськомовне населення, то під час ефірів я використовую виключно російську мову. Тому що я вважаю, що не треба приїздити на танках, приходити з кулеметами, автоматами та „зеленими чоловіками“ та захищати мене як російськомовне населення. «

Вважає, що питання мови не на часі, поки в країні триває війна.

Тим не менш, виконуючи свої обов'язки народного депутата і Голови Верховної Ради України, говорить виключно українською мовою відповідно до законодавства України.

На початку лютого 2021 року Разумков не підтримав ні введення санкцій проти проросійського депутата з партії ОПЗЖ Тараса Козака, ні закриття його телеканалів NewsOne, ZIK та 112[22].

Примітки

  1. ↑ Топ-новина - Головою Верховної Ради України обрано Дмитра Разумкова (відео) - Офіційий портал Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Процитовано 2019-10-16. 
  2. ↑ Роман Кравець (20 листопада 2019). Дмитро Разумков: Я не бачу передумов ні для ротації уряду, ні для дострокових виборів. Українська правда. Процитовано 29 листопада 2019. 
  3. ↑ Разумкова відкликали з посади Голови ВР /Укрінформ, 07.10.2021/
  4. ↑ Керівництво Верховної Ради України. iportal.rada.gov.ua. Процитовано 2019-08-29. 
  5. ↑ Разумков очолив партію «Слуга народу» : [укр.] : [арх. 28 травня 2019 року] // ukrinform.ua : вебсайт. — Укрінформ, 2019. — 27 травня. — Дата звернення: 31 серпня 2019 року.
  6. ↑ Разумков пішов з посади глави партії «Слуга народу» — новини політики | УНІАН
  7. ↑ Разумков розповів, чому покинув “Партію регіонів” і голосував за Януковича. Українська правда (uk). Процитовано 2021-10-11. 
  8. ↑ а б Хто такий Дмитро Разумков: біографія потенційного спікера Ради. 24 Канал. Процитовано 2019-10-16. 
  9. ↑ Офіційний сайт Володимира Зеленського і команди. ze2019.com (uk). Процитовано 2019-09-18. 
  10. ↑ Разумков склав повноваження голови "Слуги народу". РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-11-10. 
  11. ↑ Журналістка дослідила, як Разумков та «РИА Новости Украина» «створювали» новини | Новини на Громадському радіо. Громадське радіо (uk). Процитовано 2019-10-16. 
  12. ↑ 100 самых влиятельных украинцев | Рейтинг Фокуса 2019. ФОКУС (ru). Процитовано 2020-03-28. 
  13. ↑ Указ Президента України від 24 грудня 2019 року № 950/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
  14. ↑ Разумков зустрівся із Вселенським Патріархом. www.ukrinform.ua (uk). Процитовано 2021-08-30. 
  15. ↑ Поіменне голосування про відкликання Верховною Радою Голови Верховної Ради України Д. Разумкова з посади 07.10.2021. Верховна Рада України (uk). Процитовано 2021-10-07. 
  16. ↑ Разумкова відправили у відставку з посади спікера Ради. 24 Канал (uk). Процитовано 2021-10-07. 
  17. ↑ Рада відправила Разумкова у відставку. nv.ua (uk). Процитовано 2021-10-07. 
  18. ↑ Хто такий Дмитро Разумков: життєпис нового спікера Верховної Ради. 24 канал (ua). Процитовано 2019-08-29. 
  19. ↑ Хто такий Дмитро Разумков: життєпис нового спікера Верховної Ради. 24 канал. 29 серпня 2019. Процитовано 04.07.2020. 
  20. ↑ Владислав Чайка зареєстрований кандидатом на пост мера Миколаєва від партії ОПЗЖ. ZIK. 27 вересня 2020. Процитовано 22.10.2020. 
  21. ↑ Разумков, Кондратюк, Стефанчук. Що відомо про нових керівників Верховної Ради (українська). Процитовано 16-10-2019. 
  22. ↑ Разумков не поддержал санкции против Козака и телеканалов Медведчука — источник. Українська правда

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Разумков Дмитро Олександрович

Інтерв'ю

Фото, відео та аудіо
Керівники українського парламенту
Україна УНР (1917)
Голови Центральної Ради
УРСР УСРР (1918–1938)
Голови ВУЦВК 
Голови Верховної Ради
Голови Президії Верховної Ради
Україна Україна (з 1991)
Голови Верховної Ради
Голова РНБОУ
NSDCU emblem.png
Секретар РНБО
Члени РНБО

Інформація

Стаття Разумков Дмитро Олександрович в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-10-15 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=3080297