Ой у лузі червона калина

Ой у лузі червона калина
Названо на честь	Калина звичайна
Держава	Україна
Назва	Ой, у лузі червона калина
Похідна робота	Hey, Hey, Rise Up!
Жанр	патріотична пісняd
Творець	Чарнецький Степан Миколайович і Коссак Михайло Андрійович
Автор	Чарнецький Степан Миколайович і Коссак Михайло Андрійович
Країна походження	Австро-Угорщина
Мова твору або назви	українська
Дата публікації	1914
Композитор	Чарнецький Степан Миколайович
Автор слів	Чарнецький Степан Миколайович
Джерело натхнення	Розлилися круті бережечки
Події розгортаються в місцевості	Східний фронт (Перша світова війна)
Статус авторських прав	суспільне надбання

«Ой у лу́зі черво́на кали́на…», «Червона калина» — українська народна пісня авторського походження, гімн Українських січових стрільців. Відома у декількох варіантах. Співали її також і в підрозділах УПА. В 2022 році пісня набула нової хвилі популярності після виконання Андрія Хливнюка у перші дні російського вторгнення.

Історія написання

За однією з версій, перший варіант пісні написав відомий поет, директор і режисер Українського театру «Руська бесіда» Степан Чарнецький у 1914 році. Здійснивши постановку трагедії Василя Пачовського про гетьмана Дорошенка «Сонце Руїни», він був невдоволений фінальною піснею-скаргою України «Чи я в лузі не калина була», тому для оптимістичнішого фіналу вставив у драму народну пісню «Розлилися круті бережечки». Чарнецький дещо переробив у ній слова, щоб її текст краще вписувався у зміст вистави. Та останній куплет залишив без змін. Крім того, доробив до пісні нову, споріднену з народною, мелодію. Михайло Коссак розклав її на інструменти^[1][2].

Дещо відмінна версія належить самому Степанові Чарнецькому. У 1916 році у львівській газеті «Діло» надрукували розповідь композитора Михайла Гайворонського про походження деяких стрілецьких пісень, у тому числі «Червоної калини». Михайло Гайворонський відзначив, що «пісня про „Червону калину“ прийшла з „Сонця Руїни“ Василя Пачовського. Її розповсюдив український театр виставою цієї драми у Львові і по інших містах в Галичині».

Зі слів Михайла Гайворонського можна було зрозуміти, що творцем пісні є начебто автор «Сонця Руїни» Василь Пачовський, а заслуга у популяризації пісні належить директору та режисеру Українського театру «Руська бесіда» Йосипові Стаднику, який здійснив першу постановку твору у Львові в січні 1912 року. Натомість повністю замовчувалася причетність до творення пісні самого Степана Чарнецького, який власне здійснив нову постановку «Сонця Руїни» в 1914 році й саме тоді ввів у виставу «Червону калину», замінивши нею козацьку пісню «Гей, не дивуйте, добрії люди».

У своєму листі до редакції С. Чарнецький звернув увагу на ці неточності:

«У «Сонци руїни» ніхто тої пісні не знайде (в V дії співає Прися: «Чи я в лузі не калина була?»), та що Львів тої пісні не чув в театрі на згаданій драмі, бо там при кінці II дії співано «Гей не дивуйтесь» як і автор бажає. Аж в два роки пізніше, коли я за згодою автора приноровив до сцени та обновив виставу «Сонця руїни», заступив я пісню «Гей не дивуйтесь» «Червоною калиною». Мельодія тої пісні є моя. Згармонізував її тодішний капельник п. Михайло Коссак… «Сонце руїни» грали ми лише в Самборі, Дрогобичі, Стрию, Станиславові, Чернівцях і Чорткові»[3].
 

У 1990 році літературознавець, фольклорист і письменник Федір Погребенник, досліджуючи історію твору «Ой у лузі червона калина…», відзначив, що давня козацька пісня «Розлилися круті бережечки» закінчується майже такою самою строфою, яку, найімовірніше, і використав у постановці «Сонця Руїни» Степан Чарнецький під назвою «Червона калина»:

Гей, у лузі червона калина, / гей, гей, похилилася; Чогось наша славна Україна, / гей, гей, засмутилася. А ми ж тую червону калину, / гей, гей, та піднімемо; А ми ж свою славну Україну, / гей, гей, та розвеселимо!

Очевидно, що Степан Чарнецький літературно доопрацював цей фрагмент тексту, вилучивши у трьох перших рядках рефрени «гей-гей» і зробивши кілька інших редакційних правок, надав твору яскравішої образності й милозвучності. Однак ні в 1916 році, коли Чарнецький уточнював слова Михайла Гайворонського, ні в 1934 році, коли були надруковані його спогади «Моя мандрівка з Мельпоменою», де йдеться про постановку «Сонця Руїни», він особисто не претендував на авторство, вважаючи найймовірніше слова «Червоної калини», як і «Гей, не дивуйте, добрії люди», народними за походженням. Водночас він твердо наполягав на авторстві нової мелодії^[4].

Прем'єра оновленої драми «Сонце Руїни» Василя Пачовського і відповідно прем'єра пісні «Ой у лузі червона калина», власне однієї строфи, відбулася в лютому 1914 року в Самборі, а вже у березні місяці львівські артисти представили ці твори у Дрогобичі і Стрию. «Сонце Руїни» у постановці Степана Чарнецького вважалася безперечним театральним успіхом і тому саме вона була обрана для урочистостей з нагоди 50-літнього ювілею театру товариства «Руська бесіда», що були влаштовані у Стрию 29 березня 1914 року.

У своєму звіті про урочистості для львівського часопису «Діло» Остап Весоловський особливу увагу звернув на кульмінаційний епізод «Сонця Руїни», коли наприкінці другої дії (драма складалася з 5-ти дій) залунало «Ой у лузі червона калина похилилася…» і козацьке військо під проводом гетьмана Петра Дорошенка рушило у похід:

«Гра артистів на закінченє другого акту, коли старшина і військо козацьке захоплене промовою владики Тукальского і Дорошенка, вирушає при звуках музики і пісні у похід, робила таке сильне вражінє, так поривала і підносила національного духа, що на салї, виповненій публикою по береги, запанувала якась поважна, сьвяточна тишина, а зібраних проходила дрож зворушеня і блестіли сльози на очах»[5].
 

Вистава спричинилася до популяризації пісні. Від акторів театру пісню сприйняла молодь.

У червні 1914 року театральна дружина Українського театру заспівала «Червону калину» у Чорткові разом з учасниками сокільсько-січового свята. У вересні 1914 року «Червона калина» залунала на Закарпатті — у селі Горонді, де стали на постій Українські січові стрільці. За словами Михайла Гайворонського, найбільше її співали відділи, що прийшли з Чорткова. Про це ж свідчив і сотник УСС Іван Коссак:

«Відділи У. С. С., що творились в Чорткові, ходили з піснею на вправи, вирушили потім на головне місце збору до Стрия, а опісля на Угорщину. В Горондї співала сю пісню моя сотня, від неї переняли її инші сотні, куріні, і ціла стрілецька формація. Новий зміст, стрілецький, витворили самі стрільці протягом перших двох тижнів побуту в Ґорондї»[6]. 
 

Побутує версія, що у серпні 1914 р. у Стрию пісню «Ой у лузі…» вперше почув чотар УСС Григорій Трух від стрільця Іваницького. Той її навчився від артистів львівського театру. Григорій Трух до першої строфи «Ой у лузі…» додав ще три строфи, які й склали «Червону калину». Він же навчив співати пісню стрільців своєї чоти. Незабаром перша стрілецька пісня «Ой у лузі червона калина похилилася» поширилася по Стрию. А згодом «Червону калину» почали співати в Галичині та по всій українській землі.

Строфу «Не хилися, червона калино…» додали до тексту пісні наприкінці 1980-х років Леопольд Ященко та Надія Світлична.

Авторство музики

За свідченнями Степана Чарнецького, мелодію підібрав він сам. Музикознавці (Філарет Колесса, Василь Витвицький) вважають її народною. В. Витвицький стверджував, що це мотив пісні «Ой зацвіла червона калина над криницею».^[7]

Володимир Гордієнко у своїй праці «Українські Січові Стрільці», Львів, 1990 р. повідомляє, що музику написав відомий композитор, автор багатьох стрілецьких пісень Михайло Гайворонський^[8].

Варіанти

Ой у лузі червона калина похилилася. Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину піднімемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! А ми тую червону калину піднімемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт. Не журися, славна Україно, маєш добрий рід. А ми тую червону калину піднімемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! А ми тую червону калину піднімемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Ой у полі ярої пшениці золотистий лан. Розпочали стрільці січовії з ворогами тан. А ми тую ярую пшеницю ізберемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! А ми тую ярую пшеницю ізберемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, Та прославить по всій Україні січових стрільців. А ми тую стрілецькую славу збережемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо! А ми тую стрілецькую славу збережемо, А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо![9]

Ой у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо! А ми тую червону калину підіймемо, А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо! Марширують наші добровольці у кривавий тан, Визволяти братів-українців з московських[10] кайдан. А ми наших братів-українців визволимо, А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо! А ми наших братів-українців визволимо, А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо! Ой у полі ярої пшениці золотистий лан, Розпочали стрільці українські з москалями тан, А ми тую ярую пшеницю ізберемо, А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо! А ми тую ярую пшеницю ізберемо, А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо! Як повіє буйнесенький вітер з широких степів, То прославить по всій Україні січових стрільців. А ми тую стрілецькую славу збережемо, А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо! А ми тую стрілецькую славу збережемо, А ми нашу славну Україну, гей-гей, розвеселимо!

Популярність у 2022 році

	Pink Floyd — Hey Hey Rise Up (feat. Andriy Khlyvnyuk of Boombox) на YouTube // 7 квітня 2022

27 лютого 2022 лідер українського гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк виклав у Інстаграм перший куплет пісні а капела у воєнному Києві, на Софійській площі, після чого вона набула нової популярності^[11].

Південноафриканський музикант The Kiffness поклав на музику виконання Хливнюка.

Саме виконання Хливнюка використано було гуртом Pink Floyd, який 8 квітня 2022 представив композицію Hey, Hey, Rise Up! Трек записали Девід Гілмор і Нік Мейсон, два незмінні учасники гурту, разом з композитором, сценаристом і режисером Нітіном Соуні та бас-гітаристом Гаєм Праттом^[12][13].

Пісню переспівували у багатьох містах та країнах, демонструючи свою підтримку Україні під час війни.^[14][15][16]. Професійні та непрофесійні виконавці почали масово долучатися до співочого флешмобу, відео деяких виконань ставали вірусними^[17][18][19].

Відомі виконання

Пісню виконувало багато співаків та музичних колективів. Серед них:

• Національний заслужений академічний український народний хор України імені Григорія Верьовки^[20]
• Національна заслужена капела бандуристів України імені Георгія Майбороди
• Львівський муніципальний хор «Гомін»
• Олександр Малінін — в альбомі «Червона калина» (2003)^[21];
• Гурт «Гайдамаки» та Тоня Матвієнко^[22]
• Гурт «7 Men Brass Band»^[23]

Цікаві факти

• В художньому фільмі «В бій ідуть лише старі» (1973) Леонід Биков в ролі капітана Титаренко виконує перший рядок пісні: «Ой, у лузі, лузі червона калина…»

Примітки

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Ой у лузі червона калина

• То хто ж автор знаменитої пісні «Ой у лузі червона калина»?
• Похідні варіанти пісні
• «Ой у лузі червона калина»
• День народження народного гімну «Червона калина»
• Ой у лузі червона калина Пісню ілюстровано кадрами з фільму «Залізна сотня».

Література

• Барвінський Б. О. Польська персоніфікація «України» з 1644 р. // Записки НТШ. — 1914. — Том 121. — C. 120.
• Пѣсни объ очищеніи Украины отъ поляковъ. 1648. // Историческія пѣсни Малорусскаго народа съ объясненіями Вл. Антоновича и М. Драгоманова. — Томъ второй. Выпускъ I. — К.: Типогр. М. П. Фрица, 1875. — С. 50.

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Ой, у лузі червона калина — пісня, що стала символом війни в Україні на YouTube // Факти ICTV. — 2022. — 29 квітня.
	Вона була гімном українських січових стрільців та повстанців, а зараз звучить по всьому світу на YouTube // Суспільне Тернопіль. — 2022. — 25 квітня.

• Терлюк, І. Автор пісні «Ой у лузі червона калина» Степан Чарнецький — родом з Тернопільщини // Суспільне Новини. — 2022. — 18 квітня.
• Історія пісні «Червона калина». nv.ua (укр.). Процитовано 28 квітня 2022. 

Нормативний контроль Freebase: /m/0zwqb0y

п о р Гімни й урочисті пісні України Гімни України Гімн України Середньовічні гімни-співи З нами Бог • Богородиця Козацькі пісні-гімни й епічні твори Гей, нумо, хлопці, до зброї • Пісня про Байду • Ой на горі та й женці жнуть • Засвистали козаченьки • Їхав козак за Дунай Гімни-співи на українських землях Мир вам, браття, всім приносим • Я Русин бил, єсмь, і буду • Ой у лузі червона калина • Не пора • Вічний революціонер Духовний гімн Молитва за Україну Урочисті марші Запорозький марш • Гей, там на горі Січ іде • За Україну Партійні гімни Гімн ОУН

п о р Російське вторгнення в Україну (2022) Передумови проросійських заворушень в Україні (2014) Друга холодна війна Революція гідності Анексія Криму Російсько-українська війна (з 2014) Війна на сході України Російсько-українська криза (2021—2022) Російська дезінформація під час російсько-української війни Перебіг Хронологія Бойові дії Вінниччина Вінниця Волинь Луцьк Дніпропетровщина Дніпро Донеччина Авдіївка Волноваха Горлівка Добропілля Маріуполь Мар'їнка Житомирщина Житомир Коростень Малин Овруч Запоріжжя Запоріжжя Бердянськ Бердянський порт Василівка Енергодар Мелітополь Пологи Токмак Івано-Франківщина Івано-Франківськ Делятин Київ і Київщина Київ Бровари Буча Васильків Гостомельський аеропорт Димер Іванків Ірпінь Макарів Славутич Чорнобиль Кропивниччина Кропивницький Луганщина Лисичанськ Рубіжне Попасна Сєвєродонецьк Станиця Луганська Старобільськ Львівщина Львів Яворівська база Миколаївщина Миколаїв Вознесенськ Полтавщина Кременчук Миргород Одещина Одеса острів Зміїний Рівненщина Рівне Сумщина Суми Глухів Конотоп Лебедин Охтирка Ромни Тростянець Шостка Харківщина Харків Балаклія Ізюм Чугуїв Херсонщина Херсон Херсонська операція Антонівка Каховка Нова Каховка Чорнобаївка Чернігівщина Чернігів Городня Крути Ріпки Наслідки Міжнародна реакція Судовий процес проти Росії Резолюція Ради Безпеки ООН 2623 11-та надзвичайна сесія Генасамблеї ООН Санкції проти Росії компанії Валютна криза в Росії Відключення Росії від SWIFT Репарації з Росії Операція «Оскар» Антипутінська коаліція Пришвидшений вступ України до ЄС Протести Протести на окупованих територіях Протести в Росії Біло-синьо-білий прапор Евакуація Міграційна криза Переговори Тристороння зустріч глав МЗС Воєнні злочини Бородянська, Бучанська та Маріупольська різанини Ракетний удар по станції Краматорськ Евакуація населення ДНР та ЛНР Втрати Живої сили Список загиблих російських офіцерів Ищи своих Окопи росіян у Рудому лісі Техніки Аварія Ту-141 у Загребі МРК «Самум» ВДК «Саратов» Знищення Крейсер «Москва» Знищення Інфраструктури Знищення Ан-225 Пожежа на нафтобазі у Василькові Авіабаза «Міллерово» Вибухи під Бєлгородом Рейкова війна в Білорусі «Namura Queen» «Millennial Spirit» Об'єктів культури Українська культурна спадщина під час вторгнення У культурі Мем А я зараз вам покажу, звідки на Білорусь готувався напад Битва за Techno House Пісня Байрактар Доброго вечора, ми з України Ой у лузі червона калина Українська лють Чом тобі, вороже, не спиться? Символ Марка «Русскій воєнний корабль, іді… !» Привид Києва Півник васильківської майоліки пес Патрон r/Place Слоган «Где вы были восемь лет?» «Нет войне!» «Русский военный корабль, иди на хуй» Театр Театр часів Російсько-української війни Телебачення #UAразом Пов'язані теми Ставка Верховного Головнокомандувача Інтернаціональний легіон ТРО Участь Білорусі у вторгненні РФ до України Участь Чечні у вторгненні РФ до України Кадирівці Замахи на Зеленського Міжнародно-правовий статус ДНР та ЛНР IT-армія України Візит Папи Римського Франциска до України Маркування військової техніки ЗС РФ Stop Bloody Energy Commons Категорія Портал ВікіПроєкт