Нахман із Брацлава | |
---|---|
Народився | 4 квітня 1772[1][2][3] Меджибіж, Подільське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита |
Помер | 16 жовтня 1810[1][2][3] (38 років) Умань, Київська губернія, Російська імперія ·туберкульоз |
Поховання | Умань |
Країна | Річ Посполита Російська імперія |
Діяльність | рабин, ребе |
Галузь | рабин |
Відомі учні | Натан із Брацлава |
Знання мов | іврит[4] і їдиш |
Magnum opus | Likutei Moharand і Tikkun HaKlalid |
Конфесія | юдаїзм |
Раббі Праведний Нахман із Брацлава (в розмовній мові — Ребе Нахман) (4 квітня 1772, Меджибіж — 16 жовтня 1810, Умань) — засновник брацлавського (бресловського) хасидизму.
Правнук засновника хасидизму Ісраеля Баал Шем Това. Батьки: р. Сімха син р. Нахмана з Городенки (одного з найближчих учнів та послідовників Баал Шем Това) і ребецне Фейга, внучка Баал Шем Това.
Р. Нахман виріс у домі самого Баал Шем Това, який успадкували його батьки. Дитинство р. Нахмана минуло в атмосфері, насиченій хасидськими переказами. Незадовго до бар-міцви (13 років) він склав збірку афоризмів на теми різноманітних проявів єврейського духовного життя «Книга моральних якостей». Після свого одруження в 13 років р. Нахман поселився в Осятині (Старій Осоті) в тестя. Р. Нахман багато часу проводив в молитвах і усамотненій медитації у сусідньому лісі, постійно постився і поглиблено вивчав Кабалу. Після смерті тестя переїхав до Медведівки, де почав формуватися особливий стиль майбутнього брацлавського хасидизму.
Р. Нахман почав різко виступати проти деяких лідерів хасидизму, звинувачуючи їх в занепаді хасидського руху. У 1798 здійснив поїздку в Ерец Ісраель, побував у Цфаті і Тверії, але не зміг добратися до Єрусалима через нашестя Наполеона I.
З 1800 року Нахман проживав у Медведівці, згодом переїхав до Златополя.[5] Тут від туберкульозу померла його дружина[6] й була похована на місцевому єврейському цвинтарі.
Після повернення відновилася жорстока боротьба р. Нахмана з багатьма лідерами хасидизму, що отримала в літературі брацлавських хасидів назву й'мей а-царот («час мук»). Р. Нахману довелося декілька разів змінити місце проживання. За цей час він відвідав синагоги, в тому числі і Велику синагогу в Дубно на Волині (тепер Рівненська область), одну з найбільших в Україні, і могили родичів там же. Остаточно р. Нахман поселився в Брацлаві (в єврейській транскрипції — Брослев), який став центром його «двору». Тут р. Нахман познайомився з р. Носоном (Натаном) Штернгарцем, який став його найближчим послідовником і згодом присвятив своє життя для збереження спадщини р. Нахмана та поширення його вчення[7].
У 1810 р. раббі Нахман, відчуваючи близьку смерть, вирішив поселитися в Умані, де за декілька років до його народження відбулося гайдамацьке повстання і постраждало чимало євреїв. «На жаль, деякі душі не можуть знайти прихисток і залишаються пропащими, Рабін Нахман вважав, що втрачені душі під час уманської різні — втрачені, тіла тисяч жінок і дітей, коли Раббі Нахман вперше прибув до Умані — він побачив цю могилу, і назвав її садом, він сказав своїм послідовникам, щоб його там поховали — в полі Розправи, як він сказав — його душа — втішить души жертв». Там він помер 16 жовтня від сухот і був похований на єврейському кладовищі поруч із загиблими від різні під час повстання гайдамаків — Коліївщини.
Могила раббі Нахмана стала місцем паломництва послідовників його вчення. Це тривало до середини 1920-х років. Під час Другої світової війни могила була зруйнована, а в післявоєнні часи територія старого єврейського кладовища була забудована житловими будинками. Деякі послідовники Нахмана робили спроби розкопати та упорядкувати залишки могили вчителя. І тільки в кінці 1980-х років ця справа набула широкого масштабу[8].
Паломництво відродилося на початку перебудови і особливо після отримання незалежності України. У 1994 році указом Президента України місце поховання рабі Нахмана отримало статус історико-культурного центру[9]. Брацславські хасиди викупили землю, де розташовувалася могила вчителя[джерело?]. У січні 1993 р. під час своєї поїздки в Єрусалим Леонід Кравчук дав згоду на перенесення залишків раббі Нахмана в Єрусалим. Але проти цього виступили лідери брацлавських хасидів, бо це суперечило волі покійного. У 1996 р. двоє ізраїльських хасидів вчинили спробу викрадення останків Нахмана для перепоховання, але їм перешкодила українська міліція[10].
Нині на Рош га-Шана, юдейський Новий рік, тисячі брацлавських хасидів приїжджають на могилу цадика. У 2015 р. їх було до 30 тисяч[11], 2016 року — більше 31 тисячі[12].
21 грудня 2016 року в Умані на могилі цадика Нахмана вчинено акт вандалізму — приміщення було залито червоною фарбою та в нього була підкинута відрізана свиняча голова із зображенням свастики. Розслідування цього злочину в могильному комплексі «Цадика Нахмана» в Умані взяв під особистий контроль генеральний прокурор України[13][14].
Музика породжена духом пророків і містить в собі силу, здатну підняти кожного до рівня пророчого натхнення.
Ти знаходишся там, де твої думки. Отож, попіклуйся про те, аби твої думки знаходилися там, де ти хочеш бути.
Все у світі — все, що існує, і все що відбувається — це випробовування, призначення якого — дати тобі свободу вибору. Вибирай з розумом. Знай! Весь світ — дуже вузький міст… і головне, зовсім не боятися!
В останні роки з'явилося декілька «таємних» праць р. Нахмана. Серед них у 2006 р. — видіння про пришестя месії Мегілот старім («Сувії таємниць»), записане р. Натаном зі слів вчителя в 1806 р. в закодованому вигляді і яке 200 років вважалося втраченим.[15]
Це незавершена стаття про теолога або теологиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2024-10-04 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=807398