Мураєв Євгеній Володимирович

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. Мураєв Євгеній Володимирович
Євгеній Володимирович Мураєв
Євгеній Володимирович Мураєв
Голова Зміївської районної державної адміністрації Харківської області
15 квітня 2010 — 21 листопада 2012
Народився 2 грудня 1976(1976-12-02) (45 років)
Зміїв, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як політик
Місце роботи ХНУ імені В. Н. Каразіна
Громадянство Україна Україна
Освіта ХНУ імені В. Н. Каразіна і Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Політична партія Наші
Батько Володимир Мураєв
Діти Михайло, Ігор
Професія економіст, юрист
Євгеній Володимирович Мураєв на сайті Верховної Ради
Wikiquote-logo.svgВисловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg

Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 — 27 листопада 2014
8-го скликання
Позафракційний
Раніше: Опозиційний блок та Партія регіонів 		27 листопада 2014 — 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Євге́ній Володи́мирович Мураєв (нар. 2 грудня 1976(19761202), Зміїв, Харківська область) — проросійський[1][2][3] український політик, депутат Харківської обласної ради двох скликань, народний депутат України VII і VIII скликань. Власник проросійського пропагандистського телеканалу «НАШ»[4][5].

Член комітету ВРУ з питань податкової та митної політики від Опозиційного блоку (раніше — Партія регіонів). З 3 червня 2016 позафракційний.[6]

Відомий українофобськими заявами[7][8][9][10][11][12][13]. Колишній голова політради партії «За життя»,[14](нині ОПЗЖ) згодом — керівник партії «Наші» (обидві партії орієнтовані на «зближення» України з Росією та, в перспективі на об'єднання України з Росією).[15] Завдяки протекції голови фракції Опозиційний блок у Верховній Раді Вадима Новинського став іподияконом митрополита Бориспільського Антонія (Паканича) УПЦ (МП) в Україні.[16]

Життєпис

Народився у Змієві на Харківщині. Батько Володимир Кузьмич обіймав посаду генерального директора АТЗТ «Рапід». Мати Ольга Олексіївна — доцент кафедри хімії в Харківському університеті міського господарства.

Освіта

Закінчив фізико-математичний ліцей № 27 м. Харкова.

1994—1999 — навчався на економічному факультеті ХНУ, спеціальність «фінанси та кредит» (закінчив з відзнакою).[17]

1996 — представляв Україну на Європейському конгресі студентів у бельгійському Льєжі. Другу вищу освіту здобув у Юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого, який закінчив 2014 року з відзнакою.[джерело?]

Робота у приватному секторі

Обіймав посаду директора ТОВ «Анклав» (гуртова торгівля нафтопродуктами), з 2001 по 2007 рік — директор ТОВ «МКМ-Харків».

2009—2010 — генеральний директор ТОВ «Східна фінансова група».

Політика

2006 — депутат Харківської облради V скликання від партії «Віче». Керівник комісії з питань паливно-енергетичного комплексу, енергозбереження та ЖКГ. Вдруге депутатом облради став у 2010 році від Партії регіонів.

15 квітня 2010 — призначений Януковичем головою Зміївської райдержадміністрації. За час його роботи (за даними облради) Зміївщина піднялася з дев'ятого на друге місце в обласному рейтингу за соціально-економічним розвитком,[18] оздоровленням дітей, у сфері освіти, фізкультури та спорту. За два роки в районі введено в експлуатацію три свердловини для питної води,[19] два очисних комплекси-біоплато, організовано збір твердих побутових відходів, почато будівництво соціального житла, запущено програму реконструкції музеїв і пам'ятників. У двох населених пунктах на 12,5 % було знижено вартість тепла для населення.

Під час його головування розгорнувся скандал довкола НПП «Гомільшанські ліси», де за його поданням змінили керівника.[20] На думку наукових працівників парку, діяльність новопризначеного Севєріна І. О. завдавала шкоди парку та була спрямована на отримання фінансової вигоди.[21][22][23]

21 листопада 2012 — звільнений з посади голови району у зв'язку з обранням до ВРУ у мажоритарному окрузі № 181.[24]

У червні 2013 року в числі 148-ми народних депутатів України підписав Звернення депутатів від Партії регіонів і КПУ до польського Сейму з проханням «визнати Волинську трагедію геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів».[25]

В одному зі своїх інтерв'ю Дмитру Гордону політик підтвердив, що він у 2014 році вивозив колишнього прем'єр-міністра України Миколи Азарова за межі України. За словами Мураєва, колишній посадовець пропонував відвезти себе до Бєлгорода.[26]

26 жовтня 2014 — переобраний до парламенту за тим же округом. Член Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики. 31 березня 2015 став «міністром» економічного розвитку і торгівлі так званого «опозиційного уряду».[27]

2014 — став власником харківського інтернет-каналу «Робінзон ТВ», сайту MIGnews та новинного телеканалу NewsOne. З того часу телеканал використовується для антиукраїнської пропаганди.[28][29]

21 вересня 2018 — вийшов з партії «За життя» і створив проросійську партію «Наші».[30]

14 грудня 2018 року Мураєв в етері свого телеканалу «Наш» заявив, що йде в президенти. 15 січня 2019 року ЦВК зареєструвала Мураєва кандидатом у Президенти України.[31] 7 березня 2019 року прийняв рішення про зняття своєї кандидатури на виборах президента на користь Олександра Вілкула.[32] У лютому 2019 року представники «Національного корпусу» розгромили низку сітілайтів у Харкові з рекламою проросійських кандидатів, зокрема, і Євгенія Мураєва[33]. Також під час агітаційної кампанії Виборів Президента України 2019 року фіксувались факти поширення агітаційної продукції від імені Євгенія Мураєва без вихідних даних, що є порушенням законодавства[34].

Виходячи з даних аналітиків ІА «Слово і діло» за час перебування Євген Мураєв на посаді народного депутата VIII скликання ВРУ, зміг виконати 28 % обіцянок[35].

25 грудня 2018 року на Мураєва було накладено санкції Російської Федерації. Крім Мураєва до санкційного списку в той час потрапили політики від «Опозиційного блоку» Андрій Клюєв, Вадим Новинський, Олександр Вілкул, Геннадій Труханов та ін.[36]

У лютому 2019 року Євгеній Мураєв був допитаний у Генеральній прокуратурі України як свідок у справі щодо свого можливого ухилення ним самим від сплати податків та зборів в особливо великих розмірах, але він відмовився давати будь-які свідчення, пославшись на 63 статтю Конституції України[37].

Очолив виборчий список партії «Опозиційний блок» на парламентських виборах 2019 року.[38]

22 січня 2022 року уряд Сполученого Королівства під час російсько-української кризи звинуватив Російську Федерацію в прагненні замінити уряд України за допомогою військової сили та замінити його проросійською адміністрацією на чолі з Євгенієм Мураєвим. Росія заперечила ці звинувачення, заявивши, що це «свідчення того, що саме країни НАТО на чолі з англосаксонцями загострюють напруженість навколо України».[39] Міністр закордонних справ Ліз Трасс написала в Twitter, що Сполучене Королівства «не потерпить змову Кремля щодо встановлення проросійського лідерства в Україні» на чолі з Євгенієм Мураєвим.[40][41][42] Мураєв заперечував будь-який такий план.[43] Росія відкинула звинувачення як «дезінформацію».[44]

Голосування у парламенті

Євген Мураєв є одним з народних депутатів 7-го скликання, які проголосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року.[45][46]

У 2017 році Мураєв взяв участь тільки у 0,4 % голосувань у парламенті, пропустивши 99,6 % голосувань.[47][48]

У 2018 році Мураєв пропустив 99,11 % голосувань у Верховній Раді.[48]

Погляди

Білборд з рекламою партії "Наші" та з зображенням Мураєва. Харківська область, місто Первомайський, вулиця Жовтнева. 2018 рік.

Війна на сході України та анексія Криму

З початком Російсько-української війни заявив, що це — «громадянський конфлікт», відзначивши, що обидві сторони отримують підтримку від іноземних держав: Україна зі сторони США, а сепаратисти — Росії.[49]

Збрехав, що у звільненні Маріуполя від проросійських сепаратистів з української сторони брали участь американські «солдати Greystone та Blackwater».[50][51][52][53]

Стверджує, що теперішній українській владі вигідне продовження війни, оскільки «повернення в електоральне поле ще 5 млн голосів […] буде означати закінчення цього режиму».[54]

Вважає, що тимчасова анексія Криму була вигідна українській владі, оскільки разом з півостровом з електорального поля зникли два мільйони «незгодних голосів». Заявив, що визнає півострів українським.[55]

Державний устрій

Є прихильником децентралізації, федералізації та розширення повноважень регіонів.[56]

Мовне та культурне питання

Виступає проти декомунізації та за збереження символів комуністичного режиму, як «історичної і культурної пам'яті».[57]

Зовнішня політика

Заявив, що «в НАТО на Україну не чекають».[58] Вважає, що питання вступу до НАТО потрібно вирішувати на всеукраїнському референдумі, нав'язуючи свою точку зору за допомогою власного проросійського пропагандиського новинно-політичного телеканалу «НАШ».

Євромайдан

30 листопада 2017 року назвав Революцію гідності «державним переворотом», що викликало скандал та пікетування телеканалу NewsOne.[59] 3 грудня 2017 року активісти почали блокування входу до телеканалу з вимогою до власника вибачитись за зневажливі слова щодо Євромайдану та припинити прокремлівську пропаганду.[60][61]

Ставлення до українців — жертв путінських репресій

7 червня 2018 року заявив, що політичний в'язень путінського режиму Олег Сенцов «готував вибухи і підпали» і «для частини населення» є терористом[62][63]. Це викликало негативну реакцію низки політиків, зокрема міністр Арсен Аваков назвав Мураєва «покидьком».[64] Депутат ВРУ від «Народного фронту» Сергій Пашинський звернувся в СБУ і Генпрокуратуру з вимогою порушити кримінальну справу проти Мураєва за статтями «державна зрада» і «завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину», депутат від БПП Ірина Геращенко запропонувала колегам бойкотувати етери NewsOne до отримання публічних вибачень його власника «перед Сенцовим і перед усіма політв'язнями»[65].

Після численних вимог принести вибачення Сенцову[63] Мураєв записав відеозвернення, де заявив, що українська влада «кинула Олега разом з Кримом» (говорячи про російську окупацію АРК), тож йому шкода, що українська влада «використовувала політв'язнів у своїх цілях»[66]. Згодом у Facebook написав, що не називав Сенцова терористом, бо «не бачив матеріалів справи і не є судом»[67].

Расистські висловлювання

За повідомленням Детектор медіа, 1.09.2021 в спецетері проросійського телеканалу «Наш» Мураєв дозволив собі расистські висловлювання щодо сучасного етнічного та релігійного складу населення Парижу та Брюселю. Телеканал спробував приховати частину етеру, де прозвучали ці висловлювання[68].

Громадська діяльність

Виступив як організатор змагань зі спортивних бальних танців «Кубок Віденського вальсу — VW», який 2015 року отримав статус відкритих всеукраїнських змагань, як IV тур «Гран-прі Слобожанщини 2014—2015»[69].У Харківській області щорічно проводяться всеукраїнські змагання з самбо на кубок Мураєва[70] та два етапи кубку з автоперегонів, де Мураєв бере участь[71].

За ініціативою Мураєва обладнані дитячі навчально-виховні комплекси в Соколово, Змієві та Яковлівці Лозовського району. З 2012 року в окрузі встановлено більше 100 дитячих і спортивних майданчиків[72].

Приділяє увагу комуністичній військово-історичній тематиці. За підтримки очолюваної Мураєвим райдержадміністрації 2010 і 2011 року у Зміївському районі проходили «Вахти пам'яті», організовані військово-патріотичним об'єднанням «Орієнтир». У результаті польових пошукових робіт, проведених цим об'єднанням, були знайдені рештки 37 невідомих солдатів, загиблих 1943 року[73] та частини підірваного радянського танку КВ-1[74].

За ініціативи Мураєва проводився ремонт та встановлення радянських пам'ятників та знаків, реконструкція краєзнавчого музею, видані «Книга пам'яті Зміївщини», «Соколово: забытые герои»[75], «Широнинцы: подвиг без цензуры».[76]

Сім'я

7 квітня 2017 розлучений,[77] колишня дружина — Валерія Олегівна Мураєва, середня дочка підприємця та народного депутата України Олега Тарана. Має двох синів від першого шлюбу — Міхаїла (2007) та Ігоря (2009).[78]

За інформацією ЗМІ, коханкою Мураєва є харківська акторка Катерина Гордієнко (1993 р.н.), яка знімається в російських фільмах: пропагандистському «Спасибі діду за перемогу», «Новорічний переполох» (з акторами-українофобами) та інших.[79][80]

Нинішня дружина Катерина Гордієнко (Мураєва) — юрист і актриса[81], у 2020 році у пари народилася дочка,[джерело?] у 2021 році — син.[82]

Нагороди

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мураєв Євгеній Володимирович

Примітки

  1. ↑ Євген Мураєв: Крим російський, Сенцов - терорист, в Україні громадянська війна. galinfo.com.ua (укр.). galinfo. 18 січня 2019. Процитовано 23 червня 2021. 
  2. ↑ "Російська агентура": журналіст Бутусов ледь не побився з Мураєвим в ефірі "Україна24". espreso.tv (укр.). espreso.tv. 2 квітня 2021. Процитовано 23 червня 2021. 
  3. ↑ Володимир Пиріг (18 червня 2021). Олігарх Вадим Новинський веде перемовини про купівлю телеканалу «Наш».Наразі телеканал належить проросійському політику Євгенові Мураєву. zaxid.net (укр.). zaxid.net. Процитовано 23 червня 2021. 
  4. ↑ Альтернативно проросійський: як працює телеканал «НАШ». radiosvoboda.org (укр.). Радіо Свобода. 02 травня 2021. Процитовано 23 червня 2021. 
  5. ↑ Праві активісти вимагають закрити "проросійський" канал "Наш". Сталися сутички. bbc.com (укр.). BBC. 4 лютого 2021. Процитовано 23 червня 2021. 
  6. ↑ Korrespondent.net. Мураєв вийшов з фракції Опозиційного блоку (рос.). Процитовано 23 жовтня 2017. 
  7. ↑ Українофоб Мураєв заявив, що йому писав пранкер Джокер (ФОТО) — DSnews Новини Києва, України і світу. www.dsnews.ua (укр.). 12 грудня 2019. Процитовано 3 серпня 2020. 
  8. ↑ Коаліція просить СБУ звинуватити Мураєва в держзраді. Українська правда (укр.). Процитовано 3 серпня 2020. 
  9. ↑ Мураєв, “Наші” та “Наш”. УНА-УНСО (укр.). 24 листопада 2018. Процитовано 3 серпня 2020. 
  10. ↑ Нардеп Мураєв назвав Сенцова терористом і спровокував новий скандал. nv.ua (укр.). Процитовано 3 серпня 2020. 
  11. ↑ Тетерук: Для суспільства буде краще, коли всі зрозуміють, що Мураєв – манкурт, ізгой і мати з ним справу – неприйнятно. Процитовано 9 червня 2018. 
  12. ↑ Одіозний політик відомий своїми проросійськими настроями. Влітку він назвав Олега Сенцова «терористом».
  13. ↑ МУРАЄВ ВІД ДОБКІНА ДАЛЕКО НЕ ВПАДЕ: ЩО ВІДОМО ПРО ОДІОЗНОГО ВЛАСНИКА ТЕЛЕКАНАЛА NEWSONE
  14. ↑ МУРАЄВ Євгеній Володимирович. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 31 травня 2018. 
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 21 листопада 2018. 
  16. ↑ Проросійський політик з протекції Новинського став іподияконом УПЦ МП. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 30 травня 2019. Процитовано 31 травня 2019. 
  17. ↑ Мураев, Евгений Владимирович Досье.info
  18. ↑ У рейтингу міст і районів Харківської області з соціально-економічного розвитку за I квартал перше місце посіли Зміївський і Харківський райони Архівовано 23 червня 2016 у Wayback Machine. Харківська ОДА, 18 липня 2012 р.
  19. ↑ У Змієві відкрили нову глибоководну свердловину для забезпечення люде…. archive.is. 16 вересня 2015. Процитовано 9 червня 2018. 
  20. ↑ Гомольшанские леса на Харьковщине хотят «окультурить». 
  21. ↑ ni-severynu-i-o-na-posadi-dyrektora-natsionalnoho-parku-homilshanski-lisy. 
  22. ↑ "Гомольшанським лісам" на Зміївщині бути: в столиці відбудеться акція на захист найкращого національного парку України | Справжня Варта. varta.kharkov.ua. Процитовано 18 грудня 2018. 
  23. ↑ Відкритий лист вчених на захист Національного природного парку «Гомільшанські ліси» | «Зеленый Фронт». www.zfront.org. Процитовано 18 грудня 2018. 
  24. ↑ Результати голосування на виборчих дільницях округу № 181 Архівовано 30 червня 2015 у Wayback Machine. Сайт Центральної виборчої комісії, Вибори народних депутатів України 28 жовтня 2012 року.
  25. ↑ Депутати зі «списку 148-ми»: Ми не зрадники (СПИСОК)
  26. ↑ https://gordonua.com/news/maidan/muraev-azarov-poprosil-mozhesh-menya-otvezti-v-belgorod-ya-otvez-s-nim-byla-dorozhnaya-sumka-nebolshaya-dolzhen-byl-zabrat-cherez-dva-dnya-no-on-uzhe-ne-vernulsya-1105421.html | Мураев: Азаров попросил: «Можешь меня отвезти в Белгород?» Я отвез. С ним была дорожная сумка, небольшая. Должен был забрать через два дня, но он уже не вернулся
  27. ↑ Оппозиционное правительство: кто вошел, как оно будет работать и чего планирует добиться. www.segodnya.ua. Процитовано 7 вересня 2015. 
  28. ↑ Юрій Винничук. Антиукраїнська пропаганда повинна отримувати гостру і фахову відповідь.//Главком, 18 червня 2017
  29. ↑ Телеканал NewsOne активно наповнює ефір антиукраїнськими випадами (огляд преси)//Радіо Свобода, 2 серпня 2017
  30. ↑ Мураєв вийшов з партії "За життя". ukranews_com (ua). Процитовано 21 вересня 2018. 
  31. ↑ Мураєв: новини і свіжі рейтинги на виборах президента України 2019. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 2 березня 2019. Процитовано 1 березня 2019. 
  32. ↑ https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20190307-murayev-znyav-svoyu-kandydaturu-z-vyboriv-prezydenta/ Мураєв зняв свою кандидатуру з виборів президента
  33. ↑ Павел Федосенко (10 лютого 2019). Националисты разгромили восемь ситилайтов с политической рекламой (Видео). NewsRoom. Процитовано 1 травня 2019.  (рос.)
  34. ↑ 19 січня 2019 (Алексей Басакин). Общественники пожаловались в полицию на агитацию Мураева, Каплина и Садового. NewsRoom. Процитовано 5 травня 2019.  (рос.)
  35. ↑ Обіцянки країни чудес. Як працює народний депутат Євгеній Мураєв. Слово і Діло (укр.). Процитовано 9 липня 2019. 
  36. ↑ Под российские санкции попали представители украинской партии "Оппозиционный блок" и лидер партии "Наши". Интерфакс. 26.12.2018. 
  37. ↑ Кандидата у президенти Мураєва допитали в ГПУ. Укрінформ. 13 лютого 2019. Процитовано 30 квітня 2019. 
  38. ↑ З'ясувалося, хто увійшов до першої десятки передвиборчого списку «Опоблоку» Слово і Діло (10 червня 2019)
  39. ↑ UK warns of Russian 'plot' to replace Ukraine government. Deutsche Welle. 23 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  40. ↑ UK warns of Russian 'plot' to replace Ukraine government. Deutsche Welle. 23 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  41. ↑ Michael Schwirtz; David E. Sanger; Mark Landler (22 січня 2022). Britain Says Moscow Is Plotting to Install a Pro-Russian Leader in Ukraine. The New York Times. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  42. ↑ Paul Sonne; John Hudson; Shane Harris (22 січня 2022). U.K. accuses Russia of scheming to install a pro-Kremlin government in Ukraine. The Washington Post. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  43. ↑ Explainer-Who is Yevhen Murayev, named by Britain as Kremlin's pick to lead Ukraine?. Euronews. 23 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  44. ↑ UK warns of Russian 'plot' to replace Ukraine government. Deutsche Welle. 23 січня 2022. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  45. ↑ Повний список депутатів, що голосували за диктаторські закони. uainfo.org. Процитовано 19 березня 2019. 
  46. ↑ Поіменне голосування за проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян (№3879). rada.gov.ua. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 19 березня 2019. 
  47. ↑ Нардепи-прогульники 2017 року. chesno.org. 
  48. ↑ а б Верховна Рада України. Статистика голосувань за вибраний період. rada.gov.ua. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 19 березня 2019. 
  49. ↑ "Народный депутат назвал войну на Донбассе "гражданским конфликтом". 24tv.ua/. Процитовано 19 липня 2017. 
  50. ↑ Евгений Мураев и Алексей Гончаренко в «Вечернем прайме» // Телеканал «112 Украина», 14.06.2016. (рос.)
  51. ↑ Год назад освободили Мариуполь: опубликованы новые видео // Корреспондент.net, 13 июня 2015, 16:57
  52. ↑ Как освобождали Мариуполь от боевиков: раскрыты подробности операции (фото) // Сегодня, Новости Донбасса 13 Июня 2015, 11:57 идти на штурм Мариуполя существующими частями армии и Национальной гвардии невозможно. Единственный вывод, к которому пришли — это необходимость доукомплектования и довооружения новосозданного из участников Майдана добровольческого батальона милиции «Азов»
  53. ↑ "Опоблоківець" Мураєв у прямому ефірі заявив, що на Донбасі воювали американські військові. tyzhden.ua. Процитовано 23 жовтня 2017. 
  54. ↑ Евгений Мураев (23 червня 2017). Евгений Мураев: Войну надо не переквалифицировать, а заканчивать. Процитовано 23 жовтня 2017. 
  55. ↑ Мураев ответил «свободовцу» Ильенко — чей Крым? // «Украинский формат» на NEWSONE 28.03.18 (рос.)
  56. ↑ Евгений Мураев (30 серпня 2017). Евгений Мураев: Единственный вариант для Донбасса — децентрализация. Процитовано 23 жовтня 2017. 
  57. ↑ Закон о декоммунизации противоречит базовым принципам Конституции, — Мураев 4.06.17 (рос.)
  58. ↑ Евгений Мураев: НАТО — как Анджелина Джоли: вы ее хотите, а она вас — нет // «Большой вечер» с Василием Головановым на телеканале NewsOne, 09.01.18 (рос.)
  59. ↑ Український нардеп у прямому ефірі назвав Євромайдан державним переворотом — 24 Канал. 24 Канал. Процитовано 30 листопада 2017. 
  60. ↑ Про пікетування News One в газеті Kyiv Post від 4 грудня 2017
  61. ↑ [1]Петро Кралюк. Гібридна війна на інформаційному фронті. Чи варто блокувати NewsOne?//Радіо Свобода, 8 грудня 2017
  62. ↑ У Раді закликали порушити справу проти депутата Мураєва через його слова про Сенцова. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 8 червня 2018. 
  63. ↑ а б Депутат та власник NewsOne Мураєв назвав Сенцова терористом (відео). Club-tourist (амер.). Процитовано 14 червня 2018. 
  64. ↑ Аваков назвав нардепа Мураєва покидьком за слова про Сенцова
  65. ↑ Коалиция просит СБУ обвинить Мураева в госизмене Українська правда, 08.06.2018
  66. ↑ Евгений Мураев (9 червня 2018). Прости, Олег.... Процитовано 14 червня 2018. 
  67. ↑ Отвечу еще раз и всем оптом: я не могу считать... — Yevgeniy Murayev. archive.is. 11 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018. 
  68. ↑ Зубченко, Ярослав (2 вересня 2021). Канал «Наш» вирізав із запису програми расистські висловлювання Євгенія Мураєва. Детектор медіа. Архів оригіналу за 3 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022. 
  69. ↑ [2] Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. Харків Інфо, 28.04.2015 р.
  70. ↑ Турнир по самбо на призы народного депутата Украины Е. Мураева Медіа Зміїв, 29.04.2013 р.
  71. ↑ Адреналин в крови: под Харьковом прошли гонки на квадроциклах и внедорожниках. MigNews, 16.11.2014 р.
  72. ↑ Мураєв зобов'язується сприяти будівництву дитячих та спортивних майданчиків Слово і Діло. Народний контроль
  73. ↑ История организации Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. ВПО «Ориентир»
  74. ↑ Под Змиёвом откопали танк MediaPort, 11.08.2011 г.
  75. ↑ Презентация книги «Соколово: забытые герои» Медіа Зміїв, 24.06.2014 г.
  76. ↑ Широнинцы: подвиг без цензуры Медіа Зміїв, 16.09.2014 г.
  77. ↑ Єдиний державний реєстр судових рішень. [недоступне посилання з квітня 2019]
  78. ↑ Декларація на сайті НАЗК
  79. ↑ Стало известно имя актрисы, ради которой нардеп Евгений Мураев оставил жену и двоих детей // (рос.)
  80. ↑ «За життя» без Мураева // 10.08.2017 (рос.)
  81. ↑ Мураев рассказал правду о своем семейном положении. kp.ua (ru-RU). Процитовано 9 вересня 2020. 
  82. ↑ Мураев: Это будет сложный год — нас ждут потрясения, но они принесут перемены к лучшему, Наш, 02.01.2022.
  83. ↑ Мураев, Евгений Владимирович ГенштабЪ
Кандидати на посаду Президента України 2019
Зняли кандидатури

Інформація

Стаття Мураєв Євгеній Володимирович в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2022-01-31 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=1479821