Сергій Григорович Кривонос | |
---|---|
Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України | |
12 березня 2019 — 29 грудня 2020 | |
Президент |
Петро Порошенко Володимир Зеленський |
Прем'єр-міністр |
Володимир Гройсман Олексій Гончарук Денис Шмигаль |
Попередник | Гладковський Олег Володимирович |
Перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ | |
31 грудня 2015 — 12 березня 2019 | |
Президент |
Петро Порошенко Володимир Зеленський |
Прем'єр-міністр | Володимир Гройсман |
Народився |
26 липня 1970 (50 років) Кременчук, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
Відомий як | військовослужбовець |
Громадянство |
![]() |
Освіта |
Київське вище загальновійськове командне училище Національний університет оборони України |
Політична партія | Воїни АТО |
У шлюбі з | Олена Кривонос |
Діти | Анна Кривонос |
Звання |
![]() |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Сергі́й Григо́рович Кривоно́с — генерал Збройних сил України, перший заступник Командувача Сил спеціальних операцій ЗС України (2016—2019).
Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2019[1] — 2020[2]).
Народився 26 липня 1970 року у Кременчуці на Полтавщині у родині робітників. Його двоюрідний дід був учителем композиторів Георгія та Платона Майбород[3].
Після закінчення середньої школи навчався в кременчуцькому ПТУ № 19, працював на місцевому НПЗ[3].
У грудні 1988 року був призваний до війська.
В серпні 1990 року вступив на навчання до Київського вищого загальновійськового командного училища, яке після ліквідації - приєднали до Одеського інституту Сухопутних військ, який і закінчив в червні 1994-го.
Того ж року одружився[3]
Командир групи спецпризначення, командир 8 ОПСпП, — двічі виводив полк у найкращі частини ЗС України за підсумками року; на керівних посадах в Командуваннях сухопутних та аеромобільних військ[4]. Брав участь у багатьох міжнародних навчаннях.
В 2014 році, особисто, командував обороною Краматорського аеродрому, котра позначилася значними втратами нападників.
7 жовтня 2014 року був призначений начальником Управління спеціальних операцій Генерального штабу ЗС України. Полковник Кривонос і його команда, у співробітництві з представниками НАТО, розробили Стратегію побудови українських Сил спеціальних операцій. Але, за даними журналіста Юрія Бутусова, начальник Генштабу Віктор Муженко, через особистий конфлікт, негласно усунув Кривоноса від реалізації програми підготовки ССО.
5 січня 2016 року, наказом Міністра оборони України призначений першим заступником командувача Сил спеціальних операцій ЗС України.
12 березня 2019 року, Указом Президента України був призначений заступником Секретаря Ради національної безпеки і оборони України[5].
9 квітня президент Порошенко призначив Кривоноса головою комісії з військово-технічного співробітництва та експортного контролю[6][7], а 7 травня 2019 року - став керівником новоствореної міжвідомчої робочої групи з підготовки пропозицій щодо зміцнення обороноздатності держави[8][9]. Але 29 листопада 2019 року, президент Володимир Зеленський, звільнив Кривоноса з посади керівника групи[10].
У травні 2019 року, секретним Указом Президента України, заступник Секретаря РНБО України Сергій Кривонос отримав звання генерал-майора[11].
29 грудня 2020 року, президент Володимир Зеленський звільнив Кривоноса з посади заступника Секретаря РНБО України[2].
5 червня 2021 року, Сергія Кривоноса було звільнено з військової служби в Збройних Силах України[12].
5 лютого 2019 року, Центральна виборча комісія зареєструвала Кривоноса кандидатом на пост Президента від партії «Воїни АТО»)[13]. 6 березня 2019 року він зняв кандидатуру з виборів[14], підтримавши Петра Порошенка на виборах[15].
Я виважено оцінюю кожен свій крок. Тому, поки йде війна і вірогідність відкритої агресії зі сторони нашого головного ворога Російської Федерації є занадто великою, мені прийшлося прийняти зважене та дуже не просте для себе рішення щодо зняття своєї кандидатури з подальшої гонки за пост Президента України. Вважаю сьогодні в тих умовах, яких знаходиться держава, не доцільним зміну Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. — Сергій Кривонос, 6 березня 2019.
Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=1792689