Жорж Сера

Жорж-П'єр Сера
фр. Georges-Pierre Seurat
Народження	2 грудня 1859; Париж, Французька імперія
Смерть	29 березня 1891 (31 рік)
	Париж, Французька республіка
Поховання	Пер-Лашез :
Національність	француз
Країна	Франція
Жанр	жанрове малярство, пейзаж і портрет
Навчання	Національна вища школа красних мистецтв
Діяльність	художник, рисувальник, архітектурний кресляр
Напрямок	живопис
Вчитель	Henri Lehmannd
Відомі учні	Charles Angrandd
Твори	Недільний день на острові Гранд-Жатт і Bathers at Asnièresd
Автограф
	Жорж Сера у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сера.

Жорж-П'єр Сера́ (фр. Georges-Pierre Seurat; 2 грудня 1859 — 29 березня 1891) — відомий французький художник-неоімпресіоніст, засновник течії дивізіонізму і пуантилізму, творець пуантилістської манери малювання.

Життєпис

Молоді роки

Народився у Парижі, у родині судового пристава Антуана-Хрисостома Сера та Ернести Февр. Його батько більше часу проводив у погребі, де зробив собі молитовню, ніж із рідними.

Почав малювати з раннього дитинства. Вже в 15 років він поступив до муніципальної школи малюнку. В цей час він захоплюється книгою Шарля Блана «Граматика мистецтва малюнку». В 1878 році дев'ятнадцятирічний юнак став учнем Академії витончених мистецтв. Але більше вчиться самостійно, менше бере від вчителів, більше з бібліотек.

Замолоду був скутим, малослівним та навіть понурим. Втім, коли починаються при ньому дискусії про мистецтво, він стає різким та палким у своїх висловах, іноді навіть агресивним. Але це були окремі випадки: коли тема змінюється, він також стає стриманим та мовчазним.

Творчість

Після того, як Сера потрапив на виставку імпресіоністів, він покинув навчання у Школі витончених мистецтв. Жорж вирішує розробити власний мистецькій стиль. Він відкриває власну майстерню. Тут він багато працює. Одну з картин — «Купання в Аньєрі» — він пропонує для виставки імпресіоністів. Але роботу не прийняли.

Незабаром Жорж Сера знайомиться з Полем Сіньяком на зборах групи «Незалежних». Під час поїздки до моря Сера написав декілька морських видів, наносячи на полотно дрібні крапки, не змішуючи кольорів. Це було народження пуатилізму. Водночас Жорж знайомиться з Камілем Піссарро, роботи якого суттєво вплинули на погляди молодого художника.

1885 року Жорж Сера знайомиться з Мадлен Кноблох. 16 лютого 1890 року у фактичному шлюбі в них народжується син П'єр-Жорж. У 1886 році на восьмій виставці імпресіоністів було представлено чимало картин Жоржа Сера та його послідовників-пуантилістів. Ці картини залишили різне враження як у глядачів, так і у колег-художників. А Сера дедалі більше намагається наблизити живопис до математичного рівняння. Він вважав, якщо є закон кольору, то можливо привести до гармонійного єднання усі лінії картини. Він пише картини «Парад», «Канкан». Але всі вони були негативно сприйняті критикою.

Останньою картиною Жоржа Сера став «Цирк». Вона була виставлена на Сьомій виставці у Салоні «Незалежних», але знову глядачі проігнорували його роботу.

26 березня 1891 року Сера захворів на дифтерит. За три дні його не стало. А через два тижні від тієї ж хвороби помер його син.

Галерея

Купальщики у Ан'єрі
The Suburbs, 1882–83, Musée d'art moderne de Troyes
Seurat, 1881, Overgrown slope, oil on canvas, Dallas Museum of Art
The Seine and la Grande Jatte – Springtime 1888, Royal Museums of Fine Arts of Belgium
Недільний день на острові Гранд‑Жатт (Study for A Sunday Afternoon on the Island of La Grande Jatte, 1884–85, Metropolitan Museum of Art)
The Laborers 1883, National Gallery of Art Washington, DC.
Парад. Музей мистецтва Метрополітен
Вид на Сену. Музей мистецтва Метрополітен
Кошення трави. Музей мистецтва Метрополітен
Садівник. Музей мистецтва Метрополітен
Цирк (1891), Париж, музей Орсе
Канкан^[fr], (1889–90), полотно, олія, 170 х 141 см, Музей Креллер-Мюллер, Оттерло^[nl]
Молода жінка, що пудриться, (1888–90), полотно, олія, 95,5 х 79,5 см, Інститут Курто
Seurat, 1879–80, Landscape at Saint-Ouen, oil on panel, Metropolitan Museum of Art
Seurat, 1879, Flowers in a vase, oil on canvas, Fogg Museum
Fishing in The Seine, 1883, Musée d'art moderne de Troyes
View of Fort Samson 1885, Hermitage Museum, St. Petersburg
Models (Les Poseuses), 1886–1888, Barnes Foundation, Philadelphia
Gray weather, Grande Jatte, 1888, Philadelphia Museum of Art
The Eiffel Tower 1889, California Palace of the Legion of Honor, San Francisco

Малюнки

Вишивка (мати художника). Музей мистецтва Метрополітен
Seated Nude, Study for Une Baignade, 1883, Scottish National Gallery
L'Écho, study for Une Baignade, Asnières (Bathing Place, Asnières), 1883–84, Yale University Art Gallery
Child in White, 1884–85, Solomon R. Guggenheim Museum
Joueur de trombone (Study for Parade de cirque), 1887, private collection
Study after "The Models", 1888, National Gallery of Art

Див. також

Пуантилізм (живопис)
6678 Сера — астероїд, названий на честь художника^[3].

Примітки

↑ Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 315.
d:Track:Q13413655 d:Track:Q13413705 d:Track:Q90
↑ ^а ^б ^в https://rkd.nl/explore/artists/72100
↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела

Життя та творчість Сера на сайті Картини Імпресіоністів
Картини Жоржа Сера
Сайт про Жоржа Сера
Rewald, Studies in Post-Impressionism, NY: Harry N. Abrams, 1986

Посилання

Сера // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7725634"_data-entity-id="Q13413655"><i_class="wef_low_priority_links">[[:d:Q13413705|Moiroux&nbsp;J.]]</i>_[http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k6423517n_Le_cimetière_du_Père-Lachaise]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Париж|Paris]]:_1908._—_P.&nbsp;315.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q13413655]][[d:Track:Q13413705]][[d:Track:Q90]]</div>-1] Moiroux J. Le cimetière du Père-Lachaise — Paris: 1908. — P. 315.
d:Track:Q13413655 d:Track:Q13413705 d:Track:Q90

[[https://rkd.nl/explore/artists/72100_https://rkd.nl/explore/artists/72100]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-2] а ^б ^в https://rkd.nl/explore/artists/72100

[3] Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

[1]

[2]

[3]