Жмак Володимир Миколайович

  1. Домашня сторінка
  2. Українська Вікіпедія
  3. Жмак Володимир Миколайович
Жмак Володимир Миколайович


Прапор
 Заступник голови Одеської обласної державної адміністрації
з 9 липня 2015 року
Президент: Петро Порошенко
Губернатор: Міхеіл Саакашвілі
 
Народження: 16 березня 1964(1964-03-16) (57 років)
Чорнобиль, Київська область, Українська РСР, СРСР
Національність: українець
Країна: Україна Україна
Освіта: Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка
Нагороди:
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 Медаль «Захиснику Вітчизни»
Ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників»
Орден Червоної Зірки Медаль «За відвагу» Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту» Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»
Заслужений юрист України

Володи́мир Миколайович Жмак (нар. 16 березня 1964(19640316), Чорнобиль, Іванківський район, Київська область, УРСР) — |український юрист, бізнесмен, громадський діяч. Ексзаступник Голови Одеської обласної державної адміністрації з 9 липня 2015 року.

Екс-голова правління акціонерного товариства «Укрзалізниця» (2020-2021)[1][2][3].

Біографія

Народився 16 березня 1964 року в м. Чорнобиль, Київської області.

09.1981 до 10.1981 — учень слюсаря з ремонту автомобілів автоколони 3 Автобази № 1 Київського автотресту, м. Київ.

12.1981 до 09.1982 — регулювальник радіоапаратури 2, 3-го розряду Південного Головного монтажного управління засобів зв'язку, м. Київ.

09.1982 до 11.1984 — строкова військова служба в збройних силах СРСР, обмеженому контингенті ОКСВА радянських військ в Афганістані (розвідка). Є членом правління ГО "Спілка ветеранів Афганістану Шевченківського району м. Києва «Місія».

01.1985 до 08.1985 — регулювальник радіоапаратури 4 розряду Головного монтажно-технологічного управління «Юг», м. Київ.

08.1985 до 06.1990 — студент Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, м. Київ, факультет міжнародних відносин. Навчався разом із Петром Порошенком і Міхеілом Саакашвілі.[4]

Післядипломну освіту отримав в Інституті європейської освіти (Турин, Італія), у бізнес-школі Міжнародного інституту управлінського розвитку IMD (Лозанна, Швейцарія), отримав диплом про додаткову вищу освіту Державного університету нафти і газу імені І. М. Губкіна (Москва, Росія).

1988 до 1991 — юрисконсульт, кооператив «Юрвнешсервис».

1991 до 2006 — комерційний директор, управляючий партнер юридичної фірми «Луара-Киев Интернешнл» (ЛКІ), м. Київ.

1997 до 2005 — член наглядової ради АТ «Київстар», м. Київ.

2006 до 2010 — радник президента АТ «Київстар», м. Київ.

2010 до 2011 — голова наглядової ради АТ «ІТТ-Плаза», м. Київ.

2011 до 2012 — виконавчий директор товариства з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Коммерс», м. Київ.

2012 до 2012 — президент підприємства з іноземними інвестиціями «ТНК-Україна», м. Київ.

10.2012 до 2015 — президент підприємства з іноземними інвестиціями «РН-Україна», м. Київ.

2015 до 2016 — перший заступник голови Одеської обласної державної адміністрації.[4]

У 2017 році долучився до команди «Eastern Consulting Group».

З 05.2019 — голова наглядової ради ДП МА Бориспіль.[5][6][4]

26 серпня 2020 року став головою правління АТ «Укрзалізниця».[2][7] 17 березня 2021 року був звільнений з посади голови АТ «Укрзалізниця»[3]

Політична діяльність

Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2017)

2014 року невдало балотувався до Київради від блоку УДАР, Блоку Петра Порошенка та Третьої української республіки Юрія Луценка.[4]

Статки

Володимир володіє 4 квартирами та особняком в Гореничах, де проживає. Дружина має у власності дві квартири: одну у Києві і ще одну — у Франції. Ще на сім'ю записано будинок в Ржищеві, кілька нежитлових приміщень в Києві і 6 земельних ділянок.[6][8]

На сім'ю записано два авто:[6] LEXUS GX 460 (2012 р.в.) і Renault Espace (2012 р.в.).

За 2014 рік сім'я задекларувала 6 млн грн доходу, з них у Володимира — 5 млн грн.[9]

У 2019 році сім'я мала бізнес-інтереси в 3 галузях: освіта (Заклад освіти l ступеня Рікікі), продаж вина (ТОВ Винолюб) і консалтінг (ТОВ Істерн консалтинг груп).[10]

Сім'я

Дружина — Нюбла Жмак Маріанн Жермен Деніз. Четверо дітей: 3 сина та дочка.[9] Старший син і дочка вже живуть окремо від батьків, молодші двійнята — з батьками.[6]

Нагороди

Примітки

  1. ↑ Уряд призначив нового керівника "Укрзалізниці". Економічна правда. 26 серпня 2020. Процитовано 26 серпня 2020. 
  2. ↑ а б Про призначення Жмака В. М. головою правління акціонерного товариства “Українська залізниця”. Кабінет Міністрів України. 26 серпня 2020. Процитовано 27 серпня 2020. 
  3. ↑ а б Жмака звільнили з посади очільника Укрзалізниці. 
  4. ↑ а б в г Профайл | Товарищ Порошенко, зам Саакашвили: у УЗ новый глава — Владимир Жмак. Что о нем надо знать, Ліга. БИЗНЕС, 26.08.2020
  5. ↑ Декларація на сайті НАЗК, 2019
  6. ↑ а б в г д е Друг Саакашвили, а жена-француженка открыла в Киеве магазин вина. Чем известен новый глава «Укразализныци» Жмак, POLITICA.COM.UA, 28 серпня 2020
  7. ↑ Голова "Укрзалізниці" Володимир Жмак: Я не збираюся воювати з великим бізнесом. Я покажу їм вигоди. Економічна правда. 29 вересня 2020. Процитовано 3 жовтня 2020. 
  8. ↑ Маєток за 5 мільйонів, озеро та квартира у Франції. Чим ще володіє новий голова «Укрзалізниці»?, СТОПКОР, 25.09.2020
  9. ↑ а б Жмак Володимир Миколайович, 2014, Щорічна, Bihus.info
  10. ↑ Жмак Володимир Миколайович, 2019, Щорічна, Bihus.info
  11. ↑ Указ Президента України від 29 вересня 2009 року № 778/2009 «Про відзначення державними нагородами України активістів ветеранського руху».
  12. ↑ Указ Президента України від 25 травня 2009 року № 348/2009 «Про відзначення державними нагородами України».

Джерела

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жмак Володимир Миколайович
Ця стаття містить перелік посилань, але походження окремих тверджень залишається незрозумілим через брак внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. Зверніться на сторінку обговорення для ознайомлення з поясненнями та прикладами проблеми, та допоможіть виправити недоліки. (жовтень 2017)
Керівники Укрзалізниці
Президент Укрзалізниці

Олійник (1991—1993)

Генеральні директори Укрзалізниці

Железняк (1993—1997) • Слободян (1997—2000) • Кірпа (2000—2004) • Корнієнко (2005) • Афтаназів (2005) • Гладкіх (2005—2006) • Козак (2006—2007) • Науменко (2007) • Мельничук (2007—2008) • Костюк (2008—2011) • Козак (2011—2012) • Болоболін (2013—2014) • Остапюк (2014) • Бланк (в. о.) (2014—2015) • Завгородній (в. о.) (2015)

Голови правління ПАТ «Укрзалізниця»

Завгородній (в. о.) (2015—2016) • Кравцов (в. о.) (2016) • Жураковський (в. о.) (2016) • Бальчун (2016—2017) • Кравцов (в. о.) (2017—2020) • Марчек (в. о.) (2020) • Юрик (в. о.) (2020) • Жмак (з 2020)

Голова правління
Ukrzaliznytsya.svg
Члени правління
Регіональні філії
Філії

Відомча воєнізована охорона • Вінницятрансприлад • Головний інформаційно-обчислювальний центр • Дарницький вагоноремонтний завод • Енергозбут • Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень • Медіацентр «Магістраль» • Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут залізничного транспорту • Панютинський вагоноремонтний завод • Пасажирська компанія • Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту • Проектно-конструкторське технологічне бюро інформаційних технологій • Рефрижераторна вагонна компанія • Старокостянтинівський завод залізобетонних шпал • Стрийський вагоноремонтний завод • Українська залізнична швидкісна компанія • Центральна станція зв'язку • Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд • Центр забезпечення виробництва • Центр з ремонту та експлуатації колійних машин • Центр охорони здоров'я • Центр професійного розвитку персоналу • Центр сервісного забезпечення • Центр транспортного сервісу «Ліски» • Центр транспортної логістики • Центр управління промисловістю

Інформація

Стаття Жмак Володимир Миколайович в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Про сторінку

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2021-06-14 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=1975550