Білозір Оксана Володимирівна

Білозір Оксана Володимирівна
1-й Міністр культури і туризму України
	16 травня 2005 — 27 вересня 2005
Президент	Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр	Юлія Тимошенко
Попередник	—
Наступник	Ігор Ліховий
5-й Міністр культури і мистецтв України
	4 лютого 2005 — 16 травня 2005
Президент	Віктор Ющенко
Попередник	Юрій Богуцький
Наступник	—
Народилася	30 травня 1957 (65 років); с. Смига
Відома як	політична діячка, студійна виконавиця
Місце роботи	КНУКіМ
Країна	Україна
Alma mater	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Політична партія	Блок Петра Порошенка
У шлюбі з	Роман Недзельський
Професія	співачка
Релігія	Українська греко-католицька церква
	Білозір Оксана Володимирівна на сайті Верховної Ради
	Висловлювання у Вікіцитатах
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білозір.

Білозір Оксана Володимирівна у соціальних мережах
	Білозір Оксана Володимирівна на сайті Facebook
	Білозір Оксана Володимирівна на сайті Telegram
	Білозір Оксана Володимирівна на сайті YouTube

Оксана Володимирівна Білозі́р (дівоче прізвище — Розумкевич; нар. 30 травня 1957, Смига, Рівненська область, УРСР) — українська артистка, громадська і політична діячка.

Народна артистка України (1994); Народний депутат України IV, V, VI, VIII скликань, Міністр культури і мистецтв України (з 4 лютого 2005 — 16 травня 2005), Міністр культури і туризму України (з 16 травня 2005 — 27 вересня 2005) голова Всеукраїнської громадської організації «Українська взаємодопомога» (з 2003); голова громадського об'єднання «Всеукраїнське об'єднання жінок-депутатів» (з 2008), заступниця голови Національної комісії з питань закордонних українців (з 2006).

Життєпис

Батько — Володимир Йосипович Розумкевич (нар. 1930, походить зі села Тустоголови, тепер Тернопільський район^[2], Тернопільська область) — пенсіонер; матір Ніна Василівна (1933–2004); чоловік Недзельський Роман Стефанович (нар. 10 червня 1967) — генеральний директор ДП "Національний палац мистецтв «Україна»; перший чоловік — композитор Ігор Білозір; сини Андрій Білозір (нар. 21 лютого 1982, від першого шлюбу) та Ярослав Недзельський — від другого шлюбу. Невістка Лариса Білозір — громадська і політична діячка^[3].

Освіта

У 1964—1965 роках навчалась у Зборівській СШ.^[2] Закінчивши Яворівську музичну школу, Оксана навчалася у Львівському музично-педагогічному училищі ім. І.Колеси (1976), згодом у Львівській консерваторії (1981)^[4].

Дипломатична академія України при МЗС України (1999), магістерка зовнішньої політики та дипломатії.

Володіє українською, російською, польською, англійською мовами.

Музична кар'єра

У 1977 році вона стала солісткою самодіяльного ВІА «Ритми Карпат» (ПК автобусного заводу), котрий через два роки був запрошений в повному складі до філармонії і перейменований на «Ватру». Разом з ансамблем Оксана стала лауреатом фестивалю «Молоді голоси» та всесоюзного огляду творчої молоді, згодом ушанована званням Заслуженої артистки України^[4].

З 1979 — солістка вокально-інструментального ансамблю «Ватра» з 1994 — солістка групи «Оксана».

Основу репертуару Оксани становили попобробки народних пісень та пісні тодішнього її чоловіка Ігоря Білозора, більшість з яких стали хітами.

У 1985 році Оксана Білозір з «Ватрою» записала першу сольну платівку-мільйон, через три роки — диск-гігант у дуеті з Віктором Морозовим «Ой, там у Львові, на Високім Замку». В 1990 році Оксана Білозір виконала найпопулярнішу зі своїх пісень — візитку «Україночка» Геннадія Татарченка. В тому ж році вона створила власний ансамбль «Оксана».

В 1993 році в Канаді вийшов компакт-диск Оксани Білозір «Україночка». В Україні Оксанин компакт-диск з'явився через два роки — лейбл НАК випустив збірник «Нові і найкращі пісні …».

У 1994 році співачці надано звання Народної артистки України. На той час вона здивувала своїх шанувальників новою програмою «Карнавал», створеною разом з музикантами гурту «Світязь» — Анатолієм Говорадлом та Дмитром Гершензоном.

Влітку 1996 року Оксана Білозір перебралася до Києва і стала викладати в Інституті культури і мистецтв. Наприкінці літа 1998 року лейбл «Караван CD» випустив черговий компакт-диск співачки — «Для тебе». Наступного року побачив світ альбом реміксів найкращих пісень Оксани Білозір «Чарівна бойківчанка».

Наприкінці 2000 року з'явився новий компакт-диск «Горобина ніч», складений традиційно як з нових пісень, так і зі старих реміксів. Навесні 2001-го Оксана Білозір розпочинає співпрацю з продюсером Віталієм Климовим та аранжувальником Дмитром Ципердюком (раніше — «Морра», «Ла Манш», зараз — «Dazzle Dreams») і в черговий раз осучаснює свою творчість.

Основу нового репертуару становлять як пісні самого Ципердюка, так і переосмислені старі хіти Ігоря Білозора. Записаний в одній з найбільших московських студій звукозапису SBI Records (колишнього ватрівця Ігоря Бабенка) хіт «Лелеки» на початку 2002-го був виданий на CD-синглі. Паралельно НАК в черговий раз перевидав і (дещо змінені) альбоми «Нові і найкращі пісні …» та «Для тебе»^[4].

Дискографія

Творчий доробок: 15 компакт-дисків, 1 DVD, 10 музичних фільмів.

Ой, там у Львові, на Високім Замку (1988)
Через зіроньку ясну (1992)
Горобина ніч (2001)
Для тебе (2002)
Нові та найкращі (2002)
Назад у майбутнє (2003)
Подивись мені в очі (2007)
Золоті пісні

Нагороди та відзнаки

Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (16 січня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України^[5]
Народний артист України (22 березня 1994) — за значний особистий внесок у розвиток української культури, високу професійну майстерність^[6]
Лауреатка Всеукраїнської премії «Жінка III тисячоліття» в номінації «Знакова постать» (2008).

Політика

Народна депутатка VI скл. з 23 листопада 2007 по 12 грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 44 в списку. На час виборів: професорка катедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв, членкиня НСНУ. Членкиня фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007); членкиня Комітету у закордонних справах (з грудня 2007), голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин (з січня 2008).

Народна депутатка України Верховної Ради 5-го скликання з 25 травня 2006 по 8 червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 19 в списку. На час виборів: професорка кафедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв, членкиня НСНУ. Членкиня фракції Блоку «Наша Україна» (з травня 2006), заступниця голови (з липня 2006); голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету у закордонних справах (з липня 2006). Склала депутатські повноваження 8 червня 2007.

Народна депутатка України Верховної Ради України 4-го скликання з 14 травня 2002 по 3 березня 2005 від Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», № 70 в списку. На час виборів: завідувачка кафедри естради факультету музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв, безпартійна. Членкиня фракції «Наша Україна» (з травня 2002); членкиня Комітету у закордонних справах (з червня 2002), голова підкомітету з євроатлантичного співробітництва. Склала депутатські повноваження 3 березня 2005^[7].

4 лютого — 16 травня 2005 — міністр культури і мистецтв України^[8]^[9]. 16 травня — 27 вересня 2005 — міністр культури і туризму України^[10]^[11]. У жовтні особиста пресслужба заявила про отруєння Оксани. «Це був замах на моє життя», — переконана ексміністр^[12].

Згодом провела рік у лікарні «Феофанія», три роки мала інвалідність. За фактом випадку порушено кримінальну справу, але згодом закрито на прохання самої Оксани.^{[уточнити]}

Оксана Білозір включена до списку партії «БПП Солідарність» під № 80^[13]. 13 травня 2016 року Центральна виборча комісія України визнала обраною депутаткою Верховної Ради України Оксану Білозір^[14]. 17 травня 2016 року Оксана Білозір приступила до обов'язків депутата Верховної Ради України^[15]. Білозір зареєстрована депутаткою після дострокового припинення депутатських повноважень голови фракції «Блок Петра Порошенка» Юрія Луценка, призначеного 12 травня генеральним прокурором України.

Голова Соціально-християнської партії (березень 2004 — березень 2005).

Членкиня президії Ради НС «Наша Україна» (березень — листопад 2005), Ради НС «Наша Україна» (березень 2005 — лютий 2008).

Членкиня Президії партії «Єдиний Центр» (з березня 2008).

Народна посолка України (1999).

Захоплення: нарди, туризм (італійські Альпи), лижний спорт.

Скандали

Руслан Кухаренко у 2021 році стверджував, що Білозір отримала земельну ділянку (на вул. Олегівській площею 10 сотих) і має прямий стосунок до будівництва на ній 10-поверхового будинку замість 4-поверхового^[16].

Родина

Ігор Білозір — український співак, колишній чоловік
Роман Недзельський — заслужений діяч мистецтв України, продюсер, колишній чоловік (з 1989 до 2022 року)^[17]