Білозір Оксана Володимирівна

Оксана Володимирівна Білозір
1-й Міністр культури і туризму України
16 травня 2005 — 27 вересня 2005
Президент	Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр	Юлія Тимошенко
Попередник	—
Наступник	Ігор Ліховий
5-й Міністр культури і мистецтв України
4 лютого 2005 — 16 травня 2005
Президент	Віктор Ющенко
Попередник	Юрій Богуцький
Наступник	—
Народилася	30 травня 1957(1957-05-30) (64 роки) с. Смига
Відома як	політична діячка, студійна виконавиця
Місце роботи	КНУКіМ
Країна	СРСР і Україна
Освіта	Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Політична партія	Блок Петра Порошенка
У шлюбі з	Роман Недзельський
Професія	співачка
Релігія	Українська греко-католицька церква[1]
Нагороди
Оксана Володимирівна Білозір на сайті Верховної Ради
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Білозір Оксана Володимирівна у соціальних мережах
	Білозір Оксана Володимирівна на сайті Facebook
	Білозір Оксана Володимирівна на сайті YouTube

Оксана Володимирівна Білозі́р (дівоче прізвище — Розумкевич; нар. 30 травня 1957, Смига, Рівненська область) — українська артистка, громадська і політична діячка.

Народна артистка України (1994); Народний депутат України IV, V, VI, VIII скликань, Міністр культури і мистецтв України (з 4 лютого 2005 — 16 травня 2005), Міністр культури і туризму України (з 16 травня 2005 — 27 вересня 2005) голова Всеукраїнської громадської організації «Українська взаємодопомога» (з 2003); голова громадського об'єднання «Всеукраїнське об'єднання жінок-депутатів» (з 2008), заступниця голови Національної комісії з питань закордонних українців (з 2006).

Життєпис

Батько — Володимир Йосипович Розумкевич (нар. 1930, походить зі села Тустоголови, тепер Тернопільський район^[2], Тернопільська область) — пенсіонер; матір Ніна Василівна (1933–2004); чоловік Недзельський Роман Стефанович (нар. 10 червня 1967) — генеральний директор ДП "Національний палац мистецтв «Україна»; перший чоловік — композитор Ігор Білозір; сини Андрій Білозір (нар. 21 лютого 1982, від першого шлюбу) та Ярослав Недзельський — від другого шлюбу. Невістка Лариса Білозір — громадська діячка, політик^[3].

Освіта

У 1964—1965 роках навчалась у Зборівській СШ.^[2] Закінчивши Яворівську музичну школу, Оксана навчалася у Львівському музично-педагогічному училищі ім. І.Колеси (1976), згодом у Львівській консерваторії (1981)^[4].

Дипломатична академія України при МЗС України (1999), магістр зовнішньої політики та дипломатії.

Володіє російською, польською, англійською мовами.

Музична кар'єра

У 1977 році вона стала солісткою самодіяльного ВІА «Ритми Карпат» (ПК автобусного заводу), котрий через два роки був запрошений в повному складі до філармонії і перейменований на «Ватру». Разом з ансамблем Оксана стала лауреатом фестивалю «Молоді голоси» та всесоюзного огляду творчої молоді, згодом удостоєна звання Заслуженої артистки України^[4].

З 1979 — солістка вокально-інструментального ансамблю «Ватра» з 1994 — солістка групи «Оксана».

Основу репертуару Оксани становили попобробки народних пісень та пісні тодішнього її чоловіка Ігоря Білозора, більшість з яких стали хітами.

У 1985 році Оксана Білозір з «Ватрою» записала першу сольну платівку-міньйон, через три роки — диск-гігант у дуеті з Віктором Морозовим «Ой, там у Львові, на Високім Замку». В 1990 році Оксана Білозір виконала найпопулярнішу з своїх пісень — візитку «Україночка» Геннадія Татарченка. В тому ж році вона створила власний ансамбль «Оксана».

В 1993 році в Канаді вийшов компакт-диск Оксани Білозір «Україночка». В Україні Оксанин компакт-диск з'явився через два роки — лейбл НАК випустив збірник «Нові і найкращі пісні …».

В 1994 році співачці надане звання Народної артистки України. На той час вона здивувала своїх шанувальників новою програмою «Карнавал», створеною разом з музикантами гурту «Світязь» — Анатолієм Говорадлом та Дмитром Гершензоном.

Влітку 1996 року Оксана Білозір перебралася до Києва і стала викладати в Інституті культури і мистецтв. Наприкінці літа 1998 року лейбл «Караван CD» випустив черговий компакт-диск співачки — «Для тебе». Наступного року побачив світ альбом реміксів найкращих пісень Оксани Білозір «Чарівна бойківчанка».

Наприкінці 2000 року з'явився новий компакт-диск «Горобина ніч», складений традиційно як з нових пісень, так і зі старих реміксів. Навесні 2001-го Оксана Білозір розпочинає співпрацю з продюсером Віталієм Климовим та аранжувальником Дмитром Ципердюком (екс-«Морра», «Ла Манш», зараз — «Dazzle Dreams») і в черговий раз осучаснює свою творчість.

Основу нового репертуару становлять як пісні самого Ципердюка, так і переосмислені старі хіти Ігоря Білозора. Записаний в одній з найбільших московських студій звукозапису SBI Records (колишнього ватрівця Ігоря Бабенка) хіт «Лелеки» на початку 2002-го був виданий на CD-синґлі. Паралельно НАК в черговий раз перевидав і (дещо змінені) альбоми «Нові і найкращі пісні …» та «Для тебе»^[4].

Дискографія

Творчий доробок: 15 компакт-дисків, 1 DVD, 10 музичних фільмів.

• Ой, там у Львові, на Високім Замку (1988)
• Через зiроньку ясну (1992)
• Горобина ніч (2001)
• Для тебе (2002)
• Нові та найкращі (2002)
• Назад у майбутнє (2003)
• Подивись мені в очі (2007)
• Золоті пісні

Нагороди та відзнаки

• Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (16 січня 2009) — за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України^[5]
• Народний артист України (22 березня 1994) — за значний особистий внесок у розвиток української культури, високу професійну майстерність^[6]
• Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Знакова постать» (2008).

Політична кар'єра

Народний депутат України Верховної Ради 6-го скликання з 23 листопада 2007 по 12 грудня 2012 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 44 в списку. На час виборів: професор катедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв, член НСНУ. Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона» (з листопада 2007); член Комітету у закордонних справах (з грудня 2007), голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин (з січня 2008).

Народний депутат України Верховної Ради 5-го скликання з 25 травня 2006 по 8 червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 19 в списку. На час виборів: професор кафедри естрадного співу Київського національного університету культури і мистецтв, член НСНУ. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з травня 2006), заступник голови (з липня 2006); голова підкомітету з питань міжпарламентських зв'язків, двосторонніх та багатосторонніх відносин Комітету у закордонних справах (з липня 2006). Склала депутатські повноваження 8 червня 2007.

Народний депутат України Верховної Ради України 4-го скликання з 14 травня 2002 по 3 березня 2005 від Блоку Віктора Ющенка «Наша Україна», № 70 в списку. На час виборів: завідувач кафедри естради факультету музичного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв, безпартійна. Член фракції «Наша Україна» (з травня 2002); член Комітету у закордонних справах (з червня 2002), голова підкомітету з євроатлантичного співробітництва. Склала депутатські повноваження 3 березня 2005^[7].

4 лютого — 16 травня 2005 — Міністр культури і мистецтв України^[8][9]. 16 травня — 27 вересня 2005 — Міністр культури і туризму України^[10][11]. У жовтні особиста пресслужба заявила про отруєння Оксани. «Це був замах на моє життя», — переконана ексміністр^[12].

Згодом провела рік у лікарні «Феофанія», три роки мала інвалідність. За фактом випадку порушено кримінальну справу, але згодом закрито на прохання самої Оксани.

Оксана Білозір включена до списку партії «Блок Петра Порошенка „Солідарність“» під № 80^[13]. 13 травня 2016 року Центральна виборча комісія України визнала обраною депутатом Верховної Ради України Оксану Білозір^[14]. 17 травня 2016 року Оксана Білозір приступила до обов'язків депутата Верховної Ради України^[15]. Білозір зареєстрована депутатом після дострокового припинення депутатських повноважень голови фракції «Блок Петра Порошенка» Юрія Луценка, призначеного 12 травня генеральним прокурором України.

Голова Соціально-християнської партії (березень 2004 — березень 2005).

Член президії Ради НС «Наша Україна» (березень — листопад 2005), Ради НС «Наша Україна» (березень 2005 — лютий 2008).

Член Президії партії «Єдиний Центр» (з березня 2008).

Народний посол України (1999).

Захоплення: нарди, туризм (італійські Альпи), лижний спорт.

Примітки

Джерела

• Буняк І. Білозір Оксана Володимирівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 134. — ISBN 966-528-197-6.
• Винничук Ю. Наша Сяня // Zbruč

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Білозір Оксана Володимирівна

• Оксана Білозір на сайті «Золотий Фонд української естради»
• Офіційний сайт Оксани Білозір
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С»
• Де вчилася культури теперішня міністр культури?

Білозір Оксана Володимирівна у соціальній мережі «Facebook»

п о р Міністри культури України Лариса Хоролець (1991—1992) • Іван Дзюба (1992—1994) • Дмитро Остапенко (1995—1999) • Юрій Богуцький (1999) • Богдан Ступка (1999—2001) • Юрій Богуцький (2001—2005) • Оксана Білозір (2005) • Ігор Ліховий (2005—2006) • Юрій Богуцький (2006—2007) • Василь Вовкун (2007—2010) • Михайло Кулиняк (2010—2012) • Леонід Новохатько (2013—2014) • Євген Нищук (2014) • В'ячеслав Кириленко (2014—2016) • Євген Нищук (2016—2019) • Володимир Бородянський (2019—2020) • Олександр Ткаченко (2020—…)

Це незавершена стаття про українського співака чи співачку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Перший уряд Юлії Тимошенко Прем'єр-міністр: Юлія Тимошенко Перший віце-прем'єр-міністр: Анатолій Кінах Віце-прем'єр-міністр з питань європейської інтеграції: Олег Рибачук Віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань: Микола Томенко Віце-прем'єр з питань адміністративно-територіальної реформи: Роман Безсмертний Аграрної політики Олександр Баранівський Внутрішніх справ Юрій Луценко Вугільної промисловості Віктор Тополов Економіки Сергій Терьохін Закордонних справ Борис Тарасюк Культури і туризму Оксана Білозір Надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Давид Жванія Оборони Анатолій Гриценко Освіти та науки Станіслав Ніколаєнко Охорони здоров'я Микола Поліщук Охорони навколишнього природного середовища Павло Ігнатенко Палива та енергетики Іван Плачков Праці та соціальної політики В'ячеслав Кириленко Промислової політики Володимир Шандра Сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко Транспорту та зв'язку Євген Червоненко Фінансів Віктор Пинзеник Юстиції Роман Зварич Міністр Кабінету Міністрів Петро Крупко

У соціальних мережах Facebook Фото, відео та аудіо Вікісховище · YouTube Тематичні сайти Discogs · MusicBrainz