Стамен Григоров

Стамен Григоров
болг. Стамен Григоров
Ім'я при народженні	болг. Стамен Гигов Григоров
Народився	27 жовтня 1878(1878-10-27)[1] Студен-Ізвор, Князівство Болгарія
Помер	27 жовтня 1945(1945-10-27)[2] (67 років) Софія, Третє Болгарське царство
Країна	Болгарія[3]
Національність	болгари
Діяльність	лікар, науковець, мікробіолог
Alma mater	Женевський університет і Університет Монпельє
Галузь	мікробіологія
Нагороди
Стамен Григоров у Вікісховищі

Стамен Гігов Григоров (27 жовтня 1878, Студен-Ізвор, Пернікська область, князівство Болгарія — 27 жовтня 1945, Софія, царство Болгарія) — відомий болгарський вчений — лікар і мікробіолог.

Життєпис

У 1905 році Стамен Григоров уперше описав причину молочнокислої ферментації в йогурті — болгарську паличку (Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus)^[4]. 1906 року він опублікував результати своєї успішної розробки протитуберкульозної вакцини^[5]. Грудневе засідання академічного медичного факультету Сорбонни 1906 року, під головуванням академіка Ж. Лафора, одностайно вирішує поширити результати його досліджень у спеціальній брошурі, яка на цілих два роки випереджає відкриття БЦЖ. Наприкінці свого життя Григоров розробляє в Італії кращий для свого часу метод лікування туберкульозу — cura bulgara (болгарське лікування).

1905 року професор Масол пише до лауреата Нобелівської премії професора Іллі Мечникова до інституту Пастера в Парижі:

Мій асистент, болгарин Стамен Григоров, вирізняється великою наполегливістю у своїй науково-дослідній роботі. ...Після численних і послідовних дослідів у моїй лабораторії, він зумів відкрити і отримати джерело болгарського молока. До того ж закваска для нього була привезена прямо з Болгарії. Ти працюєш, знаходячи натхнення в прагненні знайти засіб, за допомогою якого було б можливо продовжити людське життя. Слідом за твоїми чудовими «фагоцитами», подумай про болгарське кисле молоко і про цю паличкоподібну бацилу, яку відкрив Григоров і яку я особисто бачив під мікроскопом. Можливо, вона буде для тебе корисною.

— (Джерело?)

Мечников виявив велике зацікавлення до відкриття молодого слов'янина й послав йому запрошення виступити з доповідю в Інституті Пастера. Після чудової доповіді Григоров отримав запрошення на роботу в найпрестижніших наукових та лікувальних закладах свого часу. Професор Масол запропонував йому місце головного асистента, а пізніше і своє місце керівника кафедри. Григорову також запропонували директорський пост Південноамериканської філії Інституту Пастера в Сан-Паулу.

У 1907 році доктор медицини Г. А. Макаров опублікував перше наукове підтвердження функціональних властивостей Lactobacillus bulgaricus^[6]. Ілля Мечников повторив дослідження Григорова, щоб особисто переконатися в їх спроможності. 1908 року, в щорічному виданні французької академії наук, була опублікована підтверджувальна стаття Мечникова «Кілька слів для кислого молока»^[7]. Сам Мечников вихваляв його як джерело здоров'я і довголіття, невпинно підтверджув його функціональні властивості і до кінця життя вживав не тільки йогурт, але й чисті культури болгарської палички.

Стамен Григоров відмовився від безлічі можливостей для кар'єри та дослідницької роботи, щоб стати окружним лікарем і начальником лікарні в Трині. Він глибоко і щиро любив свою Батьківщину, бачив її труднощі на початку 20-го століття, і хотів зробити все можливе, щоб прискорити її розвиток.

1912 року Григоров їде на Балканську війну як простий поручик санітарної служби. Трохи пізніше він знову бере участь з болгарською армією в Першій світовій війні, вже як майор санітарної служби та начальник військово-польової лікарні Південного фронту. В цей час у Петрицькій області спалахує епідемія холери. Майор Григоров добровільно бере на себе відповідальність щодо боротьби з жахливою хворобою. Ризикуючи своїм життям, Григоров зупиняє епідемію і рятує тисячі солдатів Південного фронту і громадян Петрицької області. За цей подвиг Болгарська армія нагороджує майора найвищим знаком військової відзнаки «Орден хоробрості», а цивільна влада, в особі Болгарського товариства червоного хреста — золотою медаллю «Червоний хрест».

Незважаючи на постійну зайнятість лікарськими справами і брак дослідницького обладнання, Стамен Григоров не припиняв своєї наукової роботи над проблемою туберкульозу. Нехай і не так швидко, як колеги в наукових інститутах і університетах, він просувався в розкритті етіології і патогенезу туберкульозу. 1935 року Григоров отримав спеціальне запрошення і з величезним успіхом лікував хворих на туберкульоз в італійських санаторіях «Ві Альба», «Гарбаняте» і «Оспедале дей бамбіні». Його метод був визнаний на той час найуспішнішим. У медичних колах популярний метод дістав назву cura bulgara — болгарське лікування. У 1938 році Григоров доповів про свої результати на науковій конференції в Римі. Після неї швейцарська влада звернулася до італійської з проханням про закупівлю цього методу, щоб застосовувати його в швейцарських санаторіях.

Вкотре Стамен Григоров отримав багато запрошень на престижні та високооплачувані наукові й керівні посади в Римі, Швейцарії та Англії. Але успішний вчений знову повернувся на батьківщину, щоб застосувати свої знання та вміння там.

Література

• 100 години от откриването на Lactobacillus bulgaricus. Българското име на дълголетието. Фондация «Д-р Стамен Григоров», София, 2005 ISBN 954-90367-2-3 (болг.)
• В началото бе родовата памет. Десет години утвърждаване. Фондация «Д-р Стамен Григоров», София, 2005 (болг.)

Примітки

Посилання

Нормативний контроль BNF: 156166304 · ISNI: 0000 0000 4863 1742 · LCCN: n2008004629 · VIAF: 27390863