Тупицький Олександр Миколайович

Тупицький Олександр Миколайович
Народився 28 січня 1963(1963-01-28) (57 років)
с. Білозір'я Черкаського району Черкаської області СРСР СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність суддя
Alma mater Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Науковий ступінь Кандидат наук з державного управління
Посада Суддя Конституційного Суду України від Президента України

Олекса́ндр Микола́йович Тупицький (нар. 28 січня 1963(19630128), село Білозір'я Черкаського району Черкаської області) — український правознавець, Голова Конституційного Суду України. Фахівець у галузі правового забезпечення діяльності судів та судочинства, кандидат наук з державного управління.

Із 15 травня 2013 року перебуває на посаді судді Конституційного Суду України (за квотою Президента України). Із 17 вересня 2019 року є Головою Конституційного Суду[1], у 2018—2019 роках був заступником Голови.

Життєпис

Після закінчення середньої школи проходив строкову військову службу.

Працював фрезерувальником на радіоприладному заводі м. Сміли та Черкаському заводі «Строммашина».

У 1988 році закінчив Харківський юридичний інститут ім. Ф. Е. Дзержинського за спеціальністю «Правознавство».

У 1988—1993 роках — стажист прокуратури м. Донецька, слідчий, старший слідчий прокуратури Куйбишевського району м. Донецька.

Протягом 1993—2010 років — суддя Куйбишевського районного суду м. Донецька, у 2002—2009 роках — голова цього суду. У цей період був членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області та членом Ради суддів Донецької області.

У 2006 році проходив навчання в США за програмою «Відкритий світ».

У період 2010—2013 років був обраний і працював суддею у Донецькому, Львівському, Дніпропетровському апеляційних господарських судах. Обіймав посади голови Львівського та Дніпропетровського апеляційних господарських судів.

У травні 2013 року Указом Президента України від 14.05.2013 № 256/2013 призначений Суддею Конституційного Суду України[2].

Наукові звання

Кандидат наук з державного управління за спеціальністю «Механізми державного управління» (2009)[3].

Науковий доробок

Має публікації з питань державних механізмів з підвищення якості професійної підготовки суддів, господарського права, проблемних питань конституційної юстиції. Учасник міжнародних конференцій та фахових зустрічей.

Професійні відзнаки

Союзом юристів України визнаний переможцем у номінації «Суддя господарського суду». Під час роботи в судах загальної юрисдикції нагороджений Почесною грамотою Державної судової адміністрації України, ювілейним знаком Вищого господарського суду України «20 років господарським судам України», подякою Вищої кваліфікаційної комісії України та Національної школи суддів України, відзнакою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України — нагрудним знаком «Правосуддя і справедливість».

Скандали

Олександр Тупицький не задекларував землю в Криму, власником якої став у 2018 році за законами Росії, а це відбувалось після анексії. Росія надала підтвердження[4]. Тупицький пояснив це тим, що «не знає як» задекларувати її, аргументуючи це російською окупацією Криму.[5]

У жовтні 2020 року під його головуванням Конституційний суд визнав неконституційною значну частину антикорупційної реформи в Україні — рішення, яке широко розкритикували українські та міжнародні політики, експерти та журналісти, як наступ на боротьбу з корупцією в Україні[6].

7 листопада 2020 року активісти ГО «Центр протидії корупції» приїхали до його будинку (зареєстрований на тьощу) у Василькові і, після сутичок з поліцією, встановили біля паркану будинку шибеницю.[7]

Примітки

Джерела

Інформація

Стаття Тупицький Олександр Миколайович в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2020-11-09 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=2291028