Григоріанський календар

Григоріа́нський (григоріянський) календа́р — календар, запроваджений 4 жовтня 1582 року Папою Римським Григорієм XIII і нині ухвалений у світі як міжнародний стандарт.

Григоріанський календар розроблено на заміну юліанського — окрім високосних років кожного четвертого року, він має поправки кожного 100-го та кожного 400-го років для більш точної передачі тривалості року — періоду оберту Землі навколо Сонця.

Статус стандарту григоріанського календаря затверджено ISO 8601^[1].

В Україні до відліку за григоріанським календарем перейшли у 1918 році^[2], і його дати в перехідний період називали за новим стилем.

Особливості літочислення

Календар ділить час на календарні роки тривалістю 365 або 366 днів. Роки тривалістю 365 днів називають звичайними, а роки тривалістю 366 днів — високосними. Високосним є кожен рік, який ділиться без залишку на 4, окрім тих, які діляться без залишку на 100, але і ті, що діляться без залишку на 100, є високосними, якщо вони діляться без залишку на 400. Таким чином, час поділено на цикли тривалістю 400 років. Середня тривалість року в григоріанському календарі становить 365,2425 дня або 365 днів 5 годин 49 хвилин і 12 секунд.

$365{,}2425=365+0{,}25-0{,}01+0{,}0025=365+{\frac {1}{4}}-{\frac {1}{100}}+{\frac {1}{400}}.$

Звідси випливає розподіл високосних років:

рік, номер якого є кратним 400, — високосний;
решту років, номер яких є кратним 100, — невисокосні;
інші роки, номер яких є кратним 4, — високосні.

Отже, 1600 і 2000 роки були високосними, а 1700, 1800 і 1900 роки високосними не були. Також не буде високосним і 2100 рік.

Похибка в одну добу в григоріанському календарі накопичиться приблизно за 10 тисяч років (в юліанському — приблизно за 128 років). Часто трапляється оцінка, що похибка в одну добу накопичиться за час близько 3-х тисяч років^[3]^[4]. Однак така оцінка не враховує факту, що обертання Землі уповільнюється і з часом кількість діб у тропічному році зменшиться, навіть якщо тривалість року в секундах залишатиметься майже незмінною; крім того, змінюється співвідношення між тривалістю пір року^[5]^[6]^[7].

Кожен рік поділяється на 12 місяців із різною кількістю днів. Місяць лютий триває 28 днів у звичайні роки, і 29 днів — у високосні. Початком календарного року вважають дату 1 січня.

Місяць	Кількість днів
Січень	31
Лютий	28 або 29
Березень	31
Квітень	30
Травень	31
Червень	30
Липень	31
Серпень	31
Вересень	30
Жовтень	31
Листопад	30
Грудень	31

Історія

Реформа календаря мала за мету ліквідувати зсув весняного рівнодення: від запровадження юліанського календаря до 16 століття виникла різниця в 10 днів порівняно з фактичним настанням рівнодення. Оскільки дата весняного рівнодення є важливою для визначення дати Великодня, це створювало проблеми. Згідно з нововведенням папи, одразу ж після 4 жовтня 1582 року настало 15 жовтня. Цього дня в Італії, Королівстві Франція, Іспанії, Королівстві Португалія та Речі Посполитій (зокрема, й на території України) запроваджено григоріанський календар — десять днів вилучили з календаря.

У зв'язку з переходом з юліанського на григоріанський календар у Нідерландах зразу після 21 грудня 1582 року настало 1 січня 1583 року, тобто населення залишилось без свята Різдва, яке традиційно відзначають 25 грудня^[8].

1583 року Григорій XIII надіслав Константинопольському Патріарху Ієремії II посольство з пропозицією перейти на новий календар. Наприкінці 1583 року на соборі в Константинополі пропозицію відкинули як невідповідну канонічним правилам святкування Великодня.

В Україні григоріанський календар де-юре запроваджено одразу ж після його ухвалення Папою Римським (оскільки 1582 року українські землі входили до складу Речі Посполитої, що була офіційно католицькою державою). Проте в той час ситуація між польською католицькою та українською православною церквою була дуже напруженою; спроби змусити православних прийняти григоріанський календар лише ускладнили ситуацію. Відтак українська православна (так само, як і греко-католицька) церква досі дотримується юліанського календаря.

Натомість у мирському житті григоріанський календар почав діяти в Українській Народній Республіці з 16 лютого 1918 року, цей день стали вважати 1 березня 1918 року. Закон про це ухвалено 12 лютого 1918 року (за старим стилем) на засіданні Малої ради Української Народної Республіки в Коростені^[9]^[10].

Незадовго до того григоріанський календар запроваджено в Радянській Росії; згідно з декретом Раднаркому після 31 січня 1918 року йшло 14 лютого 1918 року. Російська православна церква й деякі інші православні церкви не прийняли григоріанський календар, тож і далі послуговуються юліанським календарем.

Таблиця дат переходу на григоріанський календар у різних країнах:

Країна	Останній день юліанського календаря	Перший день григоріанського календаря
Італія	04.10.1582	15.10.1582
Іспанія	04.10.1582	15.10.1582
Королівство Португалія	04.10.1582	15.10.1582
Річ Посполита (Польща, Україна, Литва, Білорусь)	04.10.1582	15.10.1582
Королівство Франція	09.12.1582	20.12.1582
Люксембург	21.12.1582	01.01.1583
Нідерланди	21.12.1582	01.01.1583
Герцогство Баварія	05.10.1583	16.10.1583
Австрійська монархія	06.01.1584	17.01.1584
Швейцарія	11.01.1584	22.01.1584
Королівство Угорщина	21.10.1587	01.11.1587
Герцогство Пруссія	22.08.1610	02.09.1610
Герцогство Курляндії і Семигалії	19.12.1617	01.01.1618
Німеччина (протестантська)	18.02.1700	01.03.1700
Данія-Норвегія	18.02.1700	01.03.1700
Королівство Великої Британії	02.09.1752	14.09.1752
Швеція	17.02.1753	01.03.1753
Фінляндія	17.02.1753	01.03.1753
Японська імперія	-	01.01.1873
Китай	-	20.11.1911
Болгарське царство	31.03.1916	14.04.1916
Османська імперія	15.02.1917	01.03.1917
Російська Радянська Республіка	31.01.1918	14.02.1918
Українська Народна Республіка	15.02.1918	01.03.1918
Королівство Сербів, Хорватів і Словенців	18.01.1919	01.02.1919
Королівство Румунія	18.01.1919	01.02.1919
Королівство Греція	09.03.1924	23.03.1924
Королівство Єгипет	17.09.1928	01.10.1928

Зауваження

З цього списку випливає, що в деяких країнах, наприклад, у Російській імперії, 1900 року був день 29 лютого, тоді як у більшості країн його не було.

На деяких територіях, що свого часу переходили на григоріанський календар, згодом відновлювався юліанський лік часу внаслідок приєднання до інших держав.

У XVI столітті перейшла на григоріанський календар тільки католицька частина Швейцарії, протестантські кантони перейшли 1753 року, а останній, Грізон, — 1811 року. Іноді перехід на григоріанський календар супроводжувався серйозними заворушеннями. Наприклад, коли польський король Стефан Баторій запровадив новий календар у Ризі (1584 року), місцеві купці підняли заколот, оголосивши, що вилучення з календаря 10 днів зриває терміни поставок і призводить до значних збитків. Бунтівники розгромили ризьку церкву й убили кількох муніципальних службовців. Подолати «календарні заворушення» й повісити ватажків удалося лише влітку 1589 року.

У зв'язку з неодночасним переходом країн на григоріанський календар можуть виникати помилки сприйняття дат: наприклад, відомо, що Мігель де Сервантес і Вільям Шекспір померли 23 квітня 1616 року. Насправді ці події відбулися з різницею в 10 днів, оскільки в католицькій Іспанії новий стиль діяв від запровадження його Папою, а Королівство Великої Британії перейшло на новий календар лише 1752 року.

Незвичайним був перехід на григоріанський календар на Алясці, оскільки там він поєднувався з перенесенням лінії зміни дати. Тому після п'ятниці 6 жовтня 1867 за старим стилем ішла ще одна п'ятниця 18 жовтня 1867 за новим.

Деякі країни розтягували перехід на кілька років, щоб уникнути стрибка. Наприклад, у Швеції вирішили скасовувати високосні дні лютого з 1700 по 1740 роки. 1700 року скасували перший високосний день. Потім почалася війна й про перехід забули. Таким чином, Швеція жила за своїм особливим календарем. 1711 року Карл XII визнав це непрактичним і вирішив повернутися до старого стилю, додавши в лютому 2 дні. Тому в Швеції було 30 лютого 1712 року. Лише 1753 року новий стиль усе-таки запровадили: після 17 лютого настало відразу 1 березня.

Правила запам'ятовування кількості днів у місяці

«Правило кісточок».

Існує просте правило запам'ятовування кількості днів у місяці — «правило кісточок»: якщо виставити перед собою складені разом кулаки так, щоб бачити тильні сторони долонь, то по «кісточках» (суглобах пальців) на краю долоні і проміжків між ними можна визначити, є який-небудь місяць «довгим» (31 день) або «коротким» (30 днів, крім лютого). Для цього потрібно почати рахувати місяці з січня, відраховуючи кісточки і проміжки. Січню буде відповідати перша кісточка (довгий місяць — 31 день), лютому — проміжок між першою і другою кісточками (короткий місяць), березню — кісточка, і т. д. Два наступних поспіль довгих місяці — липень і серпень — потрапляють саме на сусідні кісточки різних рук (проміжок між кулаками не враховується).

Згідно з іншим правилом запам'ятовування, по 30 днів мають 4 місяці: квітень, червень, вересень і листопад. Якщо їх записати римськими цифрами, вийде: IV, VI, IX, XI.

Див. також: Мнемоніка

Релігійні свята у християн західного та східного обрядів

Всі християни західного обряду (римо-католики та протестанти) відзначають нерухомі свята за григоріанським календарем, і більшість православних (Константинопольський, Александрійський, Антіохійський, Румунський патріархати, Болгарська православна церква, Польська та Грецька православна церква) відзначають нерухомі свята за новоюліанським календарем, що збігатиметься з григоріанським до 2800 року. У той час як Московська та Сербська церкви, а також Українські православні та греко-католики відзначають їх за юліанським календарем. Наприклад, Різдво Христове західні християни святкують 25 грудня за григоріанським календарем, а східні — 25 грудня за юліанським (у 20-21 століттях це відповідає 7-му січня за григоріанським календарем, а з 2101 року буде відповідати 8-му січня).

1 березня 2100 року різниця між календарями зросте до 14 діб, що призведе до зсуву дат усіх нерухомих свят на 1 добу (вперед за григоріанським календарем). Першим зі «зсунутих» великих свят буде Благовіщення, яке припадатиме на 8 квітня за новим стилем (оскільки 25 березня 2100 за старим стилем стане 8 квітня 2100 за новим стилем). Якщо до цього часу не відбудеться остаточний перехід східного християнського світу на новоюліанський календар то люди, що житимуть тоді стануть свідками такого зсуву дат: Івана Хрестителя — на 8 липня, святого Миколая — на 20 грудня. Різдво Христове із 2101 року буде святкуватись вже 8 січня, а Старий Новий рік — 15 січня.

Аналогічний зсув дат християнських свят на 1 добу вперед відбуватиметься у церквах, що дотримуються юліанського календаря, кожного столітнього року, номер якого не ділиться націло на 400 (2100, 2200, 2300, 2500 і т. д.) Якщо східні християни будуть і надалі дотримуватися старого стилю, то до 5000 року Різдво для них досягне дати 29 січня за новим стилем.

Дати до запровадження григоріанського календаря

Дати до 4 жовтня 1582 не перераховуються за григоріанським календарем і наводяться за юліанським. У країнах, де григоріанський календар прийнято значно пізніше, існує проблема тлумачення дат. Наприклад, інформація про те, що певна людина народилася в Російській імперії 22 квітня 1870 року, вимагає додаткового пояснення, за яким календарем приведена дата. Зазвичай, проблема розв'язується наведенням дат за обома стилями: старим і новим. Зазначена дата народження виглядає в такому записі як 10 (22) квітня — за старим юліанським стилем (а в дужках за новим григоріанським календарем).

Див. також

Джерела

↑ ISO 8601 Data elements and interchange formats — Information interchange — Representation of dates and times
↑ Цей день в історії: Введення в Україні Григоріанського календаря
↑ Александр Чхартишвили. Наши календари или почему Русская Церковь живет по старому стилю. Борисовское благочиние. Первый Борисовский церковный округ, Борисовская Епархия, Белорусская Православная Церковь. Процитовано 14.06.2017.
↑ И. А. Климишин. Точность Григорианского календаря. ASTROLAB.ru. Процитовано 14.06.2017.
↑ Cassidy S. Error in statement of tropical year.(англ.)
↑ Красильников Ю. Солнце, Луна, древние праздники и новомодные теории. Архівовано 10 січень 2017 у Wayback Machine. (рос.)^{[недоступне посилання]}
↑ Городецкий М. Л. К вопросу о точности григорианского календаря и лунного цикла // Историко-астрономические исследования, Вып. XXXV. — М.: Физматлит, 2010, C. 289—293.
↑ 435 років тому ввели григоріанський календар, Gazeta.ua, 15 жовтня 2017 року
↑ Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С. 261.
↑ А завтра була весна

Красильников (1999). Солнце, Луна, древние праздники и новомодные теории. Процитовано 01.06.2017.

Посилання

Новий стиль // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.

[1] ISO 8601 Data elements and interchange formats — Information interchange — Representation of dates and times

[2] Цей день в історії: Введення в Україні Григоріанського календаря

[history_calendar-3] Александр Чхартишвили. Наши календари или почему Русская Церковь живет по старому стилю. Борисовское благочиние. Первый Борисовский церковный округ, Борисовская Епархия, Белорусская Православная Церковь. Процитовано 14.06.2017.

[id_34-4] И. А. Климишин. Точность Григорианского календаря. ASTROLAB.ru. Процитовано 14.06.2017.

[5] Cassidy S. Error in statement of tropical year.(англ.)

[6] Красильников Ю. Солнце, Луна, древние праздники и новомодные теории. Архівовано 10 січень 2017 у Wayback Machine. (рос.)^{[недоступне посилання]}

[7] Городецкий М. Л. К вопросу о точности григорианского календаря и лунного цикла // Историко-астрономические исследования, Вып. XXXV. — М.: Физматлит, 2010, C. 289—293.

[8] 435 років тому ввели григоріанський календар, Gazeta.ua, 15 жовтня 2017 року

[9] Україна від найдавніших часів до сьогодення: Хронологічний довідник. — К., 1995. — С. 261.

[10] А завтра була весна

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]