Герб України

Малий герб України
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Деталі
Носій Україна
Затверджений 19 лютого 1992

Герб Украї́ни — синій щит із золотим тризубом[1] київського князя Володимира Великого. Офіційний герб держави Україна. Один із трьох державних символів нарівні з прапором і гімном. Затверджений 19 лютого 1992 року відповідною постановою Верховної Ради України[1]. Має статус малого герба, що також мусить лягти в основу майбутнього великого герба[1]. Згадується у Конституції України 1996 року як знак княжої держави Володимира (Стаття 20)[1]. Походить від знаків Рюриковичів X—XII століття, з часів Київської Русі. Традиція використання герба-тризуба веде свій початок від герба Української Народної Республіки, від ухвал 12 лютого 1918 Малої ради у Коростені[1] та 22 березня того ж року Української Центральної Ради в Києві[1]. Окрім тризуба історичними гербами українських державних утворень були руський лев, руська погоня, лицар із самопалом Війська Запорозького тощо. Згідно з початковими положеннями Конституції останній символ має бути складовою великого Державного Герба України.[2]

Опис та затвердження

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю постановою Державний Герб України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття. Проєкт герба, затверджений Верховною Радою, був розроблений групою українських геральдистів — Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким.

Постанова визначала Тризуб малим гербом України, вважаючи його головним елементом великого герба. Зображення герба мусило розміщуватися на печатках органів державної влади і державного управління, грошових знаках та знаках поштової оплати, службових посвідченнях, штампах, бланках державних установ. Документ також мав додаток, в якому містилися кольорове, чорно-біле та схематичне зображення герба із вказаними пропорціями щита і тризуба.

28 червня 1996 року була прийнята Конституція України, яка у Статті 20 проголошувала Тризуб головним елементом Великого Державного Герба України. Тризуб визначався як знак княжої держави Володимира Великого і малий Державний Герб України. Згідно з Конституцією великий Державний герб мусив встановлюватися в майбутньому, окремим законом Верховної Ради України, з урахуванням малого герба та герба Війська Запорізького.

Стандартизація кольору

Схема Насичений блакитний Жовтий
Pantone Pantone Coated 2935 C Pantone Coated Yellow 012 C[3]
Lab 34.02, −2.19, −64.19[4] 85.29, 5.18, 109.8[4]
RAL 5005[5] 1023 Traffic yellow
RGB 0, 87, 184[5][6] 255, 215, 0[7]
CMYK 100, 71, 0, 0 2, 12, 100, 0
HEX #0057b8[5][6] #ffd700
Websafe #0066cc #ffcc00

Історія

Русь

Руська земля

За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

Посли Київського князя Ігоря (912945 рр.) при укладанні договору з візантійцями мали свої печатки з тризубами. Київський князь Володимир Святославович (9801015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого — тризуб.

Королівство Руське[8]

Докладніше: Руський лев

Гербом Галицько-Волинської держави (Руського королівства) був лев. Його зображення присутнє на печатці Юрія І, і печатці з грамоти 1316 року князів Андрія і Лева II (проте вважають, що остання належала ще князеві Леву Даниловичу).

Лев як символ Русі зображений на великій печатці польського короля Олександра 1504—1505 років, поряд з гербами Польщі (срібним орлом), Литви (погонею) та Пруссії (чорним орлом).

Велике князівство Литовське і Руське[9]

Гобелен з гербом Великого князя Литовського, Руського та інших Сигізмунда II Августа.
Докладніше: Погоня

У складі Великого Князівства Литовського, Руського, Жамойтського та інших земель руські землі були представлені земельними та державними гербами. Велика печатка та герб Великого князівства окрім складових гербів Литви (Погоня), Жмуді (Жмудський ведмідь) та Троків (Троцький піхотинець) також містила герб Волинського князівства. Пізніше місце герба Троцького князівства зайняв символ Київської землі — архангел Михаїл.

Річ Посполита

До утворення Речі Посполитої, герб королівства Руського у символіці короля Польського був представлений гербом руського королівства. Герб королівства руського (у складі королівства Польщі 13401434), пізніше воєводства Руського (14341772) був на синьому полі золотий коронований лев, що дереться на скелю.

Своя символіка була у Белзького (14621793), Подільського (14341793) та Підляського воєводств (15131795) Королівства польського.

Військо Запорозьке

Запорожець з самопалом.

Першим оригінальним українським гербом, відомим з 16 століття, був лицар із самопалом, герб Війська Запорозького. Вперше він фіксується на печатці 1592 року[10]. На ній зображено вояка з мушкетом, символ Війська. За легендою 18 століття, поява цього гербу позв'язувалася із військовою реформою короля Речі Посполитої Стефана Баторія.[11]. Втім пов'язувати появу герба Війська Запорозького з реформою Баторія немає підстав, оскільки, по-перше, в першоджерелах про реформи Баторія немає жодної згадки про надання герба козакам; по-друге, герб використовувало нереєстрове козацтво, без згадок королівського титулу. Ймовірно, герб Війська Запорозького мав місцеве українське походження — він виник з ініціативи козацтва для обґрунтування привілейованого статусу та політичної ваги запорозького козацтва[11].

Сталих кольорів герб Війська не мав. У 18 столітті на полкових і сотенних прапорах Гетьманщини лицаря зображали у червоному або позолоченому жупані на блакитному або золотому тлі.

Герб «лицаря із самопалом» використовувався на більшості козацьких військових печатках кінця 16 — першої половини 17 століття, печатках гетьманів та кошових отаманів. Виняток становила печатка Івана Виговського, що використав на печатці свій герб. Після розколу козацької держави Хмельницького в середині 17 століття на Військо Запорозьке Городове (Гетьманщину) та Військо Запорозьке Низове (Запорожжя) герб «лицаря із самопалом» використовували обидва утворення. На відміну від городових козаків, низовики додали до традиційного герба спис.

Докладніше: Герб Малої Росії
Герб Гетьманщини часів ІІ Малоросійської колегії

Вперше великий герб з'явився в Україні у результаті діяльності Другої малоросійської колегії. 1765 року її президент граф Румянцев запропонував замінити стару печатку із козаком (гербом Війська Запорозького) новим знаком і подав два «абриси на апробацію: один із щитотримачами-малоросіянами з бунчуком, а інший — під короною імпереторською з сінню, щити ж під короною княжою». На щиті розміщувалися герби п'яти князівств, які колись були на території Гетьманщини: Київського — срібний Архангел Михаїл на блакитному тлі, Переяславського — срібна вежа на червоному тлі, Стародубського — срібний дуб на червоному тлі, Сіверського — золотий мур на червоному тлі, Чернігівського — чорний орел із золотим хрестом на срібному тлі, в центрі — герб Російської імперії у вигляді двоголового орла з Юрієм-змієборцем на щитку.

На дану пропозицію геральдична контора зауважила, що недоцільно Державний Герб Росії розміщувати в центральному щитку, адже так може скластися враження, що Росія є часткою чи князівством Малоросії. Саме тому затвержений імператрицею варіант великого герба Малоросії був таким: на золотому щиті імператорський орел, що тримає на грудях щиток з гербами п'яти малоросійських князівств покритий князівською короною, щит розташований під сінню, яку покриває імператорська корона. Герб із щитотримачами імперський уряд відкинув з бажання позбутися згадки про козацтво і хоч якогось натяку на попередній герб Гетьманщини. Таким чином, даний герб став об'єктивно відображати статус Гетьманщини часів Другої малоросійської колегії — статус обмеженої автономії в рамках імперії.[12]

Українська символіка у імперській геральдиці

Російська імперія

Докладніше: Герб Росії
Проєкт герба відродженої Речі Посполитої часів Січневого повстання 1863 року із використанням Архангела Михаїла як символу Великого князівства Руського (козацької України)

З ліквідацією 1781 р. традиційного адміністративного устрою Малоросія втратила свій Великий герб. До 1917 р. символи українських земель виринали тільки на великому гербі Російської імперії: герби Київщини — Архангел Михаїл, Волині — срібний лицарський хрест на червоному тлі, Поділля — золоте сонце під хрестом на блакитному тлі, Чернігівщини — чорний коронований орел з хрестом, Таврії — чорний двоголовий коронований орел з бактиним щитком та золотим хрестом на грудях.

Крім того, Україна була представлена губернськими гербами. Так, українці становили більшість у Чернігівській, Полтавській, Харківській, Київській, Волинській, Подільській, Катеринославській, Таврійській, Херсонській, Холмській губерніях та Кубанській області. Значний відсоток українців проживало у Курській, Воронізькій, Бессарабській, Мінській, Гродненській, Ставропольській губерніях та області Війська донського.

Архангел Михаїл активно вживався як соборний символ Наддніпрянської України в XIX — на початку XX століття.

Імперія Габсбургів

«Руський лев» на кокарді Українських січових стрільців.

Українські землі, що входили до складу Австрійської (Австро-Угорської) імперії були представлені на великому гербі. Це герб королівства Галичини та Володимирії та герб Великого герцогства Буковини.

В результаті першого поділу Речі Посполитої 1772 року Галичина відійшла до Австрії. На захоплених землях було відроджено Королівство Галичини та Володимирії, титулярними монархами якого Габсбурги були з 1526 від імператора Фердинанда І[13]. Земельним гербом новоствореної провінції став герб, який вживали угорські королі для підкреслення своїх претензій на галицький престол.

Герб герцогства Буковина в складі Австрійської імперії був наданий привілеєм цісаря Франца-Йосифа 9 грудня 1862 р. Щит розтятий, права половина червоного, ліва — синього кольорів. В щиті — чорна голова тура з червоними очима та три шестипроменеві зірки.

Закарпаття у складі Угорського королівства не мало єдиного адміністративного статусу, тому місцевих українців представляли герби чотирьох комітатів.

Незважаючи на затверджені владою офіційні символи Галичини, українці продовжували використовувати історичний герб. Так, коли 1848 року під час Весни народів постало питання про національний герб українців, Головна Руська рада затвердила таким символом герб Руського королівства (на блакитному полі золотий лев, що дереться на скелю). Герб було подано у часописі «Зоря галицька» 27 червня 1848 року. У народі герб отримав назву «руський лев».[14]

В часи Першої світової війни відбулася спроба розробити герб соборної України. Дану розробку здійснила пресова квартира Українських січових стрільців 1915-1916 рр. За проєктом І. Іванця Жіночий комітет у Львові виготовив стрілецький прапор з архангелом Михаїлом, в руці якого був щит з Галицьким левом, що підкреслювало єдність Галичини і Наддніпрянщини. Прапор посвятив у Розвадові під Львовом 28 жовтня 1917 р. митрополит Андрей Шептицький.

Українська символіка часів визвольних змагань

Українська Народна республіка

Проєкти герба УНР 1917 (реконструкція):
1. літера «У»
2. абревіатура «УNР»
3. зірки за кількістю земель УНР
4. зірки за кількістю літер в слові «Україна»
5. Проєкт великого герба Грушевського.

Революційні події 1917 року відродили українську державність і поставили на порядок денний питання державного герба України. Але лише проголошення незалежності УНР спонукало творців української держави перейти до конкретних заходів герботворення. Саме тоді, у листопаді 1917 р. за ініціативою Генерального секретаря освіти було створено геральдично-прапорну комісію на чолі з Д. Антоновичем.

Українські геральдисти пропонували (1) використати історичні символи — «козака із мушкетом» або Архистратига Михаїла, (2) запозичити досвід творення символіки Франції — на синьому полі герба розмістити літеру «У» або абревіатуру «УНР», або (3) скопіювати емблему США — на синьому полі герба помістити золоті зірки за кількістю земель України або літер у слові «Україна». Серед різноманітних проєктів державного герба, з'явилася ідея великого герба. Зокрема, історик Михайло Грушевський запропонував намалювати золотий плуг на синьому полі як символ творчої мирної праці, а навколо нього державні знаки старої України — тризуб Володимира, святий Юрій з галицько-волинським левом на щиті, козак Війська Запорозького, київська куша та львівський лев. Вінчати гербовий щит мусив голуб з гілкою оливи, як вісник національного замирення і спокою[15]. Ці символи, на думку вченого, підкреслювали культурний характер Української республіки. Проте, робота комісії так і не була завершена.[14]

25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за герб УНР. На це рішення вплинуло зокрема те, що тризуб набув популярності в країні, оскільки його було зображено на нововведених у грудні 1917 року карбованцях.[16] 22 березня 1918 було встановлено малюнки великого та малого державних гербів, за проєктом В. Кричевського.

Авторитетні знавці геральдики того часу, В. Модзалевський і Г. Нарбут висловили закид авторові — відомому митцеві професорові В. Кричевському, що він, малюючи герб, робив це тільки як художник, «не звертаючи ніякої уваги на вимоги геральдики і навіть цілком незнайомий з нею». Згодом їх підтримали й інші фахівці, які вбачали основні хиби гербів у різному відтворенні на кожному з них «знака Володимира», не геральдичному його оздобленні у вигляді ромбів, а також у невиразності орнаменту. Не був досконалим і сам закон 1918 р., зокрема в його тексті не дано опису гербів, не зазначено їхніх розмірів тощо. На це вказав у праці «Історичні та правні основи українського державного герба» професор Володимир Трембіцький.

З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.

Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як Державний Герб України була зроблена у травні 1920 у проєкті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.

Українська Держава (1918)

Проєкт герба Української Держави.

29 квітня 1918 року, з приходом до влади гетьмана Павла Скоропадського, перед керівництвом новоутвореної Української Держави постало питання вироблення нової державної символіки. Розробка Великої Державної Печатки та Державного Герба Української Держави 1918 року була доручена українському художнику Георгію Нарбуту.

18 липня 1918 року Нарбут розробив малу Державну Печатку. В її центр розмішувався Державний Герб, обрамлений у коло. По внутрішніх боках цього кола містився вироблений нарбутівським шрифтом напис — «УКРАЇNСЬКА» (праворуч від емблеми) «ДЕРЖАВА» (ліворуч від емблеми).

На середину листопада 1918 року митець підготував проєкт Державного Герба. Він був складений на основі національної символіки гетьманської держави Війська Запорозького 18 століття. В центрі синього восьмикутного щита розміщувався обернений праворуч козак. Він був одягнений у золоті орнаментовані шати і ніс лівому мушкетом на плечі. Над щитом височів золотий тризуб — знак Великого князя Володимира. Щит оточував срібний картуш, підбитий багрянцем, виконаний у рослинному бароковому стилі. 24 листопада цей проєкт і проєкт печатки розглядала спеціальна комісія, яка загалом схвалила запропоновані варіанти і висловила дрібні зауваження.[17] Однак нові герб Української Держави і печатка так і не отримали офіційного затвердження.

Документи свідчать, що Георгій Нарбут розробив і проєкти великого Герба Української Держави, навколо центральної частини якого мали бути розміщені ще й герби етнічних українських земель. Малюнок проєкту та його опис не зберігся.[18]

Західно-Українська народна республіка

Герб ЗУНР

У 1918 році уряд Західноукраїнської Народної Республіки затверджує свій державний герб:

« Золотий лев на синім полі, обернений у свою праву сторону.[19] «

Кубанська народна республіка

Докладніше: Герб Кубані

1917 р. на Кубані сформувалася автономна влада (Рада й уряд), очолена представниками козацького війська і місцевими лібералами. 23 лютого[20] 1919 року кубанською Радою разом з останньою державною символікою був державний герб. Головною його фігурою є «вишка» — традиційна дерев'яна сторожова вежа кавказьких козаків. Існує кілька варіантів цього герба, котрий, здається, ніколи не був остаточно оформлений. Перед вишкою або під нею можуть бути схрещені запорізька шабля та кавказька шашка.

В кубанській еміграції був вживаний міграційний варіант герба 1919 р.: щит розтятий, у правому срібному полі — запорожець-чорноморець у малиновому жупані й синіх шароварах стоїть на зеленій землі й тримає рушницю та малиновий прапор зі срібним хрестом; у лівому полі — герб 1919 р.; внизу зображений золотий півмісяць. Півмісяць, очевидно, символізує черкесів та інших мусульман краю.

Карпатська Україна

Герб Закарпаття виник в процесі розробки герба Чехословаччини. Згідно з офіційно прийнятою концепцією герба Чехословацької республіки, він повинен був складатися з власне чеського щитка і земельних гербів складових республіки: Словаччини, Сілезії, Моравії і Підкарпатській Русі. Всі землі, за винятком останньої, мали свої історичні герби. З січня 1920 року чехословацька влада зверталася до Адміністрації Підкарпатської Русі з проханням прислати свої пропозиції щодо земельного герба. Відповідь з Ужгорода містила відомості про те, що одна частина населення бажає бачити в гербі українські національні синьо-жовті кольори, а інша — біло-сині або синьо-червоні. Весною 1920 року професор Празького університету Густав Фрідріх підготував проєкт герба: щит розтятий, у першому синьому полі три золоті пояси, в другому срібному полі червлений ведмідь (на помилкову думку професора ведмідь був елементом міського герба Ужгорода). 10 березня 1920 року до Праги прибула делегація підкарпатської Центральної Руської Народної Ради, яка висловила задоволення проєктом. Герб Підкарпатської Русі став складовою частиною затверджених Законом № 252/1920 Sb від 30 березня 1920 року Середнього і Великого гербів Чехословаччини.[21]

1939 року населення Закарпаття проголосило незалежність держави Карпатська Україна. Державний герб республіки був затверджений 15 березня 1939 року в Хусті. Ним став старий герб Підкарпатської Русі, перша синя смуга якого була увінчана тризубом Володимира Великого з хрестом на середньому зубі[22].

Герб в екзилі

Ескіз Великого герба України Миколи Битинського

Ідея Великого Герба все ж жевріла у середовищі української еміграції. 1939 року, в передчутті важливих світових змін, з надією на відродження незалежної України на замовлення уряду УНР в екзилі художник Микола Битинський створив комплекс символів України — великого, середнього й малого державних гербів[23]. Лейтмотивом цієї праці— стала соборність українських земель, що на час створення проєктів перебували в складі різних державних утворень: Чехословаччини, Польської республіки, Румунського королівства, СРСР.

Малий герб складався із золотого тризуба на блакитному щиті. Середній герб містив п'ять регіональних гербів, розміщених на одному щиті, в центрі якого розташовувався малий герб. Регіональними гербами були (1) герб Київщини як символ Наддніпрянської України — срібний архангел Михаїл, що вбиває списом золотого змія, на малиновому тлі; (2) герб Львівщини як символ Галичини — золотий коронований лев на блакитному тлі; (3) герб Буковини і Бессарабії — золота голова бика на червоному тлі, над якою розташовувалася зірка, а по обох боках — місяць і троянда; (4) герб Карпатської України — чорний ведмідь на білому тлі, ліворуч якого три золоті смуги на блакитному тлі; (5) герб Кубані як символ українського козацтва — запорожець у малиновому строї, що стоїть на зеленому острові, з малиновим стягом із білим хрестом, та рушницею.

Великий герб мав складніший малюнок. В його центрі містився малий герб, який підтримували срібний архангел Михаїл та золотий коронований лев — уособлення столиць Київської Русі та Галицько-Волинського князівства. Щит малого герба був оточений срібно-золотим ланцюгом Знака гідності Голови Української Держави. Під щитом були покладені навхрест клейноди українського козацтва на золотих ратищах — золота корогва з хрестом та срібний бунчук. Уся центральна композиція оточувалася вінком, лівий бік якого був сплетений з лаврового, а правий — з дубового листя. Знизу вінок переплітався жовто-блакитною стрічкою. На вінку були розташовані п'ять гербів основних українських земель: Правобережжя, Лівобережжя, Галичини-Буковини, Закарпаття та Кубань. Проєкт Битинського був популярним у середовищі української діаспори аж до часів проголошення незалежності України.

Українська держава (1941)

Печатка Українського державного правління (1941)

Гербом Української держави, проголошеної 30 червня 1941 року став традиційний Тризуб[24].

Радянська Україна

Опис першого герба УСРР було закріплено в Конституції 1919 року (ст. 34). Герб був повністю тотожний гербу РСФРР: на червоному полі золоті серп і молот на тлі променів висхідного сонця, щит оточувало колосся пшениці, знизу розташовувалася стрічка з девізом «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» на російській і українській мовах. Частенько зображення герба УСРР копіювалося з герба РРФСР (із зміненими написами).

1929 року герб зазнав видозмін: гасло «Пролетарі всіх країн єднайтеся» залишилося лише українською мовою.

«Сталінська» Конституція (30 січня 1937 року) трохи змінила герб і прапор УРСР (ст. 143): на гербі змінилася абревіатура «УРСР» замість «УСРР», стало більше сонячних променів, погустішав вінок.

Літом 1947 року в ЦК КП(б)У обговорювалося питання про приведення герба УРСР до єдиного в СРСР стандарту: у верхню частину вирішили додати зірку, поміняти розташування написів. Після листування з Москвою (Сталіном) проєкт дістав схвалення. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 21 листопада 1949 року і законом, прийнятою Верховною Радою УРСР 5 липня 1950 року, у горішній частині герба УРСР була додана червона п'ятикутна зірка, замість девізу внизу герба почало поміщатися найменування республіки українською мовою, а девіз на українській і російській мовах перенесений на бічні витки червоної стрічки.[25]

У Конституції УРСР (ред. 1989 р.) герб був описаний у статті 166:

« Державним гербом Української Радянської Соціалістичної Республіки є зображення серпа і молота, поміщених на щиті в променях сонця і в обрамленні колосся, з написом на стрічці: внизу вінка — "Українська РСР", на правому витку — "Пролетарии всех стран, соединяйтесь!", на лівому — "Пролетарі всіх країн, єднайтеся!". Над щитом між колосками — п'ятикутна зірка. «

У радянській Україні тризуб піддавався офіційній дискредитації, попри це залишаючись символом національно-визвольного руху.

Незалежна Україна

19 лютого 1992 року Верховна Рада України затвердила своєю постановою Державний герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті — національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.

Проєкт великого герба

Від початку затвердження Тризуб вважався малим гербом України, головним елементом великого герба. Конституція України у Статті 20 містить тезу, що Тризуб є головним елементом великого Державного Герба України. Проте, питання великого герба наразі так і не розв'язане.

Конкурс 1991 року

Ескіз великого Державного Герба України О.Кохана (1991)

На конкурсі на герб України 1991 р. переміг проєкт А. Гречила та І. Турецького, в якому пропонувалося малий та великий герби. У великому до малого додавалися щитотримачі та інші елементи. При підготовці на розгляд Верховної Ради кінцевого проєкту довелося відмовитися від великого герба — за тих обставин він не пройшов би. Тому в лютому 1992 р. виносили лише один «просто» герб. Оскільки і його «завалили» під час голосування, то тоді Леонід Кравчук, який бачив конкурсний проєкт, запропонував, що, мовляв, давайте цей герб затвердимо як «малий», а десь колись буде й «великий», на якому кожен намалює те, що заманеться.

Конкурс 1996 року

Ескіз великого Державного Герба України авторського колективу О. Івахненка (1996)

1996 р. Конституційна комісія планувала вписати в остаточний варіант проєкту Конституції України лише один герб. Однак в «конституційну ніч» це питання (разом з мовою та статусом Криму) стало предметом основних спекуляцій і «великий герб» виник знову в статті 20. 2 листопада 1996 року для виконання статті Конституції створено комісію з підготовки та проведення конкурсу проєкту великого Державного Герба України. Було розглянуто 420 робіт, але жодної не затвердили. У подальші роки проєкти закону про затвердження великого Державного Герба України кілька разів поверталися на доопрацювання.

У січні 2001 року до Верховної Ради України надійшов законопроєкт «Про великий Державний Герб України» (реєстр. No5274-1). Документом пропонується затвердити великий Державний Герб України який є зображенням на синьому щиті золотого Знаку Княжої Держави Володимира великого (малого Державного Герба України); над щитом — відтворення великокняжого вінця і синьо-золотого шатра. По обидва боки щита від щита зображено щитотримачів: справа — золотого лева, зліва — козака з мушкетом. Під щитом — стрічка, що поєднує національні кольори, — синій та жовтий; під стрічкою — золоті колоски пшениці, скріплені кетягом калини.

« ЗАКОН УКРАЇНИ

(проєкт)

Про затвердження великого Державного Герба України

Цей закон згідно з Конституцією України встановлює зображення великого Державного Герба України і регламентує його використання.

1. Великим Державним Гербом України вважати Герб, виконаний авторською групою у складі:

  • ІВАХНЕНКА О. А., Заслуженого діяча мистецтв України, професора Української академії мистецтв.
  • МІТЧЕНКА В. С. — члена спілки художників України, старшого викладача Української академії мистецтв.
  • ДМИТРІЄНКО М. Ф. — доктора історичних наук, завідувача відділу спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України Національної академії наук України.
  • САВЧУКА Ю. К. — кандидата історичних наук, наукового співробітника відділу спеціальних історичних дисциплін Інституту історії України Національної академії наук України.

(Кольорове та чорно-біле зображення додаються.)

2. Зображення великого Державного Герба України розміщується на печатках органів державної влади і місцевого самоврядування, грошових знаках та знаках поштової оплати, печатках, штампах, бланках державних установ, посольств України за кордоном.

3. Закон набирає чинності з дня його опублікування.

«
Ескіз великого Державного Герба України авторства О. Руденка

Запропонований варіант мав низку помилок і неточностей, деякі з них було виправлено в останньому варіанті. До першого варіанту геральдисти відзначали такі:

  1. Між гербовим щитом і короною в проєкті О. Івахненка розміщено намет. В геральдиці намет використовується переважно як прикраса для лицарського шолома і не несе практично ніякого символічного навантаження. Присутність намету в Державному Гербі можна трактувати хіба як непотрібну декоративну прикрасу. Намет повинен вінчати шолом, на якому уже повинна бути присутня корона. Проте в даному проекті герба шолом не передбачений.
  2. Козак, поданий в проєкті як герб Війська Запорозького, не відповідає йому ні іконографією, ні кольорами і, фактично, є новим гербом. Так, на запорозькому гербі козак повернутий корпусом в протилежний від проєктного бік (через це фігура козака в проєкті є неприродньою), в оригіналі козак має демократичний червоний, а не золотий, багато розшитий жупан. Таким чином, не виконується стаття 20 Конституції України, де чітко зазначається, що «великий Державний Герб України встановлюється з урахуванням … герба Війська Запорізького…». Крім того, варто зауважити, що жупан з візерунками фігурував на гербі при тих гетьманах, які прагнули встановити своє одноосібне правління, обмежити козацьку демократію.
  3. В іконографії лева відчувається невпевненість (невеликий крок) і ущемленість (деякі анатомічні вади на деяких проєктах). Крім того, лев, поданий в деяких проєктах як герб Королівства Русі, не може так трактуватися, оскільки не має золотої корони галицького лева.
  4. У геральдиці фігури, зображені неприродно перевернутими, символізують смерть, занепад, зворотне трактування символу. У проєкті великого Державного Герба України під щитом лежать перевернуті колоски пшениці, що геральдисти трактують як занепад сільського господарства, голод, злидні.

Конкурс 2007 року

Переможець конкурсу ескізів великого Державного Герба України 2007 року
Project of the Large coat of arms of Ukraine (color).png
Деталі
Корона Золота корона Ярослава Мудрого
Щит Англійський, синій щит з тонким золотим обрамленням
Щитотримачі з правого боку щита — Руський лев, із золотою короною короля Данила І; з лівого — Козак в золотому мундирі і червлених шароварах, озброєний золотими мушкетом та шаблею
Основа Синьо-жовта стрічка, гроно калини, золоте колосся

Міністерство культури України з 23 жовтня 2007 року по 1 вересня 2008 року проводило конкурс проєктів Великого герба України. На конкурс приймали кольорові та чорно-білі ескізи на планшеті формату А3. Розмір малюнка — 100 мм у діаметрі. До ескізу потрібно додати пояснювальну записку з детальним описом проєкту, а також інформацію про автора, його контакти, ідентифікаційний код та розрахункові дані. Надсилалися на адресу Міністерства культури (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19) з позначкою: «На конкурс найкращого ескізу великого Державного Герба України». За три найкращі ескізи планували видати грошові премії: перша премія — 12 тисяч, друга — 8 тисяч та третя — 5 тисяч гривень. Очолює Комісію віце-прем'єр-міністр, до її складу входять міністр культури і туризму, міністр юстиції, представники центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, наукових установ, вищих навчальних закладів, а також творчих спілок, якщо з їхнього боку на це буде згода. Персональний склад Комісії затверджувався урядом. Діяльність Комісії здійснювалася на громадських засадах. Згідно з положенням, Комісія є консультативно-дорадчим органом при Кабміні, основним завданням якої є відбір проєктів ескізів, поданих на конкурс на найкращий ескіз великого герба України, і визначення його переможців. Як сказано у положенні, всі свої рішення Комісія з проведення конкурсу на найкращий ескіз великого Державного Герба України приймає відкритим голосуванням простою більшістю. Рішення ж щодо підсумків конкурсу вона приймає таємним голосуванням двома третинами голосів присутніх на засіданні членів Комісії.

15 липня 2009 року Кабмін затвердив проєкт Великого Державного Герба України. Він включав зображення Малого Герба у центрі, по боках від нього — фігури лева і запорізького козака, знизу — синьо-жовта стрічка, а зверху — княжа корона. На жаль, у проєкті залишилася низка помилок і неточностей. Тому його так і не було внесено на розгляд Верховної Ради України.

Конкурс 2020 року

Група народних депутатів на чолі з Головою Верховної Ради Дмитром Разумковим 18 серпня 2020 року зареєстрували у парламенті проєкт постанови про конкурс на кращий ескіз великого Державного Герба України, який був ухвалений 25 серпня.[26] Так, проєктом постанови пропонується доручити Кабінету Міністрів провести конкурс на кращий ескіз великого Державного Герба України[27].

Зокрема, за проєктом постанови № 3994 «Про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України» до 1 жовтня 2020 року уряд зобов'язався утворити організаційний комітет, розробити та затвердити відповідні положення, а також вирішити питання щодо фінансового та матеріально-технічного забезпечення організації та проведення конкурсу[28].

Після цього, до 1 листопада, Кабмін повинен провести всебічне суспільне обговорення ескізу великого Державного Герба України, а до 1 грудня — визначити переможця конкурсу та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції встановлені за результатами конкурсу[29].

30 вересня Кабінет Міністрів України ухвалив постанову про проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України. У проєкті постанови зазначається, що на виконання вимог постанови Верховної Ради від 25 серпня 2020 року Кабінет Міністрів постановляє провести конкурс на кращий ескіз великого Державного Герба України; затвердити Положення про конкурс на кращий ескіз; утворити Організаційний комітет з підготовки та проведення конкурсу; затвердити Положення про Організаційний комітет з підготовки та проведення конкурсу. Своєю чергою, Оргкомітету з підготовки та проведення конкурсу доручено в тижневий строк затвердити Положення про журі конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба та його склад. Міністерству культури та інформаційної політики уряд постановив забезпечити: здійснення витрат на проведення конкурсу в межах бюджетних асигнувань, передбачених МКІП у державному бюджеті на 2020 рік; суспільне обговорення ескізу великого Державного Герба України; подання до 1 грудня 2020 року Міністерству юстиції пропозицій за результатами конкурсу для врахування їх під час розроблення проєкту Закону України «Про державні символи України».[30]

Автори минулих проєктів нагадують про попередні напрацювання, мовляв, не варто нічого створювати з нуля. Так, Фонд інтелектуальної співпраці «Україна XXI століття» разом із громадськими діячами звернулися до Президента, наголосивши, що ще у 1997 році державна комісія визнала найкращим ескізом герб авторства членів Національної спілки художників Олександра Івахненка та Віталія Мітченка, доктора історичних наук, повного кавалера ордена Княгині Ольги Марії Дмитрієнко та старшого наукового співробітника НАНУ Юрія Савчука[31]. Саме його нині можна побачити у залі офіційних прийомів Офісу Президента України, у військових частинах Збройних сил, школах та університах тощо.

7 жовтня в приміщенні Міністерства культури та інформаційної політики України відбулось перше засідання Організаційного комітету з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України. Засідання проводив Міністр культури та інформаційної політики України, співголова Оргкомітету, Олександр Ткаченко. Учасники засідання призначили Секретарем Оргкомітету Галину Григоренко — Голову Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти. «Нашою основною метою є повне дотримання процедури проведення конкурсу та реалізація прозорого і відкритого оцінювання отриманих робіт» — зазначила Галина Григоренко.

На цьому першому засіданні члени Оргкомітету обговорили і затвердили Програму та умови проведення конкурсу, а також затвердили Положення про Журі конкурсу і його персональний склад.[32] Особа, яка виявила бажання взяти участь у Конкурсі подавала до Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти наступні документи (матеріали):

  • заяву, у якій зазначаються відомості про автора(ів) ескізу великого Державного Герба України, а також інформацію про те, що подані на Конкурс проєкти ескізів не порушують права інтелектуальної власності третіх осіб;
  • графічне зображення (діаметр — 150 мм) проєкту ескізу у кольоровому та чорно-білому варіантах на планшеті на твердій основі формату А-3, до якого додаються растрове (у форматі jpeg розміром не більше 500 Кбайт) і векторне (у форматах eps, ai, cdr) зображення логотипа на електронних носіях (пояснення у форматі MS Word розширення doc, rtf, версія від 97 і вище). У верхньому правому куті планшета позначається девіз у вигляді шестизначного числа;
  • пояснювальну записку (до двох сторінок) — опис проєкту ескізу (блазонування);
  • детальний опис проєкту ескізу, супровідні документи;
  • заклеєний конверт з позначеним на ньому девізом у вигляді шестизначного числа.

Переможець конкурсу за згодою передає авторські майнові права на ескіз великого Державного Герба України Міністерству культури та інформаційної політики України шляхом укладання відповідного договору.

У ході дискусії, яка розгорнулась з приводу потрібності та своєчасності проведення конкурсу, а також необхідності й раціональності суспільного обговорення до отримання ескізів на конкурс, учасники заходу висловили стурбованість щодо предмету використання Великого Герба України. У свою чергу Олександр Ткаченко зазначив, що затверджений Великий Герб України має використовуватися ексклюзивно найвищими органами держави та не має спричинити заміну паспортів громадянам України та інших документів, де використовується малий Державний Герб України.[33] Члени Організаційного комітету висловили сподівання, що цей, по рахунку вже четвертий конкурс на кращий ескіз Великого Державного Герба України, пройде відкрито та нарешті поставить крапку в цій тридцятирічній історії.[32]

29 жовтня відбулась експертна дискусія на тему: «Чи потрібен Україні великий Державний герб?», на якій голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, заявив: «Переважна більшість громадян, що взяли участь в обговоренні, яким має бути великий Державний герб України, або пропонують взагалі нічого не міняти, або визнати малий Державний герб великим». Водночас він додав, що логіка виникнення великих гербів зазвичай зумовлена тим, що є колишні імперії або країни, до яких входять декілька територій з окремою історією, геральдикою, — тож для того, щоб консолідувати в символічному плані ці території, існують великі герби: «Для України це не потрібно. Український Тризуб — Герб Княжої держави — сприймається і в Донецьку, і у Львові, і в Севастополі, і в Києві. Всі його розуміють, відчувають. Він стародавній, і тому немає жодної потреби в розробці нового. Уже багато разів до цього питання поверталися, але нам здається, що є більш нагальні питання, якими можна зараз займатися». Однак УІНП всіляко долучиться до експертизи, до розробки Великого Державного Герба України.

Антон Дробович додав, що як експерти, так і громадяни дуже часто зверталися з тривожними запитами щодо того, наскільки масово використовуватиметься великий Державний герб України в разі його прийняття: «І найбільше це хвилює людей, тому що ніхто не хотів би замінювати паспорти і так далі. Багато дуже запитів щодо саме вузького, ексклюзивного використання великого Державного Герба України».[34]

Було надіслано запити університетам та академічним інституціям, але отримано відповідь тільки від одного університету — це Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, який надіслав результати обговорення в своїй академічній спільноті. У свою чергу, вони пропонують у випадку прийняття великого Державного Герба України використовувати його ексклюзивно, тобто розміщувати на вході Офісу президента та на фасадах найбільш важливих державних споруд під час відзначення державних свят і урочистостей. Також наголошують на дотриманні правил геральдики, радять не використовувати релігійних символів, оскільки у нас церква відокремлена від держави. І як первинний варіант, що відповідає вимогам і нормам, пропонують взяти макет, що пропонувався на початку 2000-х: козак з мушкетом, руський лев і посередині — тризуб на щиті.[35]

11 листопада уряд ухвалив проєкт постанови «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення загальнодержавних заходів у сферах культури та мистецтва, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин», розроблений Міністерством культури та інформаційної політики. Видатки на реалізацію постанови складають 180 000 гривень, що передбачено чинним законодавством. Зазначається, що для відзначення авторів кращих проєктів ескізів передбачається: перша премія — 100 000 гривень; друга премія — 50 000 гривень; третя премія — 30 000 гривень.[36]

Виставка робіт конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба України у виставкових залах Хлібні Національного заповідника «Софія Київська», 12-27 листопада 2020 р.

З 12 по 27 листопада у виставкових залах «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська» тримала виставка, де всі охочі могли переглянути представлені на конкурс роботи. Усього на конкурс було представлено 112 робіт. Оскільки процедура конкурсу є анонімною, представленні ескізи не були підписані іменами авторів. Провівши оцінювання отриманих ескізів, журі конкурсу з провідних істориків, юристів, мистецтвознавців, науковців та геральдистів 19 листопада оголосило переможців. Відповідно до постанови про проведення конкурсу, до 1 грудня 2020 р. Міністерство культури та інформаційної політики України має подати Міністерству юстиції пропозиції за результатами конкурсу для врахування їх під час розроблення проєкту Закону України «Про державні символи України».[37]

Переможець конкурсу ескізів великого Державного Герба України 2020 року
Project of the Large coat of arms of Ukraine by Oleksii Kokhan (1997).jpg
Деталі
Щит Англійський, синій щит з тонким золотим обрамленням
Щитотримачі з правого боку щита — архангел Михаїл; з лівого — Руський лев, із золотою короною короля Данила І;
Основа Синьо-жовта стрічка, гроно калини, золоте колосся
Інші елементи Козак в червоному мундирі і червлених шароварах, озброєний золотими мушкетом та шаблею на хоругві

19 листопада відбувся пресбрифінг за участі Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка та членів Організаційного комітету з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України, де члени Оркомітету розповіли про результати роботи журі конкурсу та назвали кращі проєкти ескізів, які отримали першу та третю премії (друге місце не присуджувалося).[38] Олексій Кохан, який є співавтором малого Державного Герба України став переможцем конкурсу 2020 року. У свою чергу голова журі заявив: «Ця робота вже була представлена ще в 1997 році, і тоді навіть ішла на перемогу, але з різних причин той конкурс закінчився нічим. Кохан подав роботу без змін. І серед усіх вона виглядала найкраще. Ця робота виконана в авторському стилі, тут немає ніяких запозичених форм, чужих елементів. По-друге, вона якісно вирішена геральдично за змістом і за формою, якісно вирішена з художнього боку. У роботі дуже добре композиційно відображена ідея соборності, єдності України — у фігурах Архангела Михаїла та Лева. Щодо козака з мушкетом, автор знайшов оригільне рішення — цей козак знаходиться на хоругві, яка увінчує малий Державний герб. Якщо розглядати цілий герб, за його словами, він розповідає історію становлення Української держави. З боку журі були висловлені певні незначні побажання щодо доопрацювання, але, виходячи з умов конкурсу, вони є рекомендаційними, хоч і легко вирішуваними» — заявив Андрій Гречило.

Голова журі висловив думку, що одна з причин того, що попередні конкурси на великий Державний Герб України завершувалися невдачею, полягала у відсутності фахового журі. А цього разу Оргкомітетом було сформоване саме фахове журі, 6 з 9 членів — особи з науковими ступенями, доктори чи кандидати наук, 4 працюють в структурах НАНУ, 5 членів журі є членами Українського геральдичного товариства (УГТ).[39]

Дискусія, що передувала конкурсу, після оголошення його результатів спалахнула з новою силою. Зокрема, голові журі та УГТ Андрію Гречило закидають «кумівство» та недосконалість умов конкурсу. Можливо, варто було умови конкурсу виписати таким чином, щоб уникнути демонстрації та розгляду відверто слабких та дилетантських робіт.[40] При цьому відмічається, що переможцем визнається Олексій Кохан, другу премію не присуджують, а третю отримує Іван Турецький. Обидва переможці добрі знайомі голови конкурсу Андрія Гречило, бо всі троє були співавторами у створенні нині діючого малого Державного герба.

Сам Андрій Гречило не заперечує, що разом із Іваном Турецьким у 1991 році розробляв також і проект великого герба, затвердження якого Верховна Рада заблокувала. Коли малий герб став результатом компромісу з комуністичною більшістю у парламенті, за його словами, було запропоновано й «великий герб, який розширював би уявлення про країну». Остаточний варіант разом з ними, дійсно, розробляв київський графік О. Кохан, що увійшов до призерів конкурсу, на який він також подавав проекти малого та великого гербів[41] (щитотримачі з останнього, до речі, були використані ним у проекті, що переміг у конкурсі 2020 року).

Голова Українського геральдичного товариства наголошує, що до 19 листопада, коли були оголошені результати конкурсу, жодних вимог, протестів чи заяв про т.з. «кумівство» не було. «Проблема в тому, що цих учасників (авторська группа О.Однороженко) я також знаю, як і Олексія Кохана чи Івана Турецького, ще з початку 1990-х років, з проведення перших геральдичних конференцій. Та й спілкування з ними було активним протягом останніх років під час сфрагістичних конференцій, семінарів чи презентацій нових видань, на відміну від О. Кохана чи І. Турецького, які востаннє брали участь у конференціях ще десь у 1990-х... Однак на конкурсі оцінювалися не «дружні стосунки», а все ж подані проекти. Та й рішення приймав не я один, а журі з 9-ти осіб», — каже А.Гречіло.[42]

За словами присутнього на брифінгу міністра юстиції Дениса Малюськи, далі буде підготовлено технічний опис та юридичні нюанси використання проєкту великого Державного герба. Після цього напрацювання передадуть від Кабміну до Верховної Ради, де народні депутати зареєструють відповідний законопроєкт. Таким чином порядок використання, опис держсимволів, зокрема великого Державного герба буде оформлено законом.[43]

Див. також

Примітки

  1. а б в г д е Савчук Ю. К. Малий Герб України // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 470-471. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  2. Конституція України. Стаття 20
  3. Свірко, В.; А. Рубцов; А. Горпинченко; В. Синельнікова; Г. Доценко; О. Купко; І. Потапенко; Е. Єршова (вересень 2006). Державний прапор України. ДСТУ 4512:2006. Київ: Держспоживстандарт України. с. 7. 
  4. а б Colour fans, cards and swatches
  5. а б в Pantone Coated 2935 C
  6. а б All Pantone C colors with HEX and RGB codes. Архів оригіналу за 31 жовтень 2017. Процитовано 25 серпень 2018. 
  7. Pantone Coated Yellow 012 C
  8. Котляр М. Ф. Галицько-Волинська Русь / За заг. ред. В. Смолія. НАН України. Інститут археології, Інститут історії України. — К.: Альтернативи, 1998. — 336 с.
  9. Грушевський М.С. Твори: У 50 т. / редкол.: Г. Папакін, І. Гирич та ін. — Львів: Світ, 2002 — Т. 22 : Нарис історії українського народу /упор. І. Гирич, В. Кавунник. — 2015. — 568 с. — (Серія «Монографічні історичні праці»). ISBN 978-966-603-223-5;
  10. Archiwum Głόwne Akt Dawnych w Warszawie, Extranea IX: Polen, n.59, vol.90. Цитата за: Однороженко О. Історія українського козацтва: нариси у 2 т. — Київ: Києво-Могилянська академія, 2007р, Т.2.
  11. а б Однороженко О. Історія українського козацтва: нариси у 2 т. — Київ: Києво-Могилянська академія, 2007р, Т.2.
  12. О. Великий герб // Український дім. — 2002. — Жовтень-листопад. — № 6. — С. 7.[недоступне посилання з липня 2019]
  13. Королі Галичини та Володимирії
  14. а б Комплект із 33-х кольорових художніх листівок. К.: Абрис, 1991.
  15. Подібний голуб містився на шляхетському гербі І. Виговського
  16. Грудень 1917 року. Перший грошовий знак УНР — 100 карбованців. Малюючи його, художник Георгій Нарбут використав барокові елементи і забуті геральдичні знаки — відомий хіба що з Володимирових монет тризуб і герб Київського магістрату часів Великого князівства Литовського у вигляді арбалету. Саме після появи на цій банкноті тризуб став популярним символом і зрештою перетворився на малий герб УНР. — Історична Правда: Як мала виглядати гривня. Ескізи проєктів 1990-их
  17. Гречило А. Проєкти герба та печатки Української Держави Павла Скоропадського // Український археографічний щорічник. — К., 2007. — Нова серія, вип. 12.  — С. 99-106.
  18. Гай-Нижник П. П. З історії створення державного герба та печатки Української держави Павла Скоропадського // Архіви України. — № 6, 2001. Архів оригіналу за 14 січень 2009. Процитовано 2 грудень 2008. 
  19. Тимчасовий Основний Закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії, ухвалений Українською Національною Радою 13 листопада 1918 р.
  20. Кубанське козацтво в 1917—1920 рр. Архів оригіналу за 11 березень 2008. Процитовано 30 листопад 2008. 
  21. Československá republika, Státní znak České republiky, jeho předchůdci a současná podoba // SENÁT PČR Архівовано 8 травень 2009 у Wayback Machine.
  22. 15-го березня 1939 (матеріали засідання Сойму Карпатської України) // Ґренджа-Донський В. С. Щастя і горе Карпатської України: Щоденник. Мої спогади / Упорядкування та примітки Д. М. Федаки; вступна стаття В. І. Ільницького, Д. М. Федаки. — Ужгород: Видавництво «Закарпаття», 2002.
  23. . Н. Полковник Микола Битинський (1893—1972). «Вісті комбатанта», 1973, № 1.
  24. Цього дня 1941 року у Львові було проголошено Акт відновлення Української державності
  25. Советская Украина
  26. Депутати оголосили конкурс на кращий ескіз великого Державного Герба. hromadske.ua (uk). Процитовано 2020-08-25. 
  27. Рада збереться 25 серпня, щоб підняти “мінімалку” і обговорити великий герб. Українська правда (uk). Процитовано 2020-08-20. 
  28. Проєкт Постанови про оголошення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2020-08-20. 
  29. Про скликання позачергової сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 2020-08-20. 
  30. В Україні оголосили конкурс на ескіз великого Державного Герба
  31. Оксана Войтко (27.08.2020). Відродження Великого герба. Газета "День". 
  32. а б КОНКУРС НА ЕСКІЗ ВЕЛИКОГО ДЕРЖАВНОГО ГЕРБА УКРАЇНИ
  33. Українцям не треба буде міняти паспорти після затвердження Великого Герба — Ткаченко
  34. В Інституті нацпам'яті не бачать сенсу розробляти новий герб, коли вже є Тризуб
  35. Українці пропонують зробити Тризуб великим державним гербом — Дробович
  36. Уряд визначився з преміями переможцям конкурсу на ескіз великого Державного Гербаl
  37. У Софії Київській — виставка ескізів великого Державного герба
  38. Пресбрифінг за участі Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка та членів Організаційного комітету з підготовки та проведення конкурсу на кращий ескіз великого Державного Герба України.
  39. Оголосили переможця конкурсу на найкращий ескіз великого Державного герба
  40. Конкурс на Великий герб України: смішні картинки і конфлікт інтересів. LB.ua. Процитовано 2020-11-22. 
  41. А. Потіха, науковий співробітник СІАЗ НБУВ. Великий Державний герб України: історія питання і перспективи в оцінках експертів. 
  42. А.Гречило. Великий державний Герб України. uht.org.ua. Форум Українського геральдичного товариства. Процитовано 2020-11-22. 
  43. https://www.bbc.com/ukrainian/news-55004639

Література

Посилання

Інформація

Стаття Герб України в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2020-11-24 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=24653