Будапештський меморандум

Будапештський меморандум
Будапештський меморандум.jpg
Підписання Будапештського меморандуму
Тип міжнародний
Підписано 5 грудня 1994
Місце Будапешт
Чинність від моменту підписання
Підписанти Л. Кучма, Б. Єльцин, Дж. Мейджор, Б. Клінтон
Сторони Україна Україна
Росія Росія
Велика Британія Велика Британія
США США
Мови англійська, російська, українська
Wikisource-logo.svg Текст у Вікіджерелах

Мемора́ндум про гара́нтії безпе́ки у зв'язку́ з приєдна́нням Украї́ни до Догово́ру про нерозповсю́дження я́дерної збро́ї (англ. Memorandum on Security Assurances in connection with Ukraine's accession to the Treaty on the Non-Proliferation of Nuclear Weapons) — міжнародна угода[1], укладена 5 грудня 1994 року між Україною, США, Росією та Великою Британією про неядерний статус України.

Аналогічні меморандуми підписані з Україною, Білоруссю та Казахстаном для забезпечення гарантій безпеки його учасників, пов'язаних з приєднанням цих держав до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Держави-підписанти

Пізніше приєдналися:

Зобов'язання

Згідно з Меморандумом США, РФ і Велика Британія зобов'язалися:

  • поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України;
  • утримуватися від загрози силою, її використання проти територіальної цілісності/політичної незалежності України; ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти неї, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН;
  • утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, отримати будь-які переваги;
  • домагатися негайних дій з боку Ради Безпеки ООН з метою надання допомоги Україні, якщо вона стане жертвою акту агресії чи об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї;
  • не застосовувати ядерну зброю проти України, крім випадку нападу на них самих, їхні та підопічні території, збройні сили, їхніх союзників;
  • проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань.

Текст меморандуму (скорочено)

…Вітаючи приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як держави, що не володіє ядерною зброєю, враховуючи зобов'язання України про видалення всіх ядерних озброєнь з її території у встановлені терміни, відзначаючи зміни у світі в галузі безпеки, у тому числі закінчення «холодної війни», що створили умови для глибоких скорочень ядерних сил, підтверджують таке:

1. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії та Сполучені Штати Америки підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного акта НБСЄ поважати незалежність, суверенітет та чинні кордони України.

2. …підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою або її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.

3. …підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами Заключного акта НБСЄ утримуватись від економічного тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким чином забезпечити собі переваги будь-якого роду.

4. …підтверджують їх зобов'язання домагатися негайних дій Ради Безпеки ООН з надання допомоги Україні як державі-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, в разі якщо Україна стане жертвою акту агресії або об'єктом погрози агресією з використанням ядерної зброї.

5. …підтверджують щодо України їх зобов'язання не застосовувати ядерну зброю проти будь-якої держави-учасника Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, що не володіє ядерною зброєю, крім випадку нападу на них, їх території або залежні території, їх збройні сили або їх союзників з боку такої держави разом з державою, яка володіє ядерною зброєю або пов'язаним з ним союзною угодою.

6. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Сполучені Штати Америки та Україна будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань.

Цей Меморандум буде застосовним з моменту підписання. Підписано у чотирьох примірниках, які мають однакову силу англійською, російською та українською мовами.

м. Будапешт, 5 грудня 1994

(підписи) Л. Кучма, Б. Єльцин, Дж. Мейджор, Б. Клінтон

Розбіжності в розумінні змісту та значення

В англійському та українському текстах меморандуму існує різниця: тоді як в українському варіанті назва звучить як «Меморандум про гарантії безпеки…», то в англійському — «Memorandum on Security Assurances» (тобто «безпекові запевнення»). Підписаний сторонами текст не містить згадки про те, що тексти різними мовами є рівною мірою автентичними. Термін «запевнення» не несе конкретного змісту і Будапештський меморандум не має жодного механізму гарантування безпеки[2].

Цей документ не підлягає ратифікації, тож частина оглядачів вважають, що він не містить жодних «твердих» юридичних зобов'язань. Інші кажуть, що він є повноцінним міжнародним договором[3].

Тема використання Будапештського меморандуму як інструменту зовнішньої політики періодично порушується українськими політичними діячами[4][5].

Порушення і виконання Будапештського меморандуму

1 березня 2014 року президент Росії Володимир Путін на тлі «Кримської кризи» отримав у Ради Федерації (верхньої палати парламенту) дозвіл на введення військ до України, обґрунтувавши це «екстраординарною ситуацією, що склалася в Україні, загрозою життю громадян Російської Федерації, наших співвітчизників, особового складу військового контингенту Збройних сил Російської Федерації»[6]. Станом на 2 березня про введення військ не було заявлено офіційно, але є інформація про численні захоплення військових об'єктів озброєними людьми без розпізнавальних знаків; українська влада вважає, що вони є військовослужбовцями Збройних сил РФ[7].

Після «референдуму» 16 березня 2014, проведеного в Криму та Севастополі всупереч українському законодавству[8][9], в ході якого на більшості виборчих бюлетенів було засвідчено вибір за входження Криму до Росії, остання розпочала офіційний процес прийняття Криму до свого складу. Цей процес увінчався підписанням договору «про прийняття до Російської Федерації Республіки Крим і утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів»[10], що був ратифікований державною думою Росії 21 березня 2014 року[11], а 11 квітня 2014 Республіка Крим і місто федерального значення Севастополь були включені до переліку суб'єктів РФ у Конституції Росії[12][13][14].

Після анексії Криму Росією США, Канада, Велика Британія разом з іншими країнами заявили, що участь Росії є порушенням її зобов'язань перед Україною відповідно до Будапештського меморандуму[15][16][17][18][19]. 4 березня 2014 року президент Росії Володимир Путін відповів на питання про порушення Будапештського меморандуму, описуючи поточну ситуацію: «в Україні виникла нова держава, але з цією державою і щодо цієї держави ми не підписали жодних обов'язкових документів»[20].

Український парламент попросив підписантів Меморандуму підтвердити свою прихильність принципам, закріпленим у політичній угоді, та провести консультації з Україною для зменшення напруженості[21]. Росія відмовилася від таких консультацій[22].

Інцидент у Керченській протоці

27 листопада 2018 року МЗС України звернулося до країн-підписантів Будапештського меморандуму з вимогою провести термінові консультації для забезпечення повного дотримання зобов'язань та негайного припинення агресії РФ проти України[23].

Примітки

  1. https://treaties.un.org/Pages/showDetails.aspx?objid=0800000280401fbb&clang=_en
  2. Шантаж із ядерною зброєю: що стоїть за Зе-питанням про Будапештський меморандум. ЄП. 19.10.2020. Процитовано 19.10.2020. 
  3. Ігор Лоссовський. Міжнародно-правовий статус Будапештського меморандуму: договір, обов'язковий для виконання всіма його сторонами
  4. Чарівна паличка Будапештського меморандума. Детектор медіа. 23.03.2019. Процитовано 19.10.2020. 
  5. Будапештський меморандум: що насправді обіцяли Україні. Deutsche Welle. 18.10.2020. Процитовано 19.10.2020. 
  6. Путін попросив у сенаторів дозволу на введення військ у Крим
  7. Погранслужба Украины заявила о захвате штабов в Крыму (рос.)
  8. ЦВК наголошує, що місцевий референдум в Криму неможливий — Українська правда (3 березня 2014)
  9. Мінюст дав оцінку рішенням про референдуми у Криму та Донецьку: нелегітимні
  10. s:Договор о принятии в Российскую Федерацию Республики Крым и образовании в составе Российской Федерации новых субъектов
  11. Присоединение Крыма полностью вступило в силу после ратификации. Архів оригіналу за 22 березень 2014. Процитовано 11 квітень 2014. 
  12. Республика Крым и Севастополь включены в перечень субъектов РФ в Конституции России. // ИТАР-ТАСС. 2014-04-11. Процитовано 2014-04-11. 
  13. Конституция Российской Федерации Архівовано 13 квітень 2014 у Wayback Machine. // Официальный интернет-портал правовой информации, 11.04.2014
  14. Опубликована Конституция Российской Федерации Архівовано 13 квітень 2014 у Wayback Machine. // Официальный интернет-портал правовой информации, 11.04.2014
  15. The White House (1 March 2014). "Readout of President Obama's Call with President Putin". Прес-реліз. Переглянутий 26 March 2014.
  16. Editorial Board (28 February 2014). Condemnation isn't enough for Russian actions in Crimea. Washington Post. 
  17. That, Corinne Ton; Commisso, Christina (22 March 2014). In Kyiv, Harper calls for 'complete reversal' of Crimea annexation. CTV News. 
  18. Stevenson, Chris; Williams, Oscar (1 March 2014). Ukraine crisis: David Cameron joins Angela Merkel in expressing anxiety and warns that 'the world is watching'. The Independent. 
  19. Fisher, Matthew (24 March 2014). Russia suspended from G8 over annexation of Crimea, Group of Seven nations says. National Post. Процитовано 27 February 2017. 
  20. Putin at a press conference, 4 March 2014 (in Russian). YouTube. 4 March 2014. Процитовано 15 December 2016. 
  21. Ukrainian parliament appeals to Budapest Memorandum signatories. Interfax Ukraine. 28 February 2014. Процитовано 1 March 2014. 
  22. Росія не хоче консультацій в рамках Будапештського меморандуму. УП. 01.09.2014. Процитовано 19.10.2020. 
  23. Україна скликає зустріч ядерних держав. http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2018-12-05. Процитовано 5 грудня 2018. 

Посилання

Література

Див. також

Інформація

Стаття Будапештський меморандум в українській Вікіпедії посіла такі місця в місцевому рейтингу популярності:

Представлений вміст статті Вікіпедії було вилучено в 2020-11-09 на основі https://uk.wikipedia.org/?curid=494031